ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Бутенка В.I., Панченка О.I., Штульмана I.В., Лиски Т.О., Сороки
М.О.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу
судді апеляційного суду Харківської області від 22 серпня 2003
року за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до держави Україна в
особі Червонозаводського районного суду м. Харкова про
відшкодування моральної шкоди, -
встановила:
В серпні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним
позовом, в якому вказував, що суддею Червонозаводського районного
суду м. Харкова було постановлено незаконні ухвали від 04.05.2001
р. та 04.04.2002 р. про відмову у прийнятті його позовної заяви до
посадових осіб Харківської обласної прокуратури.
Вважав, що такими діями порушено його Конституційне право на
судовий захист та просив суд відшкодувати заподіяну моральну шкоду
в розмірі 24067223,54 грн.
Ухвалою судді апеляційного суду Харківської області від 22
серпня 2003 року в прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено у
зв'язку з тим, що вона не підлягає розгляду в судах.
В касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, просив вказане судове рішення
скасувати та задовольнити його позов.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, підставами
касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм
матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1, суд касаційної інстанції
відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо
відсутні підстави для скасування судового рішення.
Статтею 62 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
визначені
підстави відшкодування моральної шкоди, заподіяної при
відправленні правосуддя.
Відповідно до роз'яснень, наданих в п.16 постанови Пленуму
Верховного Суду України від 01.11.1996 р. "Про застосування
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
при відправленні правосуддя",
матеріальна і моральна шкода, заподіяна при відправленні
правосуддя, відшкодовується державою відповідно до вимог ст. 62
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
лише безпідставно засудженій
особі у випадку скасування вироку, як неправосудного.
Таким чином, відмовляючи в прийнятті позову, суд дійшов
обгрунтованого висновку про те, що чинним законодавством не
передбачено відшкодування моральної шкоди, заподіяної при
відправленні правосуддя у цивільних справах, державою або судовими
органами.
Судовий захист порушених прав осіб, які беруть участь у
розгляді справ, здійснюється шляхом оскарження судових рішень в
апеляційному чи касаційному порядку.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що
оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм процесуального
права та відсутні передбачені
ст. 227 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підстави для його
обов'язкового скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне
відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу
судді апеляційного суду Харківської області від 22 серпня 2003
року про відмову в прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до держави
Україна в особі Червонозаводського районного суду м. Харкова -
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та
оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя