Відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткового покриття витрат вугледобувних підприємств, що включаються до собівартості готової товарної вугільної продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 року N 92, з метою вдосконалення процедури складання прогнозних техніко-економічних показників діяльності вугледобувних підприємств, що належать до сфери управління Міненерговугілля, та підвищення ефективності надання, розподілу й використання коштів державної підтримки наказую:
1. Затвердити Методичні рекомендації щодо прогнозування техніко-економічних показників діяльності вугледобувних підприємств для визначення обсягів державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції, що додаються.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 17 листопада 2011 року N 719 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо прогнозування техніко-економічних показників діяльності вугледобувних підприємств".
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Карп Г. В.
Міністр | І. Насалик |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
13 червня 2017 року N 391
Методичні рекомендації щодо прогнозування техніко-економічних показників діяльності вугледобувних підприємств для визначення обсягів державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції (далі - Методичні рекомендації) ґрунтуються на засадах, визначених такими нормативними актами:
- Інструкцією з обліку обсягів видобутку рядового вугілля і готової вугільної продукції на шахтах, розрізах та збагачувальних (брикетних) фабриках Мінвуглепрому, затвердженою наказом Міністерства вугільної промисловості України від 17 вересня 1996 року N 466 (зі змінами та доповненнями);
- Стандартом Мінпаливенерго "Поточне та перспективне планування на вугледобувних підприємствах. Методика розрахунку (СОУ 10.1.02070708.001:2005)";
- постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 року N 621 "Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету" (зі змінами та доповненнями);
- Галузевими методичними рекомендаціями з обліку витрат на виробництво готової вугільної продукції, затвердженими наказом Міністерства вугільної промисловості України від 31 січня 2008 року N 48 (зі змінами та доповненнями);
- постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткового покриття витрат вугледобувних підприємств, що включаються до собівартості готової товарної вугільної продукції" від 21 лютого 2017 року N 92.
Методичні рекомендації встановлюють порядок розрахунку та оцінки техніко-економічних показників розвитку вугледобувного підприємства з метою визначення потреб (обсягу) державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції на наступний рік (період).
Поняття у цих Методичних рекомендаціях застосовано у значенні:
Готова вугільна продукція - продукти збагачення, вироблені на збагачувальних фабриках з давальницької сировини, та рядове вугілля, призначене для споживання без переробки його на збагачувальних фабриках, за умови, що вони мають рівень якості, який не перевищує граничних норм.
До готової вугільної продукції належать:
- рядове вугілля (власного видобутку), відвантажене споживачам;
- рядове вугілля (власного видобутку), використане на виробничо-технічні потреби;
- продукти збагачення (брикетування), отримані внаслідок переробки вугілля на збагачувальних (брикетних) фабриках на умовах отримання давальницької сировини;
- продукти збагачення (брикетування), отримані внаслідок переробки вугілля на індивідуальних збагачувальних фабриках (установках) шахт (розрізів).
Готова товарна вугільна продукція - готова вугільна продукція, видобута на вугледобувному підприємстві та/або перероблена на його замовлення та призначена для продажу. До її складу не належить готова вугільна продукція, що використана на виробничо-технічні потреби.
Собівартість готової вугільної продукції - це повна собівартість готової вугільної продукції вугледобувного підприємства, яка охоплює виробничу собівартість, адміністративні витрати та витрати на збут продукції.
Собівартість готової товарної вугільної продукції - собівартість готової вугільної продукції, окрім (за винятком) собівартості вугільної продукції власного видобутку, спожитої на виробничо-технічні потреби шахти (розрізу).
Виробнича собівартість готової вугільної продукції на шахтах (розрізах) складається з прямих і загальновиробничих витрат, пов'язаних з використанням у процесі видобутку вугілля та його збагачення (брикетування) на індивідуальних фабриках (установках) основних засобів, матеріалів, палива, електроенергії, праці та інших витрат. При переробці вугілля на збагачувальних (брикетних) фабриках як давальницької сировини - до витрат, пов'язаних з видобутком вугілля, додаються вартість послуг фабрик з переробки рядового вугілля та витрати з доставки (транспортування) його від шахти (розрізу) до фабрики.
Адміністративні витрати - це витрати на утримання апарату управління вугледобувного підприємства та шахт (розрізів) - відокремлених структурних підрозділів, податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі, інші витрати загальногосподарського призначення.
Витрати на збут - це оплата послуг, пов'язаних зі збутом (реалізацією) вугільної продукції, витрати на транспортування продукції до станції відправлення Укрзалізниці на внутрішньому ринку і до кордону України при постачанні на експорт, інші витрати.
Адміністративні витрати та витрати на збут продукції визначаються шляхом розроблення (складання) кошторису за статтями витрат підприємства.
Прогнозний показник - показник, що розраховується на прогнозований період.
Основою для визначення техніко-економічних показників є річна програма розвитку гірничих робіт підприємства з видобутку вугілля. Програма розвитку гірничих робіт визначає виробничий потенціал кожного підприємства, який стимулюватиме видобуток якісного вугілля з найнижчими показниками зольності.
Виробничий потенціал відображає гірничо-геологічні, технічні та господарсько-економічні умови функціонування вугледобувного підприємства та містить:
1. Природний потенціал - наявність балансових і промислових запасів вугілля з певним рівнем якості та напрямами використання.
Показники природного потенціалу:
1.1. Балансові запаси вугілля, зокрема - промислові;
1.2. Якість, рівень зольності видобутого вугілля;
1.3. Напрями використання:
- марочна приналежність;
- споживче призначення (енергетичне, коксівне).
2. Технологічний потенціал - наявність умов і ресурсів, що дозволяють з мінімальними витратами вийняти запаси вугілля з надр та переробити до стадії готової продукції. Технологія ведення гірничих робіт залежить від гірничо-геологічних умов залягання корисних копалин.
Показники технологічного потенціалу підприємства:
2.1. Глибина розробки пластів;
2.2. Кут падіння;
2.3. Кількість пластів, що розробляється;
2.4. Середньодинамічна потужність пластів;
2.5. Категорійність шахт за рівнем (небезпеки) викидів газу (метану), пилу;
2.6. Категорійність шахт за самозаймистістю та гірничими ударами;
2.7. Продуктивність пластів;
2.8. Довжина гірничих виробок, що підтримуються та ін.
3. Технічний потенціал - технічна забезпеченість виробничого процесу найбільш прогресивними засобами праці.
Основні показники технічного потенціалу:
3.1. Кількість працюючих очисних вибоїв, з урахуванням комплексно-механізованих;
3.2. Кількість лав, які планується відпрацювати у наступному році, з урахуванням комплексно-механізованих;
3.3. Кількість лав, що потребують підготовки для введення у дію у наступному за звітним році, з урахуванням комплексно-механізованих;
3.4. Наявність та відсоток використання обладнання та ін.
4. Організаційний потенціал - наявність просторових і часових умов для забезпечення взаємодії елементів виробничого процесу, які залежать від параметрів та рівня використання природного, технологічного та технічного потенціалу підприємства.
Основні показники організаційного потенціалу:
- навантаження на очисні вибої;
- оснащення робочих місць засобами праці;
- рівень механізації виробництва та ін.
5. Соціально-економічний потенціал - це наявність соціальних та економічних умов для отримання максимального ефекту від використання природних, трудових, матеріальних та інших ресурсів.
Соціально-економічний потенціал перебуває під впливом багатьох чинників внутрішніх (визначених виробничим, організаційним та технологічним потенціалами) та зовнішніх (демографічної структури, умов праці, укомплектованості промислово-виробничого персоналу, рівня мінімальної та середньої заробітної плати, продуктивності праці та ін.).
Виробничою та технічною службами на підставі оцінки виробничого потенціалу, при розгляді програм розвитку гірничих робіт на наступний рік, встановлюється прогнозний обсяг з видобутку рядового вугілля з визначенням норми якості для кожної шахти.
На підставі показників програми розвитку гірничих робіт на поточний рік підприємствами обчислюються економічні показники роботи вугледобувних підприємств на наступний рік, які ґрунтуються на аналізі виробничих можливостей з урахуванням залучення резервів щодо збільшення обсягу видобутку вугілля та покращення техніко-економічних показників вугледобувних підприємств.
Прогнозні економічні показники на наступний рік (період) складаються на основі фактичних даних за попередній рік (період).
Форми розрахунку прогнозних показників до Програми економічного розвитку доводяться до вугледобувних підприємств Департаментом економіки та фінансів Міненерговугілля і передбачають надання інформації щодо:
1. Обсягу готової вугільної продукції та доходу від її випуску.
Вихідні показники для розрахунку:
- обсяги товарної продукції, які розраховуються залежно від сировинної бази підприємств, та якісних показників, що визначаються відповідно до Програми з якості на наступний рік;
- ціни на вугільну продукцію відповідно до договірних цін, що діють на момент складання програми, або прогнозних, за наявності такого документально підтвердженого прогнозу.
2. Показників використання трудового потенціалу:
Вихідні показники для розрахунку середньооблікової чисельності працюючих:
- обсяги виробництва (видобуток вугілля, проведення гірничих виробок, ремонт гірничих виробок) та норми виробок для відрядників (паспорта норм виробок, розраховані на основі Єдиних нормативних виробок (часу) для шахт Донецького, Львівсько-Волинського вугільних басейнів (ДонНІІ, Донецьк, 1993);
- нормативи чисельності (Єдині галузеві нормативи чисельності почасово оплачуваних працівників на вугільних шахтах);
- розстановка чисельності за робочими місцями для почасово оплачуваних робітників;
- штатний розклад для керівників, фахівців та службовців, складений відповідно до Типових структур управління, штатних розписів та нормативів чисельності працівників апарату управління підприємств вугільної промисловості.
Підставою для розрахунку фонду оплати праці на час складання прогнозних показників є:
- вимоги чинного законодавства з оплати праці;
- положення Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 (із доповненнями та змінами)
- рівень мінімальної заробітної плати, визначений Законом України про Державний бюджет України на наступний рік або проектом зазначеного закону;
- рівень прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць, визначений Законом України про Державний бюджет України на наступний рік або проектом зазначеного закону;
- прогнозна чисельність працюючих на наступний рік.
3. Витрат з собівартості готової вугільної продукції та результату від випуску готової товарної вугільної продукції.
Розрахунок витрат з собівартості готової товарної вугільної продукції здійснюється за статтями та елементами витрат у цінах, що діють на момент складання Програми, з урахуванням індексу зростання цін виробників промислової продукції відповідно до нормативно-правових актів, якими схвалюються основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на наступний рік із застосуванням Галузевих методичних рекомендацій з обліку витрат на виробництво готової вугільної продукції, затверджених наказом Мінвуглепрому від 31 січня 2008 року N 48 (зі змінами).
Під час формування показників витрат за елементами собівартості використовується принцип нормування.
Вихідними показниками для розрахунку є:
1) за елементом "Допоміжні матеріали":
- обсяги робіт та витрат на одиницю робіт за встановленими нормами, паспортами кріплення гірничих виробок і бурильно-вибухових робіт;
- питомі норми витрат лісоматеріалів, вибухових речовин і детонуючих засобів на 1000 т видобутку рядового вугілля, які розробляються та затверджуються технологічною службою підприємства;
- питомі витрати інших видів матеріалів розраховуються на підставі аналізу фактичного використання з урахуванням запланованих заходів заощадження матеріальних ресурсів.
2) за елементом "Паливо":
- нормативи щодо кожного виду палива (вугілля, природний газ, пара) для використання його на виробничо-технічні потреби вугледобувного підприємства (котельні, опалення виробничих та службових приміщень і таке інше), погоджені з Міненерговугілля.
3) за елементом "Електроенергія":
- встановлена енергомеханічною службою підприємства для кожної шахти (розрізу) норма питомих витрат електроенергії на 1 тонну видобутку рядового вугілля, яка погоджується Департаментом вугільно-промислового комплексу Міненерговугілля, а також тариф відповідного класу споживання за 1 кВт·г електроенергії, що споживається підприємством.
Амортизаційні відрахування - розраховуються за методом, який обирається підприємством самостійно, з урахуванням очікуваного способу отримання економічних зисків від його використання. До складу елемента "Амортизаційні відрахування" вноситься сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів, зокрема й сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів.
Інші витрати розраховуються за статтями витрат згідно з кошторисами на відповідні витрати, а також за нормативами щодо податків та зборів до державного та місцевих бюджетів.
4. Розрахунок постійних і змінних витрат з собівартості готової вугільної продукції, який здійснюється відповідно до пункту 16 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" та Галузевих методичних рекомендацій з обліку витрат на виробництво готової вугільної продукції.
5. Розрахунок фінансового результату, який є різницею між доходами від випуску готової товарної вугільної продукції та її собівартістю.
6. Оцінка економічного ефекту від реалізації заходів щодо поліпшення показників виробництва готової товарної вугільної продукції та зниження витрат на її випуск (збільшення обсягу видобутку та виробництва вугільної товарної продукції, ціни товарної продукції, покращення якості вугільної продукції, впорядкування чисельності працівників та структури фонду оплати праці, зменшення адміністративних і невиробничих витрат, оптимізація витрат на збагачення, перевезення вугілля та вугільної продукції, економія матеріальних ресурсів, зменшення витрат матеріалів, споживання електроенергії та ін.).
Оцінка діяльності вугледобувних підприємств здійснюється з метою визначення обґрунтованої потреби у державній підтримці на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної продукції, яка спрямовується на забезпечення доступу до запасів вугілля, з метою отримання якісної вугільної продукції для забезпечення енергетичної безпеки країни.
Для оцінки діяльності вугледобувних підприємств та визначення обсягів державної підтримки вихідними є такі прогнозні показники:
- обсяг видобутку рядового вугілля, визначений на підставі виробничого потенціалу;
- обсяг готової товарної вугільної продукції за видами, у розрізі марок і сортів;
- ціни за видами готової товарної вугільної продукції, у розрізі марок і сортів з урахуванням якості;
- витрати з собівартості готової товарної вугільної продукції;
- збитки від виробництва готової товарної вугільної продукції.
Прогнозні обсяги готової товарної вугільної продукції визначаються для кожного вугледобувного підприємства, залежно від асортименту випуску, з урахуванням попиту на таку продукцію, якісних показників, прогнозованого рівня цін та з урахуванням фактичних показників у попередньому періоді.
Прогнозні витрати з собівартості готової товарної вугільної продукції визначаються відповідно до Методичних рекомендацій з обліку витрат на виробництво готової вугільної продукції.
Рівень витрат з собівартості готової товарної продукції залежить від природних умов залягання пластів, технічного, технологічного, організаційного процесів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, розвитку виробництва і збільшення обсягів видобутку вугілля та ефективного використання коштів державної підтримки вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат з собівартості готової товарної вугільної продукції.
Прогнозні витрати з собівартості готової товарної вугільної продукції розраховуються з урахуванням економічного ефекту від запровадження заходів скорочення таких витрат.
Різниця між прогнозними величинами витрат з собівартості готової товарної вугільної продукції та її вартості дорівнює прогнозному обсягу збитків від виробництва.
Методичні рекомендації поширюються на підприємства з видобутку вугілля державної власності, враховуючи господарські товариства, 100 відсотків акцій яких належать державі, та господарські товариства, які є орендарями чи концесіонерами, переданих в оренду чи концесію цілісних майнових комплексів або системи цілісних майнових комплексів державних підприємств, їхніх структурних підрозділів, що здійснюють діяльність у сфері видобування кам'яного вугілля та лігніту (бурого вугілля), за умови реєстрації договорів концесії та договорів оренди, облік яких ведеться Міненерговугілля, та за умови подання ними щомісячної, квартальної та річної фінансової звітності до Міністерства, а також показників розвитку відповідно до програм гірничого та економічного розвитку вугледобувного підприємства, з метою визначення обсягу державної підтримки на часткове покриття витрат з собівартості готової товарної вугільної продукції на прогнозований період.
Державна підтримка на часткове покриття витрат з собівартості готової товарної продукції надається за умови, що обсяг готової товарної вугільної продукції у прогнозованих цінах не покриває витрат з собівартості готової товарної вугільної продукції без урахування адміністративних витрат та витрат на збут, а також сум амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів.
Державна підтримка на часткове покриття витрат з собівартості готової товарної вугільної продукції не надається вугледобувним підприємствам, внесеним до переліку неперспективних та збиткових підприємств і які готуються до ліквідації або ліквідуються.
Порядок розподілу та використання коштів, передбачених Міненерговугілля у державному бюджеті на часткове покриття витрат з собівартості готової товарної вугільної продукції, затверджується Кабінетом Міністрів України.
____________