розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження справу за касаційною скаргою Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 14 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 15 червня 2005 року у справі за скаргами приватних нотаріусів Пульного Миколи Микитовича та Пульного Сергія Миколайовича на неправомірні дії Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області, -

В лютому 2005 року приватні нотаріуси Пульний М.М. та Пульний С.М. звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії посадових осіб Старобільскої міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області (далі по тексту - Старобільска МДПІ, суб’єкт оскарження), пов’язані з відмовою у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку у 2005 році.

В обґрунтування вимог зазначали, що 01.01.2004 року набрав чинності Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) п.1.9, п.1.19 статті 1 якого встановлено, що приватний нотаріус здійснює незалежну професійну діяльність, є самозайнятою особою. У відповідності із п.4.3.25 ст. 4 Закону доход (прибуток), отриманий особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спрощену систему оподаткування такого доходу (прибутку), не включається до складу загального місячного і річного оподаткованого доходу.

У зв’язку з цим скаржники вважали, що зазначеним Законом приватний нотаріус наділений правом обрати спрощену систему оподаткування.

Звернувшись до суб’єкта оскарження із заявами про обрання спрощеної системи оподаткування та видачі відповідного свідоцтва у відповідності з вимогами Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування та звітності суб’єктів малого підприємництва" і Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) скаржники отримали відмову.

Посилаючись на зазначене, просили суд визнати дії Старобільскої МДПІ неправомірними, зобов’язавши її видати свідоцтво про право сплати єдиного податку у 2005 році, починаючи з І кварталу 2005 року.

Рішенням Старобільського районного суду від 14 березня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 15 червня 2005 року, скарги Пульного М.М. й Пульного С.М. задоволено та визнано дії податкового органу неправомірними. Зобов’язано Старобільську МДПІ видати скаржникам свідоцтво про сплату єдиного податку у 2005 році, починаючи з першого кварталу 2005 року.

Не погоджуючись із постановленими по справі судовими рішеннями, Старобільська МДПІ звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою в порядку визначеному ЦПК України 1963 (1501-06) року, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просила вказані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити.

Листом Верховного Суду України від 09.12.2005 р. на підставі п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) зазначену касаційну скаргу зі справою було передано до Вищого адміністративного суду України для вирішення в порядку касаційного провадження.

Колегія суддів, розглянувши касаційну скаргу та перевіривши матеріали справи, приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Так, постановляючи оскаржувані рішення про задоволення скарги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що в силу п.4.3.25 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку або незалежну професійну діяльність, до яких відносяться зокрема нотаріуси, може обрати спеціальну (спрощену) систему оподаткування.

Проте висновки судових інстанцій про незаконність дій Старобільської МДПІ щодо відмови у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку є помилковими й такими, що не узгоджуються з вимогами матеріального права.

Так, підпунктом 4.3.25 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", який набрав чинності з 1 січня 2004 року встановлено, що до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу не включається дохід, одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону.

Законодавче врегулювання податкових зобов’язань щодо осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність та не є найманими особами, на час розгляду справи судами не розроблено.

Вирішуючи даний спір, суди мали виходити із загального конституційного обов’язку закріпленого статтею 67 Конституції України, згідно з яким кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Встановлення системи оподаткування, податків і зборів, їх розмірів та порядку сплати є виключно прерогативою Закону.

Статтею 32 Закону України "Про нотаріат" визначено, що з доходу приватного нотаріуса справляється прибутковий податок за ставками, установленими чинним законодавством України.

Доходи приватних нотаріусів оподатковуються за загальними нормами, установленими Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) . Указом Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (727/98) , запроваджена спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва, зокрема фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

Поняття суб’єктів малого підприємництва визначено в статті 1 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва", згідно з яким до суб’єктів малого підприємництва відносяться фізичні особи, які зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку як суб’єкти підприємницької діяльності і які здійснюють підприємницьку діяльність не заборонену чинним законодавством.

За змістом статті 3 Закону України "Про нотаріат" діяльність приватних нотаріусів не є підприємницькою, а тому вони не можуть бути зареєстровані суб’єктами підприємницької діяльності на відміну від інших осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність і належать до групи самозайнятих осіб. Указом Президента України від 23 серпня 1998 року №932/98 "Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні" (932/98) встановлено, що вчинення нотаріальних дій не є підприємницькою діяльністю й не має на меті одержання прибутку.

Таким чином, приватні нотаріуси в умовах чинного законодавства не можуть обрати або перейти на спеціальну (спрощену) систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (727/98) (у редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року №746 (746/99) ).

З огляду на те, що судовими інстанціями обставини справи встановлені повно, однак неправильно застосовані норми матеріального права, відповідно до п.9 ст. 223, ст. 229 КАС України судові рішення підлягають скасуванню з постановленням рішення про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись статтями 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,-

Касаційну скаргу Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області задовольнити.

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 14 березня 2005 року та ухвалу колегії суддів апеляційного суду Луганської області від 15 червня 2005 року скасувати.

В задоволенні скарги приватних нотаріусів Пульного Миколи Микитовича та Пульного Сергія Миколайовича – відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.