Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М. В., суддів Васищака І. М., Палій В. М., за участю представників сторін С. Тютюнник (дов. від 15.07.08), О. Вієт (дов. від 3.03.08), Г. Чеверди (дов. від 24.11.08), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Донецької області від 13 березня 2008 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 2 червня 2008 року у справі № 20/300 за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до комунального підприємства "Тепломережа" про стягнення 11 504020 грн. 66 коп.,

У липні 2007 року дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до комунального підприємства "Тепломережа" про стягнення 11 504020 грн. 66 коп., з яких 9616516 грн.29 коп. - сума основного боргу, 792114 грн. 12 коп. - пеня, 823988 грн. 21 коп. - збитки від інфляції, 271402 грн. 04 коп. - річні., з підстав невиконання умов договору від 30 грудня 2005 року № 06/05-2128 ТЕ-7 на постачання природного газу.

Комунальне підприємство "Тепломережа" позов визнало частко.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13 березня 2008 року (судді О.Донець, З. Азарова, Т. Гаврищук), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 2 червня 2008 року, позов задоволено в частині стягнення сум основного боргу з урахуванням індексу інфляції та річних; в частині стягнення пені суд зменшив її розмір і присудив до стягнення 80 000 грн.; суд також розстрочив виконання рішення до 13 березня 2011 року.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" просить судові рішення в частині зменшення розміру пені та надання розстрочки скасувати з підстав порушення господарськими судами статей 231, 232 Господарського кодексу України, статей 549- 551 Цивільного кодексу України, статей 43, 83 Господарського процесуального кодексу України та передати справу в цій частині на новий розгляд.

Комунальне підприємство "Тепломережа" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 30 грудня 2005 року сторони уклали договір № 06/05-2128 ТЕ-7 на постачання в 2006 році природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій. Додатковими угодами від 15 березня, від 13 жовтня, від 23 жовтня та від 24 листопада 2006 року сторони змінювали та доповнювали умови договору.

Позивач зобов’язання виконав, що підтверджуються актами прийому-передачі природного газу, але відповідач за поставлений газ не розрахувався.

За обставин невиконання відповідачем грошових зобов’язань господарські суди, встановивши в його діях склад цивільно-правової відповідальності, застосувавши до спірних відносин правила статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення суми основного боргу.

За правилами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції і річних.

Отже господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову і в цій частині.

За обставин порушення відповідачем зобов’язання господарські суди на підставі пункту 7.2 договору, статті 549 Цивільного кодексу України та статей 230 і 232 Господарського кодексу України обґрунтовано дійшли висновку про стягнення з винної сторони неустойки.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

При цьому враховується ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зазначена стаття кореспондує з правилом частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якого розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Крім того, право господарського суду зменшувати розмір неустойки передбачено пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

Як встановлено господарськими судами, борг бюджетів усіх рівнів перед комунальним підприємством "Тепломережа" станом на 1 травня 2007 року складає 23, 6 млн. грн., в тому числі за 2005-2006 р.р - 14,8 млн. грн. і за таких обставин господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про складне фінансове становище боржника та правомірно зменшили розмір належної до стягнення пені.

Господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках, залежно від обставин справи, має право розстрочити виконання рішення.

Право господарського суду розстрочити виконання рішення встановлено також пунктом 6 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Оскільки відповідач є комунальним підприємством, яке надає послуги з теплопостачання населенню та бюджетним організаціям і на час вирішення спору мав тяжкий фінансовий стан, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про розстрочку виконання рішення.

Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

Рішення господарського суду Донецької області від 13 березня 2008 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 2 червня 2008 року у справі № 20/300 залишити без змін, а касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" без задоволення.