ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2006
№ К-3172/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В.(головуючого),
Сергейчука О.А., Пилипчук Н.Г., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.
при секретарі: Павлушко Р.С.
за участі представників:
від позивача: Бойко А.А., Гладирьова Н.А.
від відповідача: Кірієнка Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ДПI у Дніпровському районі м. Києва на постанову Господарського
суду м. Києва від 20.10.2005 та ухвалу Київського апеляційного
господарського суду від 13.12.2005 по справі № 11/259
за позовом Державного підприємства "Дослідне виробництво
"Iнституту хімії високомолекулярних сполук НАН України"
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.
Києва
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Дослідне виробництво "Iнституту хімії
високомолекулярних сполук НАН України" (далі - ДВ IХВС) звернувся
з позовними вимогами про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень ДПI у Дніпровському районі м. Києва від
09.12.2004 № 0000992601/0, від 14.02.2005 № 0000992601/1, від
25.04.2005 № 0000992601/2, від 04.07.2005 № 0000992601/3.
Постановою Господарського суду м. Києва від 20.10.2005,
залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського
суду від 13.12.2005, позов задоволено частково.
Відповідач (далі - ДПI) звернувся із касаційною скаргою на
вказані судові рішення і просить їх скасувати. При цьому зазначає,
що судом порушено та неправильно застосовані норми матеріального
та процесуального права, а саме: п.п.8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, і
звертає увагу серед іншого, що основні засоби, передані згідно
договору без переходу права власності, оприбутковані по балансу ДВ
IХВС, на їх вартість нараховується амортизація яка відноситься до
складу валових витрат; ДВ IХВС самостійно проводить списання
основних засобів, всупереч чинному законодавству. Спільна ж
діяльність між Iнститутом та ДВ IХВС не ведеться - наукові
розробки співробітників IХВС не впроваджуються, процент від
прибутку дослідного виробництва Iнституту не сплачується. А
отримані приміщення частково використовуються не за виробничим
призначенням - надаються в оренду. I з балансу Iнституту передано
на баланс ДВ IХВС основних фондів на загальну суму 453 тис. крб, в
т.ч. будівель загальною площею 1200 кв. м, з виробничою площею 815
кв. м., а згідно вказаних договорів загальна площа приміщень
складає - 4 846 кв. м.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому,
викладаючи фактичні обставини справи, посилаючись на .2 ст. 71 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, зазначив, що ДПI, не надав Суду жодного
доказу на підтвердження факту нарахування Позивачем у 2002 році
амортизаційних відрахувань на основні засоби у сумі 1 266 600грн.
та зменшення на цю суму бази оподаткування у 2002 році. В судовому
засіданні проти скарги заперечив і просив судові рішення залишити
в силі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, пояснення представників
сторін рішення судів першої та апеляційної інстанції, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
В силу ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв
у 2002 році, право власності (право оперативного управління) у
набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо
інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається
вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній
організації для відправки набувачеві і здача на пошту для
пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки.
До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого
розпорядчого документа на речі.
За результатами документальної перевірки дотримання вимог
податкового законодавства Позивача за період із 01.04.2002 по
31.12.2002 - ДПI у Дніпровському районі м. Києва 07.12.2004
складено Акт № 056/26-4/05417686, на підставі якого 09.12.2004
прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000992601/0, яким
Позивачу згідно з п. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України
"Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та відповідно до пп.
4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(в редакції від 22.05.1997 № 283/97)
визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на
прибуток у розмірі 852 060 грн., в т.ч. 426 030 грн. - основний
платіж та 426 030 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в
адміністративному порядку.
При цьому суди встановили, що госпрозрахункове дослідне
виробництво Iнституту хімії високомолекулярних сполук НАН України
(далі - ДВ IХВС) створене 01.01.1971 (постанова Президії АН УРСР №
335 від 05.11.1970 на базі Iнституту хімії високомолекулярних
сполук НАН України (далі - Iнститут). З балансу Iнституту на
баланс ДВ IХВС були передані основні фонди, необхідні для його
функціонування розпорядженням Президії АН УРСР № 218 від
16.02.1971) та проведено інвентаризацію станом на 01.01.1986.
I зазначили, що основні засоби ДВ ГХВС були отримані ним у
відповідності з Розпорядженням Президії Академії Наук Української
РСР №218 від 16.02.1971 не пізніше 01.01.1986 року, тобто за часів
Радянського Союзу, і в подальшому, а ні у 1992 році, ані у 2002
році будь-якої передачі основних засобів з балансу IХВС на баланс
ДВ ГХВС не відбувалося, що підтверджується спільною Довідкою за
підписами керівників і головних бухгалтерів цих юридичних осіб, як
факт підтвердження відсутності передачі основних засобів від
Iнституту до ДВ IХВС за Договорами від 25.11.1992 та від
28.03.2002.
Зазначене також підтверджено тим, що у 2002 році згідно з
даними балансу ДВ IХВС відсутні будь-які дані про збільшення
вартості основних засобів, а навпаки зазначене її поступове
зниження через "бухгалтерську" амортизацію зі 160,1 тис. грн. до
151,7 тис. грн.
При цьому суди першої та апеляційної інстанцій грунтовно
дослідили фактичні обставини справи і встановили, що вказані
суб'єкти господарювання не є власниками зазначеного майна,
оскільки воно належить Національній академії наук України.
Відповідно суд касаційної інстанції визнає правомірним
визначення судами тієї обставини, що у ДВ IХВС є всі підстави
нараховувати амортизаційні відрахування на основні засоби, що
знаходились на його балансі до 18.11.1997, незалежно від способу
їх придбання (оплатного чи безоплатно) та відносити ці суми
амортизації на валові витрати, оскільки балансова вартість
основних фондів, введених в експлуатацію до набрання чинності
Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, визначається на рівні їх залишкової вартості станом
на момент набрання чинності цим Законом з включенням їх до
відповідної групи основних фондів з метою подальшої амортизації.
(Пункт 22.8 ст. 22 Закону).
При цьому, на противагу заперечень Скаржника, суди першої та
апеляційної інстанцій вірно прийшли до висновку, що основні
засоби, які перебувають на балансі ДВ IХВС і на які нараховуються
амортизаційні відрахування складаються із головного корпусу
дослідного виробництва за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 48 -
загальною площею 3 003,50 кв. м.; складських приміщень - 204 кв.
м.; боксів та інших господарських будівель, які знаходяться на
території дослідного виробництва - 1 638,50 кв. м.). I з
урахуванням норм чинного законодавства суди першої та апеляційної
інстанцій вірно визнали безпідставним та необгрунтованим висновок
податкового органу про відсутність у ДВ IХВС права на нарахування
амортизації на основні засоби, що знаходяться в його користуванні
на підставі розпорядження власника цих основних засобів - НАН
України.
Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції визнає рішення
судів першої та апеляційної інстанцій законними і обгрунтованими у
зв'язку з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для
справи, які правомірно визнані встановленими, відповідністю
висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи та
правильним застосуванням норм матеріального та процесуального
права. За таких умов касаційна скарга підлягає залишенню без
задоволення, оскаржувані рішення залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду м. Києва від 20.10.2005 та
ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2005
по справі № 11/259 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню
не підлягає.
Головуючий О.В. Карась
Судді: О.А. Сергейчук
Н.Г. Пилипчук
Є.А. Усенко
Т.М. Шипуліна