ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ 
 
                           У Х В А Л А 
 
                     22.06.2006  N К-9153/06 
                                   К-7379/06 
 
 
     Вищий адміністративний суд України у складі  колегії  суддів: 
головуючого,  судді-доповідача <...>, суддів: <...>, при секретарі 
судового засідання <...>, розглянувши касаційне поданні заступника 
прокурора   Харківської   області,   касаційні   скарги  Державної 
податкової інспекції у Дзержинському районі м.  Харкова, Державної 
податкової  інспекції у Київському районі м.  Харкова на постанову 
Харківського апеляційного господарського  суду  від  19.05.2005  у 
справі   N   А-13/15-05   за   позовом   Товариства   з  обмеженою 
відповідальністю <...> "Б" до  Державної  податкової  інспекції  у 
Дзержинському районі м.  Харкова, третя особа - Державна податкова 
інспекція у Київському районі м.  Харкова, про визнання недійсними 
податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В: 
 
     Рішенням господарського    суду   Харківської   області   від 
05.04.2005   в   позові   про   визнання   недійсним   податкового 
повідомлення-рішення  ДПІ  у  Дзержинському районі м.  Харкова від 
23.12.2004 N <...> про зменшення в картці  особового  рахунку  ТОВ 
"Б" суми   бюджетного  відшкодування,  задекларованої  за  жовтень 
2004 року,  на 1748167,00  грн.,  відмовлено  з  тих  підстав,  що 
податковий кредит у податковій декларації за жовтень 2004 року був 
задекларований позивачем на підставі податкових накладних, зокрема 
від  30.09.2004 N 715 та N 716,  покупцем за якими є інший платник 
податку, а саме ТОВ "К". 
 
     Постановою Харківського апеляційного господарського суду  від 
19.05.2005   рішення   суду   першої  інстанції  скасоване,  позов 
задоволено.  Висновок суду  апеляційної  інстанції  про  наявність 
підстав  для  задоволення позову вмотивований тим,  що зміна назви 
ТОВ "К" на ТОВ  "Б",  з  унесенням  відповідних  змін  до  статуту 
зазначеного  товариства  та зі збереженням коду юридичної особи та 
індивідуального податкового номера платника ПДВ, надавала позивачу 
право  на  включення  до  податкового  кредиту сум ПДВ,  сплачених 
(нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт,  послуг)  ТОВ 
"К".   За   висновком  суду  апеляційної  інстанції  правомірність 
включення позивачем до податкового кредиту ПДВ  в  загальній  сумі 
1728333,33 грн.  за податковими накладними від 30.09.2004 N 715 та 
N 716 випливає з положень підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст.  7 Закону 
України  "Про  податок  на  додану  вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,  яким 
реалізація платника податку права на податковий кредит не обмежена 
часовими рамками. 
 
     У касаційному поданні та касаційних скаргах ставиться питання 
про скасування  постанови  апеляційного  суду,  залишення  в  силі 
рішення   суду   першої   інстанції   з  посиланням  на  порушення 
апеляційним судом  норм  матеріального  та  процесуального  права, 
зокрема підпункту  7.5.1  пункту  7.5,  підпункту 7.7.2 пункту 7.2 
ст. 7  Закону   України   "Про   податок   на   додану   вартість" 
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         та ст. 27 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        . 
 
     У відзиві  на  касаційне  подання та касаційні скарги позивач 
просить залишити скарги без задоволення як необґрунтовані. 
 
     Перевіривши правильність  застосування   судами   першої   та 
апеляційної  інстанцій норм матеріального та процесуального права, 
юридичної  оцінки   обставин   справи,   колегія   суддів   Вищого 
адміністративного  суду  України  доходить висновку,  що касаційне 
подання та касаційні скарги  не  підлягають  задоволенню  з  таких 
підстав. 
 
     Судом апеляційної   інстанції   встановлено,   що  у  вересні 
2004 року ТОВ "К"  за  результатами  біржового  аукціону  придбало 
цілісний   майновий   комплекс   акціонерного   товариства  <...>, 
сплативши ціну придбання та отримавши від продавця <...> податкові 
накладні від 30.09.2004 N 715 на суму 5621563,90 грн., утому числі 
ПДВ 936927,31  грн.,   та   від   30.09.2004   N   716   на   суму 
4586436,10 грн.,  у  тому  числі  ПДВ 764406,02 грн.  У податковій 
декларації  з  ПДВ  за  вересень  2004  року,  поданій  до  ДПІ  у 
Дзержинському районі м.  Харкова 19.10.2004, ТОВ "К" не відтворено 
показники по господарській діяльності, по податкових зобов'язаннях 
та податковому кредиту. 
 
     16.10.2004 була здійснена державна реєстрація змін до статуту 
ТОВ "К" у зв'язку зі зміною найменування товариства на ТОВ "Б"  зі 
збереженням   за  позивачем  коду  юридичної  особи  в  ЄДРПОУ  та 
індивідуального  податкового  номера  платника   ПДВ   в   Реєстрі 
платників податку на додану вартість, які були присвоєні ТОВ "К". 
 
     У податковій  декларації з ПДВ за жовтень 2004 року,  поданій 
до ДПІ у  Дзержинському  районі  м.  Харкова  22.11.2004,  позивач 
задекларував  податкові  зобов'язання  в  сумі  80116,00  грн.  та 
податковий кредит в сумі 1828283,00 грн.  по операціях, здійснених 
ТОВ  "К",  та  на  підставі податкових накладних,  в яких покупцем 
зазначене це товариство,  у тому числі  податкових  накладних  від 
30.09.2004 N 715 та N 716. 
 
     Ураховуючи збереження позивачем ідентифікуючих юридичну особу 
та платника ПДВ  коду  в  ЄДРПОУ  та  індивідуального  податкового 
номера,  присвоєних  до  цього ТОВ "К",  а також правонаступництво 
позивача відносно вказаного товариства,  суд апеляційної інстанції 
дійшов  правильного висновку про правомірне включення позивачем до 
податкового кредиту сум  ПДВ  на  підставі  податкових  накладних, 
виписаних на ТОВ "К" як на покупця.  Таке не суперечить підпунктам 
7.4.1 та 7.4.5 пункту 7.4.  ст.  7 Закону України "Про податок  на 
додану вартість"   ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,  оскільки судом встановлено факт 
здійснення ТОВ "К" операцій з продажу та придбання товарів (робіт, 
послуг),  а  також  перереєстрацію  цього  товариства у зв'язку зі 
зміною  найменування  впродовж   звітного   податкового   періоду, 
внаслідок  чого податкова декларація з ПДВ за жовтень 2004 року за 
наслідками господарської діяльності цього  товариства  могла  бути 
подана лише від імені ТОВ "Б". 
 
     Що ж  до  включення  в  податковій декларації за жовтень 2004 
року до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними  від 
30.09.2004 N 715 та N 716, то таке не суперечить положенням пункту 
5.1 ст.  5  Закону  України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань 
платників   податків   перед  бюджетами  та  державними  цільовими 
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         та пункту 5.8 Порядку  заповнення  податкової 
декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА 
України від  30.05.97  N  166  ( z0250-97  ) (z0250-97)
        ,  зареєстрованого  в 
Міністерстві   юстиції   України  09.07.97  за  N  250/2054,  щодо 
можливості виправлення платником податку  помилки,  допущеної  при 
формуванні  податкового  кредиту  за  попередній  звітний  період, 
шляхом включення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту 
в податковій декларації за наступний звітній період. 
 
     З огляду  на те,  що в податковій декларації за вересень 2004 
року не були задекларовані ані сума  податкових  зобов'язань,  ані 
сума   податкового   кредиту,  включення  позивачем  суми  ПДВ  по 
податкових накладних від 30.09.2004 N 715 та N  716  в  податковій 
декларації  за жовтень 2004 року в рядок 17,  а не в рядок 16,  як 
того вимагає чинний Порядок ( z0250-97 ) (z0250-97)
        ,  не  призвело  до  зміни 
співвідношення  обов'язку позивача перед бюджетом та його права на 
отримання бюджетного відшкодування за жовтень 2004 року. 
 
     За змістом частини 3 ст.  94,  пункту 2 частини 3 ст.  104 та 
пункту  2  частини  2  ст.  111-10  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  за 
правилами  якого  був  здійснений   розгляд   справи   апеляційною 
інстанцією,  вимога  щодо  розгляду  справи  судом з повідомленням 
належним чином про місце та час засідання  суду  стосувалася  лише 
сторін у справі. 
 
     У зв'язку   з  цим  посилання  в  касаційному  поданні  та  в 
касаційній скарзі про порушення судом апеляційної інстанції ст. 27 
ГПК   України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          у  зв'язку  з  розглядом  справи  за 
відсутності представника  ДПІ  у  Київському  районі  м.  Харкова, 
третьої  особи  без  самостійних  вимог,  не повідомленої належним 
чином  про  місце  і  час  судового  засідання,  як  на   підставу 
скасування оскаржуваної постанови, не є обґрунтованими. 
 
     Перевірка законності  судових  рішень  касаційною  інстанцією 
здійснюється  на  відповідність   їх   нормам   матеріального   та 
процесуального права, чинних на момент прийняття цих рішень. 
 
     Керуючись ст.   ст.   220,   223,   224,   230,  231  Кодексу 
адміністративного  судочинства  України   ( 2747-15   ) (2747-15)
        ,   Вищий 
адміністративний суд України У Х В А Л И В: 
 
     Касаційне подання заступника прокурора Харківської області та 
касаційні скарги Державної податкової  інспекції  у  Дзержинському 
районі  м.  Харкова,  Державної  податкової інспекції у Київському 
районі  м.  Харкова  залишити   без   задоволення,   а   постанову 
Харківського апеляційного господарського суду від 19.05.2005 - без 
змін. 
 
     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення  та  може 
бути  оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку, 
передбачених  статтями  236  -   238   Кодексу   адміністративного 
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .