зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Малашкевича С. А.

суддів: Геращенко І. В.

Арабей Т. Г.

У серпні 2007 року позивач – ВАТ "Торгівельний дім "Живиця" звернувся до суду про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 16.05.07 р. № 0000902340/0 та № 0000912340/0, а також рішення від 17.05.07 р. № 172/0000782342/0, прийнятих ДПІ у Калінінському районі м. Донецька.

Постановою від 30.01.08 р. у справі № 2-а-309/08, Донецький окружний адміністративний суд (суддя Хрімлі О. Г.) позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Відповідач – ДПІ в Калінінському районі м. Донецька не погодився з рішенням місцевого суду, направив апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Апеляційна скарга вмотивована невірним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що судом були порушені ч. 4 ст. 128 КАС України, а саме відповідач був повідомлений про інший час розгляду справи, після прибуття до суду у вказаний в судовій повістці час його було повідомлено, що справа вже розглянута без його участі. Крім того, судом припущено порушення норм Законів України: "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) (далі ЗУ "Про ПДВ"); Про оподаткування прибутку підприємств" (далі ЗУ "Про податок на прибуток" (334/94-ВР) ); "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі ЗУ "Про РРО"), а також Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні" (z0040-05) , затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.04 р. № 673 (далі Положення № 637").

У судовому засіданні, представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає останні частково обґрунтованими, а судове рішення таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Місцевим судом було встановлено, що за наслідками документальної перевірки позивача, проведеною ДПІ у Калінінському районі м. Донецька з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.04 р. по 31.12.06 р., був складений акт перевірки від 10.05.07 р. № 684/23-111-1/32329654. В акті перевірки було відображено порушення позивачем вимог: п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про ПДВ", внаслідок чого занижено ПДВ за травень 2005 р. в розмірі 18405 грн., за лютий 2006 року в розмірі 6606 грн., ст. ст. 1, 4, 5, 7, 11 Закону України "Про податок на прибуток", внаслідок чого занижений податок на прибуток за півріччя 2005 року у сумі 34306 грн.; п. 2.6 ст. 2, п. 3.1, п. 3.2 ст. 3 Положення № 637 (z0040-05) , п. 2.10 ст. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні" (z0237-01) , затвердженого Постановою правління НБУ від 19.01.01 р. № 72.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.05.07 р.: № 0000902340/0, яким позивачу визначено податкове зобов"язання з ПДВ в сумі 37517 грн., з яких основний платіж 25011 грн., фін санкції – 12506 грн. та № 0000912340/0, яким позивачу визначено податкове зобов"язання з податку на прибуток в сумі 51459 грн., з яких 34306 грн. – основний платіж, 17153 грн. – штрафна санкція. Крім того, відповідачем прийняте рішення від 17.05.07 р. № 172/0000782342/0, яким до позивача застосовані фінсанкції в сумі 51499 грн. за порушення касової дисципліни.

Зазначені обставини підтверджуються й при апеляційному розгляді матеріалами справи та представниками сторін.

Разом з тим, місцевим судом не було досліджено та не дана оцінка всім наявним в справі документам.

Зокрема, під час апеляційного розгляду встановлено, що перелічені вище податкові повідомлення-рішення, які є предметом судового розгляду, оскаржувалися позивачем в порядку адміністративного оскарження до вищестоящого податкового органу. Рішенням від 14.09.07 р. № 15088/10/25-013-5 Державної податкової адміністрації у Донецькій області скарга позивача була частково задоволена, податкові повідомлення-рішення відповідача були частково скасовані. За наслідками апеляційного оскарження, відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 21.09.07 р. № 0000902340/2 про визначення позивачу податкового зобов"язання з ПДВ на суму 17001 грн. (11334 грн. – основний платіж, 5667 грн. – фінсанкція) та № 0000912340/2 про визначення позивачу податку на прибуток в сумі 8865 грн. (5910 грн. – основний платіж, 2955 грн. – фінсанкція).

За таких умов, за приписами п.п. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі ЗУ № 2181) попередні податкові повідомлення-рішення вважаються відкликаними. Отже, внаслідок скасування частково податкових повідомлень-рішень позов про визнання їх недійсними в цій частині задоволенню не підлягає.

Стосовно вимог про в изнання недійсними податкових повідомлень-рішень та рішення відповідача, в частинах які залишилися без змін після адміністративного оскарження, апеляційний суд зазначає наступне.

З податку на прибуток податкове зобов'язання в сумі 5910 грн. визначено позивачу внаслідок встановленого порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Як зазначено в акті перевірки (а.с. 46) при виконанні розрахунку приросту (убутку) ТМЦ не проведено коригування вартості ТМЦ (сировина) у сумі 23638 грн., які було включено до валових витрат, але не брали участь у виробництві, у зв"язку з їх понаднормативним списанням. Так, на думку перевіряючих, за нормами, затвердженими наказом Державного Агропромислового комітету СРСР за № 159 від 19.19.86 р. втрати сировини при виробництві м"ясо продуктів із кур та курчат охолоджених становить 0,7 % (8674 грн.). Фактично позивач вказав втрати в розмірі 2,6% (32312 грн.). Тобто, перевіряючі вважають заниженим скоригований валовий дохід за півріччя 2005 р. на 23638 грн.

Колегія суддів вважає, що в акті перевірки, яким фіксуються та доводяться факти порушень і, на підставі якого приймалися оспорювані рішення, чітко не викладено, як того вимагає Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05 р. № 327 (z0925-05) , зареєстрованого в Мінюсті України 25.08.05 р. за № 925/11205 зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, не зазначені докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. Із змісту акту перевірки (п. 3.1.1) не зрозуміло якому нормативному акту суперечить визначення позивачем втрат сировини в розмірі 2,6 %. Назву цього документу перевіряючи ми не вказано, дата (19.19.86 р.) також не вірна. Як пояснено відповідачем, в засіданні суду, перевіряючі мали на увазі Наказ Державного Агропромислового комітету СРСР від 19.09.86 р. за № 519 проте, суд таке до уваги не бере, оскільки в акті номер наказу вказаний № 159, цей наказ відповідачем для огляду не наданий, назва його не вказана. В акті перевірки не допускаються різного роду виправлення цифрових показників, дат та інших даних.

За перелічених умов, відповідач не довів як того вимагає ч. 2 ст. 71 КАС України, правомірність свого рішення про нарахування податку на прибуток і штрафних санкцій з цього податку. Отже, рішення про визначення зобов"язання з податку на прибуток в сумі 8865 грн. слід визнати недійсним.

Вищевказане порушення, відображене п. 3.1.1 акта перевірки, вплинуло й на висновок перевіряючих про завищення позивачем податкового кредиту за травень 2005 року на суму 4728 грн., та відповідно заниженя податку на додану вартість на цю суму.

З мотивів недоведеності відповідачем такого порушення, про що йшлося вище, слід визнати недійсним й податкове повідомлення-рішення відповідача в частині визначення позивачу ПДВ в сумі 4728 грн. – основного платежу та 2364 грн.. штрафної санкції.

В решті суми – 6606,02 грн. та штрафних санкцій на цю суму податку, податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно і вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Під час перевірки, перевірячим не були надані оригінали податкових накладних на підтвердження ПДВ, включеного позивачем до податкового кредиту за податковою декларацією з ПДВ за лютий 2006 р. Позивач надав лише копії податкових накладних виданих ВАТ "Міронівській хлібопродукт". Це є порушенням п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ". Пояснення позивача стосовно надання пізніше, після перевірки, таких накладних не беруться до уваги, оскільки вказана вище правова норма вимагає необхідність підтвердження сум попередньо включених до податкового кредиту, первинними документами (податковими накладними) під час перевірки. До того ж, позивачем після перевірки надавалися дублікати податкових накладних, що також, свідчить про відсутність в нього оригіналів на час перевірки.

Не підлягають задоволенню й вимоги позивача про визнання недійсним рішення відповідача від 17.05.07 р. № 0000782342/0. Сума штрафних санкцій за зазначеним рішенням складається із санкцій за неоприбуткування в касу готівки в сумі 10000 грн. (фін санкція склала 50 тис. грн..) та фінсанкції за проведення готівкових розрахунків без надання отримувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів в сумі 1499 грн. (фінсанкція 1499 грн.).

Останнє з перелічених порушень позивачем взагалі не оспорюється, як заявлено представником у засіданні апеляційного суду. Відсутні мотиви й доводи по такому порушенню й у позовній заяві.

Стосовно першого порушення, позивач вказує, як обґрунтування вимог, лише про недоцільність у конкретному випадку, вказаному в акті перевірки (п. 3.3.14 акта а.с. 59, 60) дотримуватися порядку оприбуткування в касу підприємства отриманої його представником готівки. Тобто, позивач не оспорює не оприбуткування ним 29.09.04 р. у касу готівки в сумі 10 тис. грн.., отриманої в банку, а отже й порушення у зв"язку з таким п. 2.6 ст. 2 Положення № 637 (z0040-05) та п. 2.10 ст. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні" (z0237-01) , затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.01 р. № 72. Що стосується доцільності дотримання порядку встановленого такими правовими нормами, суд зазначає, що перелічені норми не мають виключень із загальних правил оприбуткування готівки та не дозволяють підприємствам виконувати ці норми виходячи лише тільки з фактору доцільності, яку вони самі ж й визначають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 14, 20, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Апеляційну скаргу ДПІ у Калінінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суд від 30.01.08 р. у справі № 2-а-309/08 – задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суд від 30.01.08 р. у справі № 2-а-309/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Живиця" до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень – скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Живиця" до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.07 р. № 0000912340/0, від 16.05.07 р. № 0000902340/0 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.05.07 р. № 172/0000782342/0 – задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 16.05.07 р. № 0000902340/0, прийняте ДПІ в Калінінському районі м. Донецька в частині визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток ВАТ "ТД "Живиця" в сумі 5910 грн. – основного платежу та 2955 грн. – штрафної (фінансової) санкції.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 16.05.07 р. № 0000902340/0, прийняте ДПІ в Калінінському районі м. Донецька в частині визначення податкового зобов"язання з ПДВ ВАТ "ТД "Живиця" в сумі 4728 грн. – основного платежу та 2364 грн. – штрафної (фінансової) санкції з цього податку.

В решті частині вимог в позові відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 04 червня 2008 року. Постанова у повному обсязі складена 09 червня 2008 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.