Президентський Палац

В одному з наймальовничіших куточків столиці України, у старому придніпровському паркові, розташований Маріїнський палац - перлина архітектури понад 1500-річного Києва.

Палац зведено в середині XVIII століття за проектом геніального російського архітектора Б.Растреллі для імператриці Єлизавети, дочки Петра І, яка, відвідавши Київ у 1744 році, сама вибрала для нього місце.
Спорудженням палацу керував видатний російський зодчий І. Мічурін, котрий приїхав до Києва зі своїми помічниками та учнями. Йому допомагали також відомі архітектори М. Васильєв, П. Неєлов, Ф. Неєлов, М. Сальников та інші.

Палацовий комплекс має строго симетричну композицію. Головний двоповерховий корпус і одноповерхові бокові флігелі утворюють широке подвір'я. Архітектура палацу вирішена у стилі бароко: чітке планування, виразне компонування об'ємів, багата пластика фасадів, що проявилася в пишних формах коринфського ордера, рустуванні стін, розкреповці карнизів, ажурному парапеті і ліпленні наличників вікон. У фарбуванні палацу використані типові для російського бароко кольори: бірюзовий для стін, світло-жовтий для колон та карнизів, білий для ліплення і балюстрад. Все це надає споруді святкового й урочистого вигляду.
Протягом своєї багаторічної історії палац неодноразово реконструювався. Найзначнішу реконструкцію було здійснен1868-1870 роках після великої пожежі, що знищила дерев'яний другий поверх і всі парадні приміщення. При відновленні палацу надбудували цегляний поверх, фасади наситили новими пластичними деталями, а інтер'єри переробили в формах класицизму з елементами бароко і ренесансу. Роботи проводились під керівництвом академіка архітектури К. Маєвського. Рік їхнього закінчення - 1870-й - викарбуваний у картуші на фасаді, зверненому в парк.

До Жовтневої революції палац був резиденцією царської родини. В період подорожі по Україні тут разом зі своїм почтом зупинялась імператриця Катерина II. У палаці жили також військовий губернатор, видатний полководець М. Голенищев-Кутузов і герой Вітчизняної війни 1812 року М. Раєвський.
Палац дуже потерпів у період Великої Вітчизняної війни: бомба, що влучила в нього, зруйнувала центральну частину будівлі. У 1945-1949 роках палац відбудували під керівництвом українського архітектора П. Альошина, і з цього часу він став місцем урочистих прийомів.
У 1979-1982 роках, після ретельних дослідницьких робіт, палац реставровано переважно у формах архітектури кінця XIX століття. Упорядкування території виконано на основі креслення, схваленого свого часу Б.Растреллі. Форма фонтанів, рисунок зелених насаджень мають традиційний для XVIII століття характер. Фонтани прикрашено парними скульптурними композиціями - копіями скульптур середини XVIII століття, які зберігаються у музеях країни. З вестибуля палацу на другий поверх, де розташовані парадні зали, ведуть мармурові сходи. Темно-червоний килим, що устеляє їх, підкреслює атмосферу особливої урочистості.

Як і за часів Растреллі, у центральній частині палацу міститься великий Білий зал, поєднаний з вестибулем високими арочними прорізами. З двох боків до нього примикають Зелена вітальня та Бенкетний зал. Центральну частину будівлі, що звернена на парадний двір, пронизує анфілада невеликих затишних залів.
Інтер'єри кожного приміщення Маріїнського палацу мають свій неповторний вигляд, створюваний цілим комплексом засобів художньої виразності, серед яких особлива роль належить колірному вирішенню. Колорит Білого та Бенкетного залів, Зеленої та Блакитної віталень побудований на домінуючій ролі одного кольору. Решта приміщень вирішена у складних і несподіваних поєднаннях кольорів.

Один із залів - Зал бароко - реставратори відновили у характерних для інтер'єрів Растреллі формах. Обрамований вигадливими позолоченими орнаментами штучний мармур у поєднанні зі світло-коричневими площинами стін, орнаменти карниза й облямування дверних прорізів, щедро оздоблений камін з великим дзеркалом над ним створюють враження вишуканості.

Важливими елементами художнього оформлення палацу є предмети декоративно-прикладного мистецтва, що належать переважно до другої половини XIX століття, а також меблі і люстри (старовинні й виконані сучасними майстрами в дусі XVIII-XIX століть), картини відомих майстрів живопису, створені як у минулому, так і в наш час. У деяких залах збереглися невеликі фрагменти настінного живопису, виконаного художником К. Алліауді в другій половині XIX століття, і реставровані у 1982 році.
Чудова паркетна підлога палацу створена під час останньої реставрації. Складена з цінних порід дерева, вона вражає красою малюнка і досконалою майстерністю виконання.

Парк, що примикає до палацу, - нині Маріїнський, - найстаріший у Києві. Створений у XVIII столітті майстрами садово-паркового мистецтва в характерному для того часу стилі регулярних парків, він зберіг до наших днів колишнє планування: головну алею і мережу алей, що перехрещуються під прямим кутом. Затишний, тінистий, зі старими липами, кленами і каштанами, парк є унікальною пам'яткою паркового мистецтва минулого.
Сьогодні ця історична споруда - перлина архітектури Києва - гідно презентує нашу країну в світі як державна резиденція. Її називають Президентським Палацом. У ньому проходять урочисті державні події - нагородження, прийоми, вручення вірчих грамот Послами іноземних держав, саміти і зустрічі офіційних делегацій на найвищому рівні.

Использована информация с официальной страницы Президента Украины