ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Бутенка В.I., Панченка О.I., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана
I.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення
апеляційного суду Волинської області від 3 грудня 2003 року у
справі за позовом ОСОБА_1до прокуратури Волинської області про
стягнення грошової допомоги, -
встановила:
В березні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним
позовом, в якому вказував, що пропрацювавши в органах прокуратури
більше 32 років на посадах слідчого та прокурора, був звільнений
на пенсію 28.01.2000 р. за вислугою років і віком з посади
прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах
прокуратури Волинської області.
Вважав, що відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про
прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
йому повинна бути виплачена грошова
допомога у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія,
за кожен повний рік роботи прокурором і слідчим, а саме в розмірі
19 295,36 грн., виходячи із місячного заробітку 602,98 грн., з
якого обчислена пенсія та 32-ох років роботи в органах
прокуратури.
Рішенням Луцького міського суду Волинської області від 15
травня 2003 року позов ОСОБА_1 було частково задоволено та
стягнуто з прокуратури Волинської області на користь позивача
грошову допомогу в розмірі 17 042,38 грн.
Рішенням апеляційного суду Волинської області від 3 грудня
2003 року задоволено апеляційну скаргу відповідача та скасовано
рішення суду першої інстанції. Постановлено нове рішення, яким у
задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм
матеріального права, просив вказане судове рішення суду
апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення
Луцького міського суду Волинської області від 15 травня 2003 року.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.15 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру"
( 1789-12 ) (1789-12)
(в редакції від 12.07.2001 р.), прокурорам і слідчим у
разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності
виплачується грошова допомога без сплати податку у розмірі
місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік
роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у
науково-навчальних закладах прокуратури.
За змістом зазначеної норми виплата грошової допомоги можлива
за умови звільнення працівників з роботи в органах прокуратури у
зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років чи по інвалідності.
Судом встановлено, що позивач працював в органах прокуратури
на прокурорсько-слідчих посадах до виходу на пенсію повних 31 рік.
Звільнившись у 2000 році у зв'язку з виходом на пенсію, він
отримав грошову допомогу на підставі Указу Президента України "Про
заходи щодо підвищення соціального захисту працівників органів
прокуратури" від 02.06.1995 р. №414/95 ( 414/95 ) (414/95)
.
З урахуванням того, що дія ч.15 ст. 50-1 Закону України "Про
прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
поширюється лише на осіб, які після
набрання ним чинності продовжують працювати і яким грошова
допомога виплачується за умови звільнення з посад з одночасним
призначенням пенсії, судова колегія апеляційного суду, скасувавши
рішення суду першої інстанції, обгрунтовано дійшла до висновку про
відсутність підстав для задоволення позову.
При встановленні наведених фактів судом не порушено норм
матеріального чи процесуального права.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не
спростовують.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1- залишити без задоволення, а рішення
апеляційного суду Волинської області від 3 грудня 2003 року -
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя