ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.08.2011 року Справа № 28/379-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Соловйовій О.І.
за участю представників:
прокурора: Киричок О.В.- прокурор відділу, посвідчення №112 від 07.06.2010 року
позивача: не явився
відповідача: ОСОБА_1- предст., дов. №32/016-юр від 23.03.2011 року
ОСОБА_2- предст., дов. №6/016-юр від 23.03.2011 року
третьої особи: ОСОБА_3- предст., дов.№124 від 17.02.2010 року
ОСОБА_4- предст., дов.№474 від 21.06.2011 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2011р. у справі №28/379-10
за позовом: заступника прокурора Дніпропетровської області (м. Дніпропетровськ) в інтересах держави в особі в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ)
до: публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області)
третя особа: Дніпродзержинське державне підприємство "Екоантилід" (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області)
про: стягнення 353098,55 грн. збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2011 року (підписано 23.06.2011р.) по справі №28/379-10 (суддя Манько Г.В.) задоволений позов заступника прокурора Дніпропетровської області (м. Дніпропетровськ) в інтересах держави в особі в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) до публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області), третя особа: Дніпродзержинське державне підприємство "Екоантилід" (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) про стягнення 353098,55 грн. збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства. Крім того, з відповідача в доход держбюджету стягнуто 3530 грн. 98 коп. державного мита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Публічне акціонерне товариство "ДніпроАЗОТ" (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) –відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2011 року по справі №28/379-10 і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Сторона вважає, що висновки господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідач зазначає, що стічна вода в золошламонакопичувач не надходить. Золошламонакопичувач теплоелектроцентралі у балці Розсоловатій виконаний у формі чаші і дренажні води з нього потрапляють у дренажне озеро, звідки насосом відкачуються назад в золошламонакопичувач. Отже, в балку Розсоловату стічні води товариства не потрапляють, а між самим золошламонакопичувачем і дренажним озером через дренажну систему циркулюють дренажні води, які відповідно до Водного кодексу України (213/95-ВР) і Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. №389 (z0767-09) , стічними не являються. Припущення про несправність чаші золошламонакопичувача та забруднення земельних ресурсів в результаті цього є непідтвердженими та недоведеними, оскільки не зафіксовані і не описані виявлені дефекти в чаші, відсутні фотознімки місць несправності чи пошкодження чаші. Відсутній будь-який фотоматеріал до акту перевірки, що є порушенням п. 4.16. Порядку організації та проведення перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. №464 (z0018-09) (надалі Порядок №464). Таким чином, наведені державною екологічною інспекцією в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України при здійсненні господарської діяльності ВАТ "ДніпроАзот"не відповідають дійсності. Відповідач не погоджується з розрахунком розмірів збитків, оскільки з огляду на п.4.6. Порядку, відбір проб з метою контролю за дотриманням визначеним суб’єктом господарювання встановлених нормативів може здійснюватися лише в ході перевірки цього суб’єкта господарювання. Проби ґрунту в районі балки Розсоловата були відібрані лише 16.11.2009р., тоді як перевірка проводилась в період з 19.10.2009р. по 06.11.2009р. Відбір проб ґрунтів був проведений за відсутності представників товариства, що є порушенням п. 11 ст. 4, ст. 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007р. №877, п. 4.9. Положення №464 (z0018-09) . Крім того, відбір проб ґрунтів був здійснений не уповноваженою особою. Отже, і акт відбору проб ґрунтів від 16.11.2009р. №5 не відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідач не погоджується також і з висновком про забруднення земельних ресурсів в балці Ясиновій. Зокрема, обґрунтуванням стягнення з товариства збитків стала фактично та обставина, що концентрація хлоридів в підземних водах перевищує норму у 6 разів., що свідчить про негативний вплив накопичувача цеху соди каустичної та його негерметичність. Відповідач наполягає на герметичності чаши шламонакопичувача цеху соди каустичної, що підтверджується висновком про технічний стан будівельних конструкцій шламонакопичувача в балці Ясиновій цеху соди каустичної, звітом про надання послуг з проведення екологічної експертизи об’єкта поводження з небезпечними відходами (шламонакопичувач цеху соди каустичної), паспортами на місце видалення відходів –накопичувач цеху соди каустичної. Сторона також зазначає, що норма щодо концентрації в підземних водах хлоридів відсутня взагалі, відповідно не може бути перевищена, хлориди в значній кількості містяться в накопичувачі ДП "Екоантилід", що також розташований в цій балці. Акт відбору проб ґрунтів №4 від 06.11.2009р., складений під час відбору проб ґрунтів у балці Ясинова містить аналогічні порушення з вищенаведеним актом відбору проб ґрунтів від 16.11.2009р. №5 у балці Розсоловатій.
Заступник прокурора Дніпропетровської області (м. Дніпропетровськ) відзив на апеляційну скаргу не надав, але у судовому засіданні зазначив, що рішення суду повністю відповідає вимогам чинного законодавства і повинно бути залишено без зміни.
Позивач –державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) відзив на апеляційну скаргу не надала, представник позивача у судове засідання двічі не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання. Беручи до уваги, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для її перегляду, справа переглядалася без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.
Дніпродзержинське державне підприємство "Екоантилід" (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) –третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, представники третьої особи у судовому засіданні пояснили, що рішення місцевого суду слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення. Крім того, представники зазначили, що будь-яких порушень законодавства з боку третьої особи не було.
У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Вислухавши прокурора, представників відповідача і третьої особи, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що в період з 19.10.2009р. по 06.11.2009р. Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області, а саме: старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області: Чигиковою Л.М., Рудим О.Ю., Круглою О.В., Сулімою Н.В., Калим бет Т.М., Черниш О.Б.; державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області: Кириченко В.В., Проходою О.О., Шараповою Н.І. в присутності представників підприємства: заступника технічного директора по охороні праці та екології Сташевського А.П., начальника відділу охорони природи та раціонального використання природних ресурсів Солоної Т.І., заступника начальника виробничого відділу Ігнатієва В.М., начальника відділу технічного нагляду Козленка В.І., начальника санітарної лабораторії Малиш Г.Г., начальника транспортного відділу Александрова В.І., начальника відділу зовнішніх економічних зв’язків Марінкова В.Г., директора підприємства по будівництву і ремонту Грищенко В.Г., було проведено планову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства України відкритого акціонерного товариства "ДніпроАзот"та складено відповідний акт.
В акті перевірки зазначено, що по класифікації промислових підприємств –водоспоживачів та забруднювачів атмосферного повітря ВАТ "ДніпроАЗОТ"належить до 1 категорії.
Перевіркою встановлено, що в діючому дозволі на спецводокористування №02059, який видано строком дії з 23.12.2008р. до 01.01.2010р. заходи по очищенню та припиненню скиду неочищених стічних вод в р. Дніпро в розділі заходів з охорони і раціонального використанню вод відсутні. Підприємством не виконується і не планується к виконанню "Заходи по очищенню та припиненню скиду неочищених стічних вод у р. Дніпро", забруднені стічні води продовжують скидатись на 4-х випусках у р. Дніпро, чим не виконується основна умова дозволу на право спеціального водокористування, що є порушенням вимог ст.ст. 44, 70 71 Водного кодексу України (213/95-ВР) .
Підприємством одержано ліміт на утворення та розміщення відходів на 2009 рік №29 від 25.09.08 та дозвіл №29 від 13.06.08. За даними інвентаризації джерел утворення відходів на підприємстві утворюється 113 видів відходів, але в ліміті на утворення та розміщення відходів виробництва підприємству погоджено тільки 58. В ліміті на утворення та розміщення відходів виробництва на поточний рік підприємству не погоджено, в зв’язку з невідповідністю міст розміщення (засобу утилізації) екологічним нормам, утворення 56 видів відходів. Не погоджені відходи утворюються та розміщуються підприємством в супереч чинному законодавству без ліміту на утворення та розміщення відходів, що є порушення вимог ст.ст. 17, 24, 27, 32 Закону України "Про відходи" та ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
На балансі відкритого акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" існує чотири накопичувача відходів: накопичувач відходів ТДІ та ТДА; золошламонакопичувач; накопичувач цеху соди каустичної; накопичувач сухих відходів.
Накопичувач ТДІ та ТДА не експлуатується, питання щодо передачі на утилізацію накопичених відходів не вирішується. Стан накопичувача вкрай незадовільний, відходи що розміщені підтоплені. Достатні заходи щодо попередження їх потрапляння в навколишнє середовище відсутні. Контроль за впливом накопичувача відходів на підземні водоносні горизонти та ґрунти не здійснюється, розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища не проводяться. Таким чином, підприємством порушуються вимоги ст.ст. 17, 24, 27, 32 Закону України "Про відходи", ст.ст. 44, 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 105 Водного кодексу України, ст.ст. 96, 164 Земельного кодексу України, 35 45, 46 Закону України "Про охорону земель" (962-15) . Підприємством не розглядаються рішення щодо утилізації накопичених відходів. Жодних заходів щодо припинення негативного впливу на підземні води та ґрунти підприємством не здійснюється.
Золошламонакопичувач не експлуатується, питання щодо його рекультивації підприємством не розглядається. В ході обстеження встановлено, що забруднені стічні води скрізь дамбу та з ґрунту на ділянці прилеглій до дамби скидаються по рельєфу місцевості, безпосередньо до р. Суха Сура, що свідчить про негерметичність споруд золошламонакопичувача, недотримання режиму його роботи та спричиняє забруднення ґрунтів та поверхневого водного об’єкту. Зміст забруднюючих речовин, що скидаються крізь дамбу значно перевищує ГДК.
Перевіркою встановлено також порушення експлуатації накопичувача цеху соди каустичної, що розташована в балці Ясинова. Підприємством самовільно змінено режим передачі відходів, азбестовмісні відходи надходять в шламонакопичувач в іншому агрегатному стані, проектна документація з цього приводу не розроблялась. На території, прилеглій до шламонакопичувача утворився шар невідомої речовини з різким запахом. Концентрація у підземних водах хлоридів перевищує норму у 6 разів, що свідчить про негативний вплив та негерметичність споруди шламонакопичувача. Накопичувач сухих відходів не експлуатується.
Встановлено, що на підприємстві було утворено та розміщено види та обсяги відходів, які підприємством не обліковані в податковому зборі.
На території асфальтоприготувального відділення відповідача відсутнє спеціальне тверде непроникне покриття та локальні очисні споруди.
Відходи бітуму, будівельне сміття, побутові відходи розміщені у несанкціонованих місцях.
На ділянці збирання та зберігання металобрухту спеціальне тверде покриття пошкоджено, обваловка відсутня, локальні очисні споруди відсутні. Ділянка складування відходів необладнана достатніми засобами попередження забруднення зливної поверхні.
Акт підписаний головою правління ВАТ "ДніпроАЗОТ"Дубініним О.І. із окремо викладеними зауваженнями.
Представниками відділу екологічного та інструментально-лабораторного контролю в Дніпродзержинському регіоні провідним спеціалістом Сорокіною Т.С. і провідним спеціалістом Голіковою О.В. в присутності представника начальника відділу охорони природи ВАТ "ДніпроАзот"Сольоної Т.І. з метою визначення забруднення земельних ділянок виконано відбір 5 проб ґрунтів на території балка Ясинова, про що 06.11.2009р. за №4 був складений акт відбору проб ґрунтів. На підставі зазначеного акту зафіксовано перевищення сульфатів, хлоридів та азоту загального в ґрунтах в порівнянні з фоновою концентрацією та ГДК, що відображено в протоколі №4-11-09 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 19.11.2009р.
Провідним спеціалістом відділу екологічного та інструментально-лабораторного контролю в Дніпродзержинському регіоні Голіковою О.В. за відсутності представника відповідача з метою визначення наявності забруднення навколо контурів візуально забрудненої земельної ділянки 16.11.2009 року виконано відбір 7 проб ґрунтів в районі золошламонакопичувача ТЕЦ (б. Розсоловата) ВАТ "ДніпроАЗОТ"та складено акт відбору проб ґрунтів 16.11.2009р. №5. Складений аналогічний вищенаведеному протокол №23-11-10 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 25.11.2009р.
Контроль показників складу та властивостей вод, ґрунтів ВАТ "ДніпроАзот"був покладений на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області Сорокіну Т.С. і Голікову О.В. наказом державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області №860-П від 05.11.2009р.
Згідно з Водним кодексом України (213/95-ВР) 1995р. та Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 р. № 389 (z0767-09) , вода стічна –вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар’єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок випадання атмосферних опадів.
Як підтверджено матеріалами справи, золошламонакопичувач ТЕЦ, який належить відповідачу, призначений для розміщення попелу після згорання кам’яного вугілля, та протягом тривалого часу не експлуатується в зв’язку з переведенням ТЕЦ з вугілля на природний газ.
Вода, що утворилася в процесі господарської діяльності ВАТ "ДніпроАЗОТ", в золошламонакопичувач не надходить. Згідно з наявними в матеріалах справи документами, золошламонакопичувач ТЕЦ у балці Розсоловатій виконаний у формі чаші і дренажні води з нього потрапляють у дренажне озеро, звідки насосом відкачуються назад в золошламонакопичувач. В балку Розсоловату стічні води ПАТ "ДніпроАЗОТ"не потрапляють, а між самим золошламонакопичувачем та дренажним озером через дренажну систему циркулюють дренажні води, які, згідно наведених вище норм законодавства, стічними не являються.
Обставини, на які послався суд першої інстанції в своєму рішенні щодо того, що забруднені стічні води скрізь дамбу та з ґрунту на ділянці, прилеглій до дамби, скидаються по рельєфу місцевості не підтверджуються належними доказами та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.
На час проведення перевірки ПАТ "ДніпроАЗОТ"не використовувало золошламонакопичувач за прямим призначенням (складування попелу та шламів), виконувало обслуговування золошламонакопичувача, підтримувало та експлуатує дренажну систему в балці Розсоловата, та в цілому забезпечувало цілісність та герметичність чаші золошламонакопичувача, що в тому числі підтверджується належним чином оформленим та погодженим паспортом на відповідну споруду.
Судова колегія погоджується з позицією відповідача стосовно того, що доводи позивача та дані акту перевірки, згідно з якими встановлено негерметичність чаші шламонакопичувача у балці Розсоловата, та те, що чаша знаходиться в несправному стані, є припущеннями, оскільки такі доводи не підтверджується наявними в матеріалах справи документами, матеріалами перевірки та обстеженням технічного стану вказаної споруди. Суд також вважає обґрунтованими доводи відповідача стосовно наявності порушень законодавства про проведенні перевірки та при здійсненні відбору проб ґрунту на загальній площі 17910,0 м2.
Згідно з Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008 року (z0018-09) , при здійсненні перевірок на об’єктах, діяльність чи експлуатація яких пов’язана із впливом на довкілля шляхом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти, розміщення відходів, забруднення ґрунтів, проводиться перевірка здійснення суб’єктом господарювання інструментально-лабораторних вимірювань при виробничому контролі за дотриманням встановлених нормативів, а також, у разі необхідності, здійснення відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання за дотриманням суб’єктами господарювання встановлених нормативів (п. 4.6. Порядку (z0018-09) ). Таким чином, відбір проб з метою контролю за дотриманням визначеним суб’єктом господарювання встановлених нормативів може здійснюватися лише в ході перевірки суб’єкта господарювання.
Як вказано в розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті забруднення земельних ресурсів на території земельної ділянки в районі золошламонакопичувача ТЕЦ (балка Розсоловата) ВАТ "ДніпроАЗОТ"проби ґрунту були відібрані лише 16 листопада 2009 р., наданий до позовної заяви акт відбору проб ґрунтів датований також 16 листопада 2009 р., тоді як перевірка дотримання ВАТ "ДніпроАЗОТ"вимог природоохоронного законодавства проводилася інспекцією в період з 19.10.09 по 06.11.09 р. Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"від 05.04.2007 р. (877-16) № 877 –V (надалі –Закон № 877), передбачає, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб’єкта господарювання (п. 11 ст. 4). Пункт 4.9 Положення № 464 (z0018-09) також передбачає, що державні інспектори проводять перевірки об’єкта в присутності керівника суб’єкта господарювання або уповноважених ним осіб. Статтею 10 Закону № 877 передбачене право суб’єкта господарювання бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю).
Згідно з матеріалами справи при здійсненні відбору проб ґрунту уповноважені від ВАТ "ДніпроАЗОТ"особи присутні не були, тому відбір проб та подальший розрахунок збитків зроблені з порушенням встановленого порядку здійснення державного контролю, та не можуть вважатися належними доказами спричинення збитків.
Згідно з Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 р. № 171 (z0285-98) в редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 р. № 149 (z0422-07) (надалі –Методика № 149), факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок.
В акті перевірки інспекції не наводиться фактів виявлення забруднення земель в районі золошламонакопичувача ТЕЦ. В акті відбору проб від 16.11.09 р. вказується, що проби беруться з метою визначення наявності забруднення навколо контурів візуально забрудненої земельної ділянки. Отже, в ході перевірки з 19.10.09 по 06.11.09 р. забруднення земельної ділянки в районі золошламонакопичувача ТЕЦ візуально виявлено не було. Як вказано в акті відбору проб, відбір проб здійснювався провідним спеціалістом відділу екологічного та інструментально-лабораторного контролю в Дніпродзержинському регіоні Голіковою О.В., яка не була уповноважена на здійснення заходів контролю за дотриманням ВАТ "ДніпроАЗОТ"вимог природоохоронного законодавства.
Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затверджене Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 548 від 19.12.2006 р. (z0119-07) , передбачає, що інспекція має право обстежувати в установленому порядку підприємства з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; виконувати в установленому порядку відбір проб, інструментально-лабораторні вимірювання показників складу та властивостей, у тому числі забруднюючих речовин на об’єктах, що обстежуються. Таким чином, відбір проб ґрунтів, про який складено акт відбору проб ґрунтів від 16.11.09 № 5 № 23-11-09 не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки здійснений не уповноваженою особою, за відсутності представника ВАТ "ДніпроАЗОТ", за межами строку, встановленого для перевірки ВАТ "ДніпроАЗОТ".
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що висновки про візуальне забруднення земельної ділянки в акті перевірки відображення не знайшли, до акту перевірки не додано схематичних матеріалів щодо площі, місця розміщення та контурів візуально забрудненої земельної ділянки, відповідно, висновок про візуальне забруднення земельної ділянки, що міститься в акті відбору проб є непідтвердженим.
Згідно форми акту відбору проб, в якості обов’язкових до заповнення вказуються графи щодо назви підприємства (об’єкта), відомчої підпорядкованості, адреси, посада, ПІБ, телефон керівника підприємства (об’єкта) або землекористувача/землевласника. Дані щодо землекористувача в акті відбору проб відсутні; неможливо визначити, на якій саме ділянці могли братися проби. Як вказано в акті відбору проб, виконано відбір 7 проб ґрунтів, зазначено також, що акту відбору проб додається карта-схема. Наявне в матеріалах до позовної заяви схематичне зображення з вказівкою, що це карта-схема до акту відбору проб № 5 від 16.11.2009 р. При цьому карта-схема до акту відбору проб ніким не підписана, та не дає змоги в прив’язці до місцевості визначити точки відбору проб, а в акті відбору проб не наведено ніяких вказівок щодо площі земельної ділянки, в межах якої виконувався відбір проб.
Додаток до акту № 5 відбору проб ґрунтів від 16.11.09 містить інформацію про визначення площі земельної ділянки. Вказаний додаток датований 23 лютого 2010 р. тобто значно пізніше після закінчення перевірки, не містить інформації щодо способу обрахунку площі земельної ділянки та контурів забрудненої території.
З урахуванням наведеного, зібрані позивачем докази суд вважає недостатніми та неналежними, для доведення факту негерметичності споруд золошламонакопичувача теплоелектроцентралі ПАТ "ДніпроАЗОТ" та того факту, що забруднені стічні води скрізь дамбу та з ґрунту на ділянці, прилеглій до дамби скидаються по рельєфу місцевості безпосередньо до р. Суха Сура, та забруднюють прилеглі земельні ділянки.
В рішенні суду першої інстанції зазначається, що накопичувач цеху соди каустичної, розташований в балці Ясинова, на час перевірки експлуатується з порушенням, а саме: підприємством самовільно змінено режим передачі відходів, азбестовмісні відходи надходять в шламонакопичувач в іншому агрегатному стані, проектна документація з цього приводу не розроблялась. На території, прилеглій до накопичувача, утворився шар невідомої речовини з різким запахом. В ході перевірки були відібрані проби ґрунту та води. Концентрація у підземних водах хлоридів перевищує норму у 6 разів, що свідчить про негативний вплив та негерметичність споруди накопичувача. Також в рішенні йдеться про те, що за результатами контролю підземних вод на території накопичувача цеху соди каустичної на території твердих відходів встановлений багаторічний вплив підприємства на навколишнє природне середовище.
Вказаний висновок суду не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Обґрунтуванням стягнення з ПАТ "ДніпроАЗОТ"збитків стала фактично лише та обставина, що концентрація хлоридів в підземних водах перевищує норму у 6 разів, що, як вважає суд першої інстанції, свідчить про негативний вплив накопичувача цеху соди каустичної та його негерметичність.
Згідно з поясненнями відповідача та наявними в матеріалах справи документами, чаша шламонакопичувача цеху соди каустичної Відповідача є герметичною, про що ПАТ "ДніпроАЗОТ"надано відповідні докази, а саме: висновок про технічний стан будівельних конструкцій шламонакопичувача в балці Ясиновій цеху соди каустичної, згідно якого шламонакопичувач знаходиться в задовільному стані; звіт про надання послуг з проведення екологічної експертизи об’єкта поводження з небезпечними відходами (шламонакопичувач цеху соди каустичної), відповідно з висновками якого цей накопичувач по відношенню до геологічного середовища і земельних ресурсів є екологічно безпечним, подальша експлуатація об’єкта експертизи не спричинить істотного негативного впливу на водне середовище і не суперечить вимогам Водного кодексу України (213/95-ВР) ; експлуатація об’єкта не суперечить законодавству України з охорони рослинного і тваринного світу; негативний вплив об’єкта експертизи на навколишнє соціальне і техногенне середовище є відсутнім.
Крім того, судом встановлено наявність у відповідача оформлених у встановленому порядку паспортів на місце видалення відходів –накопичувач цеху соди каустичної, які щорічно ревізуються Управлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, що свідчить про належний стан цього накопичувача та підтверджує відсутність будь-яких порушень з боку ПАТ "ДніпроАЗОТ"в ході його експлуатації.
В акті перевірки робиться висновок про забруднення прилеглої території біля накопичувача цеху соди каустичної ВАТ "ДніпроАзот" в результаті можливого протікання накопичувача, але наведений висновок не підтверджений доказами, які б свідчили про наявність протікань у самому накопичувачі чи несправності в його конструкції. Представниками інспекції, які проводили перевірку не було досліджено технічний стан накопичувача, умови його експлуатації та не було встановлено фактів, які б свідчили про те, що накопичувач розгерметизовано чи пошкоджено. Накопичувач цеху соди каустичної ВАТ "ДніпроАзот" було побудовано відповідно до технічних умов та паспорту на даний об'єкт, поточна експлуатація даного накопичувача здійснюється відповідно до погоджених інспекцією умов та в межах погоджених обсягів скидів.
Як вказано в розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті забруднення земельних ресурсів в районі балки Ясинової на території ВАТ "ДніпроАЗОТ"підставою для розрахунку збитків стало виявлення Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області в ході планової перевірки на прилеглій до накопичувача цеху соди каустичної ВАТ "ДніпроАЗОТ"території шару невідомої речовини; були відібрані проби ґрунту на загальній площі 4339,45 м2. За результатами аналізу, проведеного відділами інспекції, зафіксовано перевищення сульфатів, хлоридів та азоту загального в ґрунтах в зрівнянні з фоновою концентрацією та ГДК. Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) передбачає, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб’єкта господарювання (п. 11 ст. 4). Порядок організації та проведення перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 (z0018-09) , також передбачає, що державні інспектори проводять перевірки об’єкта в присутності керівника суб’єкта господарювання або уповноважених ним осіб (п. 4.9). Статтею 10 Закону № 877 передбачене право суб’єкта господарювання бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю). Як вбачається із акту відбору проб ґрунтів № 4 від 06.11.2009 року під час відбору проб ґрунтів у балці Ясинова був присутній представник ВАТ "ДніпроАзот" Сольона Т.І,, яка підписала акт відбору проб ґрунтів, але не підписувала схему відбору.
Пункт 4.16. Порядку № 464 (z0018-09) встановлює, що до акту перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином. В акті перевірки зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань.
В порушення вказаних нормативних вимог, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України, складений інспекторами за результатами планової перевірки ВАТ "ДніпроАЗОТ", що проводилася з 19.10.09 по 06.11.09, посилань на акти відбору проб ґрунту на території, прилеглій до шламонакопичувача цеху соди каустичної ВАТ "ДніпроАЗОТ"в балці Ясиновій, акти відбору проб до акту перевірки не додані, фотоматеріал до акту перевірки відсутній, відсутні карти-схеми, на які мається посилання в розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті забруднення земельних ресурсів в районі балки Ясинової на території ВАТ "ДніпроАЗОТ"Дніпропетровської області м. Дніпродзержинська на суму триста тридцять сім тисяч сто п’ятдесят одну грн. 48 коп.
З акту перевірки, позову та розрахунку немає можливості визначити, де саме були відібрані проби ґрунту на загальній площі 4339,45 м2, в яких, за твердженням позивача, було виявлено перевищення сульфатів, хлоридів та азоту загального в порівнянні з фоновою концентрацією та ГДК, і чи взагалі ці проби були відібрані на території відповідача, зокрема, на прилеглій до шламонакопичувача цеху соди каустичної ВАТ "ДніпроАЗОТ"в балці Ясиновій ділянці.
Суд першої інстанції при розгляді справи не дав належної оцінки доводам відповідача щодо можливого негативного впливу накопичувача Державного підприємства "Екоантилід", що також розташований в балці Ясиновій. Відповідач зокрема зазначав, що вказаний накопичувач знаходиться в балці вище по рельєфу, його дзеркало води –на 2 метри вище, ніж накопичувача цеху соди каустичної, герметичність накопичувача "Екоантиліду"не забезпечена. Як вбачається з кольорової схеми, наявній в справі, саме поблизу накопичувача "Екоантилід" спостерігається найбільший по всій балці Ясиновій рівень забруднення, зокрема, хлоридами. Кабінетом Міністрів України 11 серпня 2010 р. було прийняте розпорядження №1628-р (1628-2010-р) "Про заходи щодо забезпечення екологічної безпеки м. Дніпродзержинська та поліпшення соціального захисту населення міста", яким затверджено План заходів щодо забезпечення екологічної безпеки м. Дніпродзержинська та поліпшення соціального захисту населення міста, п. 5. вказаного плану передбачено заходи щодо рекультивації шламонакопичувача, розташованого в балці Ясиновій Державного підприємства "Екоантилід".
У відповідності із статтею 104 Господарсько-процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З урахуванням встановлених судом обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції –скасуванню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103- 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" (м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2011 року у справі №28/379-10 скасувати.
Прийняти нове рішення.
У позові відмовити.
Стягнути з Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області (49010 м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна, 69, код ЄДРПОУ 23929847) на користь публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" (51909 Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 1, ідентифікаційний код 3498968) 1784 грн. 33 коп. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.
Зобов’язати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст. 116, 117 ГПК України.
Головуючий О.С.Євстигнеєв Судді: Л.О.Лотоцька Р.М. Бахмат
(постанова виготовлена у повному обсязі 04.08.2011 року)