розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ОСОБА_3 (надалі позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (надалі ТОДПІ, відповідач) в якому просить наступне:

1.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ТОДПІ № 0017071702 від 19.02.2015 р., яким визначено грошове зобов’язання з єдиного податку у сумі 580967,93 грн. (п’ятсот вісімдесят тисяч дев’ятсот шістдесят сім гривень 93 копійки) та штрафні санкції у розмірі 145241,98 грн.(сто сорок п’ять тисяч двісті сорок одна гривня 98 копійок);

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ТОДПІ № НОМЕР_1 від 19.02.2015 р., яким визначено грошове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 15 494,00 грн. (п'ятнадцять тисяч чотириста дев’яносто чотири гривні) та штрафні санкції в розмірі 4214,00 грн. (чотири тисячі чотирнадцять гривень);

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ТОДПІ № НОМЕР_2 від 19.02.2015 р., яким визначено грошове зобов’язання у вигляді штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у сумі 55 000 (п’ятдесят п’ять тисяч) гривень;

4.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ТОДПІ № НОМЕР_3 від 19.02.2015 р., яким визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 39342,00 (тридцять дев’ять тисяч триста сорок дві) гривні та штрафні санкції в розмірі 9836,00 (дев’ять тисяч вісімсот тридцять шість) гривень;

5.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ТОДПІ № НОМЕР_4 від 04.06.2015 р., яким збільшено грошове зобов’язання по єдиному податку з фізичних осі на суму 5308,90 грн. (п’ять тисяч триста вісім гривень 90 копійок) та штрафні санкції в сумі 1327,23 (одна тисяча триста двадцять сім гривень 23 копійки);

6.Визнати протиправним та скасувати рішення ТОДПІ № 0016971702/7 від 19.02.2015 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 3102,30 грн.;

7.Визнати протиправним та скасувати рішення ТОДПІ № 11482 від 26.03.2015 р. про анулювання реєстрації платником податку ФОП ОСОБА_3 шляхом включення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2013р.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що оскаржувані рішення ТОДПІ були прийняті на підставі акту перевірки Тернопільською об'єднаною ДПІ від 10.02.2015 р. № 576/19-18-17-02/НОМЕР_5.

Позивач вважає вказані вимоги неправомірними та просить їх скасувати, з наступних підстав. Згідно із актом перевірки від 10.02.2015 р., відповідачем включено до складу доходу отриманого від підприємницької діяльності в період з 01.05.2012 р. по 31.12.2012 р. суму коштів в розмірі 5781800,0 грн., які були внесені позивачем як власні заощадження на поточні рахунки, відкритті для здійснення підприємницької діяльності в ПАТ КБ Фінансова Ініціатива, ПАТ ВТБ Банк, АБ Укргазбанк, внаслідок чого встановлено розбіжність між задекларованим доходом і доходом згідно даних перевірки на суму 5781800,0 грн. та перевищення суми граничного доходу встановленого для 3 групи платників єдиного внеску.

Вказані кошти в розмірі 5781800 грн., є особистими заощадженнями, які були розміщені позивачем на депозитних рахунках в інших банках, а відтак не були набуті внаслідок підприємницької діяльності за період з 01.05.2012 р. по 31.12.2012 р. За таких обставин у відповідача не було підстав для включення даних коштів до складу доходу отриманого від підприємницької діяльності.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві та просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні. Зазначила, що Тернопільськой ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2012 по 30.09.2014 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування виконання вимог валютного та іншого законодавства.

Перевіркою, встановлено порушення, що полягає у заниженні суми доходу який підлягає оподаткуванню єдиним податком, внаслідок чого допущено перевищення обсягу доходу для платників єдиного податку 3 групи. Відтак позивач зобов'язаний перейти з 01.01.2013 р. на сплату інших податків та зборів, однак перехід на застосування іншої ставки єдиного податку позивачем не здійснено. З огляду на вище наведене податковий орган правомірно виніс оскаржувані податкові повідомлення рішення, керуючись нормами чинного законодавства.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, якими врегульовано спірні правовідносини, при прийнятті рішення виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що з 01.05.2012 р. по 30.09.2014 р. позивач здійснював свою діяльність на спрощеній системі оподаткування та перебував на 3 групі платників єдиного податку.

10.02.2015 р. Тернопільською ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2012 р. по 30.09.2014 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства.

За результатами зазначеної перевірки складений акт від 10.02.2015 р. № 576/19-18-17-02/НОМЕР_5.

Перевіркою встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 за період з 01.05.2012 р. по 31.12.2012 р., здійснював діяльність із застосуванням ставки єдиного податку 5%, встановленого для сплати єдиного податку 3 групи. В той же час встановлено, що позивачем на порушення пп.. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, ст. 296 Податкового Кодексу України, занижено суму доходу який підлягає оподаткуванню єдиним податком, внаслідок чого допущено перевищення обсягу доходу визначеного п. 291.4 ст. 294 Податкового Кодексу України для платників єдиного податку 3 групи.

На підставі даного акту перевірки були винесенні податкові повідомлення-рішення:

-№ 0017071702 від 19.02.2015 р., яким визначено грошове зобов’язання з єдиного податку у сумі 580967,93 грн. та штрафні санкції у розмірі 145241,98 грн.;

-№ НОМЕР_1 від 19.02.2015 р., яким визначено грошове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 15 494,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 4214 грн.;

-№ НОМЕР_2 від 19.02.2015 р., яким визначено грошове зобов’язання у вигляді штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у сумі 55 000 грн.;

-№ НОМЕР_3 від 19.02.2015 р., яким визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 39342 грн. та штрафні санкції в розмірі 9836 грн.;

-№ НОМЕР_4 від 04.06.2015 р., яким збільшено грошове зобов’язання по єдиному податку з фізичних осі на суму 5308,90 грн. та штрафні санкції в сумі 1327,23 грн.

Також на підставі вищезгаданого акту перевірки Тернопільською ОДПІ були прийнятті наступні рішення:

- № 0016971702/7 від 19.02.2015 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нараховано єдиного внеску на суму 3102,30 грн.;

- № 11482 від 26.03.2015 р. про анулювання реєстрації платником податку ФОП ОСОБА_3 шляхом включення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2013 р.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України доходом фізичної особи підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно до п. 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290 (z0860-99) дохід класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); іній операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Аналізуючи вищенаведені норми діючого законодавства, яким визначено поняття доходу, суд приходить до висновку, що оподатковуваним доходом фізичної особи від провадження діяльності у розумінні наведеного законодавчого припису є дохід у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), отриманий від здійснення підприємницької діяльності.

Враховуючи викладене, включенню до обсягу доходу (виручки) підлягають тільки ті готівкові (безготівкові) кошти, що надійшли за результатами здійснення підприємницької діяльності (продажу товарів, надання послуг, орендна плата тощо), а не всі суми, які були фактично отримані суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок чи у касу.

Судом встановлено, що в період з 01.05.2012 р. по 31.12.2012 р. позивачем внесено на свій банківський рахунок власні кошти в сумі 5781800,0 грн.

Внесення на рахунок власних заощаджень підтверджується матеріалами справи, а саме довідками із банків ПАТ ВТБ Банк від 11.02.2015 р., ПАТ ВіЕйБі Банк від 12.02.2015 р. та ПАТ КБ Фінансова Ініціатива від 12.02.2015 р.

Згідно вказаних довідок на депозитних рахунка позивача протягом 2010-2013 рр. в ПАТ АБ Укргазбанк було розміщено 206000,0 доларів США, в ПАТ КБ Фінансова Ініціатива 3076000,0 гривень в ПАТ ВіЕйБі Банк 411500,0 доларів США, в ПАТ ВТБ Банк 6373000 гривень.

Разом з тим, дані кошти отримані позивачем за договором купівлі-продажу майнових прав від 18.04.2008р., згідно якого позивачем отримано 9435294,12 (дев'ять мільйонів чотириста тридцять п'ять тисяч двісті дев'яносто чотири гривні 12 копійок).

Податковий орган прийшов до висновку, що всі кошти, які надійшли на рахунок, включаючи власні кошти, в сумі перевищили суми граничного доходу встановленого для 3 групи платників єдиного внеску, що зобов'язувало платника податків перейти на загальну систему оподаткування та доходи отримані від проведення господарської діяльності оподатковувати відповідно до ст. 177 розділу IV Кодексу та зареєструватися платником податку на додану вартість з 01.01.2013 р.

Суд не погоджується із висновком відповідача щодо обов'язку позивача перейти на загальну систему оподаткування починаючи з 01.01.2013 р., оскільки надходження на рахунок позивача власних коштів не пов'язано з результатом здійсненням операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг), а тому ці кошти не є виручкою в розумінні Податкового кодексу України (2755-17) .

Зважаючи на те, що судом встановлено, що кошти у розмірі 5781800,0 грн. не були набуті позивачем внаслідок здійснення ним підприємницької діяльності за період з 01.05.2012 р. по 31.12.2012 р., суд приходить до висновку, що у відповідача не було підстав для включення даних коштів до складу доходу отриманого від підприємницької діяльності.

Відтак, висновки відповідача щодо незаконного донарахування Тернопільською ОДПІ єдиного податку в розмірі 580967,93 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 145241,98 грн., неправомірності винесення Тернопільською ОДПІ податкового повідомленні рішення № НОМЕР_6 від 19.02.2015 р. та безпідставного збільшення суми донарахованого єдиного податку на суму 5308,9 грн. і накладення штрафу в розмірі 1327,23 грн.; незаконного нарахування Тернопільською ОДПІ податку на додану вартість в розмірі 39342,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 9836, 00 грн. та неправомірності винесення податкового повідомлення; незаконного донарахування Тернопільською ОДПІ податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування суму 15494,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 4214,00 грн. та неправомірності винесення податкового повідомлення - рішення № 001711702 від 19.02.2015р.; незаконного нарахування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 3102,30 грн.; незаконного анулювання реєстрації платником податку ФОП ОСОБА_3 шляхом включення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2013 р. є необґрунтованими та безпідставними.

Відтак, суд приходить до висновку що податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 19.02.2015 р., № НОМЕР_6 від 19.02.2015 р., № НОМЕР_3 від 19.02.2015 р., № НОМЕР_4 від 04.06.2015 р. та рішення № 0016971702/7 від 19.02.2015 р. та рішення № 11482 від 26.03.2015 р. є протиправними та підлягають до скасування.

Стосовно податкового повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 19.07.2015 № НОМЕР_2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, судом встановлено наступне.

Згідно акту перевірки від 10.02.2015 р. встановлено неоприбуткування готівкових коштів в розмірі 11000 грн. в книзі обліку доходів, згідно товарних чеків № 1410-001 від 14.10.2013 на суму 8489,85 грн., №1610-601 від 16.10.2013 на суму 8400,86 грн., № 2510-001 від 25.10.2013 на суму 10082,25 грн. отримано 26972,96 грн. доходу, однак в книзі обліку доходів від 26.01.2012 за № 22312/2 ФОП ОСОБА_3 в графах 2 "Сума проданих товарів, виконаних робіт, наданих послуг" та 7 "Всього дохід від провадження діяльності" відображені менші суми отриманих доходів 14.10.2013 відображено 6489,85 грн., 16.10.2013 р. відображено 5400,86 грн., 25.10.2013 р. відображено 4082,25 грн.

За висновків, викладених у акті перевірки податковим повідомленням-рішенням Тернопільської ОДПІ від 19.02.2015 № НОМЕР_2 застосовано до ФОП ОСОБА_3 штрафні (фінансові) санкції у сумі 55000 грн. за неоприбуткування готівки в книзі обліку доходів.

Відповідно до підп. 296.1.1 п. 296 ст. 296 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п'ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 р. № 1637, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за №1534/20272 (z1534-11) затверджено Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість (далі Порядок № 1637).

Даним порядком визначено, що у Книзі фактично відображається отримана сума доходу від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги). Платник податку заносить до Книги відомості в такому порядку: у графі 1 зазначається дата запису; у графах 2-7 відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставками, встановленими відповідно до пункту 293.2 та підпункту 2 пункту 293.3 статті 293 глави 1 розділу XIV Кодексу, зокрема у графі 2 зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги.

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (z0040-05) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 № 40/10320 (z0040-05) (далі Положення № 637) оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Книгою обліку доходів і витрат є документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки.

Відповідно до п. 2.2, 2.6 Положення, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку; уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідно до вимог гл. 4 цього Положення № 637 (z0040-05) , оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами даної адміністративної справи, що згідно товарних чеків № 410-001 від 14.10.2013 р., отримано кошти у розмірі 8 489, 85 грн.;

№ 1610-601 від 16.10.2013 р. отримано кошти в розмірі 8400,86 грн., № 2510-001 від 25.10.2013 р. отримано кошти в розмірі 10082,25 р.

Натомість, судом встановлено, що в книзі обліку доходів № 22312/2 у графах 2 "Сума проданих товарів, виконаних робіт, наданих послуг", графа 7 "Всього дохід від провадження діяльності" не відображено зазначені вище доходи.

Аналізуючи вищезазначені обставини, встановлені у судовому засіданні та підтверджені належними та допустимими доказами та співставляючи їх із приписами гл. 4 цього Положення № 40/10320, суд приходить до висновку про наявність порушення п. 1.2 гл. 1 абз. 1 п. 2. 6. Глави 2 Положення № 637 щодо розбіжності між задекларованою сумою доходу у податковій декларації платника єдиного податку за 2013 р. та доходом, зазначеним у графах 2 і 7 книги обліку доходів № 22312/2 на суму 11000,00 грн., що виникла за рахунок не відображення виручки у книзі обліку доходів, готівкових коштів отриманих згідно товарних чеків.

Ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про скасування ППР від 19.07.2015 № НОМЕР_2 про застосування штрафних в розмірі 55000 грн. не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_6 від 19.02.2015 р., № НОМЕР_1 від 19.02.2015 р., № НОМЕР_3 від 19.02.2015 р., № НОМЕР_4 від 04.06.2015 р., рішення Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області № 0016971702/7 від 19.02.2015 р. та рішення № 11482 від 26.03.2015 р. про анулювання реєстрації платником податку ФОП ОСОБА_3 шляхом включення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2013 р.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 94, 158- 167 КАС України, суд, -

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області № НОМЕР_6 від 19.02.2015 р., яким визначено грошове зобов’язання з єдиного податку у сумі 580967,93 грн. (п’ятсот вісімдесят тисяч дев’ятсот шістдесят сім гривень 93 копійки) та штрафні санкції у розмірі 145241,98 грн.(сто сорок п’ять тисяч двісті сорок одна гривня 98 копійок).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області № НОМЕР_1 від 19.02.2015р., яким визначено грошове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 15 494,00 грн. (п'ятнадцять тисяч чотириста дев’яносто чотири гривні) та штрафні санкції в розмірі 4214,00 грн. (чотири тисячі чотирнадцять гривень).

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області № НОМЕР_3 від 19.02.2015р., яким визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 39342,00 (тридцять дев’ять тисяч триста сорок дві) гривні та штрафні санкції в розмірі 9836,00 (дев’ять тисяч вісімсот тридцять шість) гривень;

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області № НОМЕР_4 від 04.06.2015р., яким збільшено грошове зобов’язання по єдиному податку з фізичних осі на суму 5308,90 грн. (п’ять тисяч триста вісім гривень 90 копійок) та штрафні санкції в сумі 1327,23 (одна тисяча триста двадцять сім гривень 23 копійки).

6. Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області № 0016971702/7 від 19.02.2015р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 3102,30 грн.

7. Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області № 11482 від 26.03.2015р. про анулювання реєстрації платником податку ФОП ОСОБА_3 шляхом включення з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2013 р.

8. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо визнання у складі доходу власних коштів, внесених єдинником на підприємницький рахунок