ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
головуючого Співака В.I.
суддів: Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Проценко О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Волинської області від
12.05.04 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці
про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час
вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2003 року ОСОБА_1. звернувся до Луцького міського
суду Волинської області з позовом до Волинської митниці про
поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час
вимушеного прогулу.
Рішенням Луцького міського суду Волинської області від
18.02.04 року позовні вимоги ОСОБА_1. було задоволено.
Рішенням апеляційного суду Волинської області від 12.05.04
року апеляційну скаргу Волинської митниці було задоволено. Рішення
Луцького міського суду Волинської області від 18.02.04 року
скасовано та постановлено нове рішення, яким ОСОБА_1. відмовлено у
задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі ОСОБА_1., не погоджуючись з рішенням суду
апеляційної інстанції, посилається на допущені судом порушення
норм матеріального та процесуального права, просить скасувати
рішення апеляційного суду Волинської області від 12.05.04 року та
залишити в силі рішення Луцького міського суду Волинської області
від 18.02.04 року.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення
судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної
інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія
суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до частини 3 статті 40 Кодексу законів про працю
України ( 322-08 ) (322-08)
трудовий договір, укладений на невизначений
строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку
його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим
ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без
поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором
або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до
працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи
громадського стягнення.
З рішень судів вбачається, що позивача було притягнуто до
дисциплінарної відповідальності 15.04.03 року у вигляді догани за
неналежне виконання службових обов'язків. Даний наказ не був
оскаржений і не скасовувався.
Відповідно до висновку за результатами перевірки правильності
класифікації та кодування окремих товарів згідно з УКТ ЗЕД при
ввезенні їх на митну територію України, затвердженого 29.09.03
року виконуючим обов'язки Волинської митниці, рекомендовано
притягнути ОСОБА_1. до дисциплінарної відповідальності. Даний
висновок також не був оскаржений, а отже не було спростовано
викладене в ньому.
Відповідно до статті 148 Кодексу законів про працю України
( 322-08 ) (322-08)
дисциплінарне стягнення застосовується власником або
уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку,
але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу
звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою
непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне
стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня
вчинення проступку.
Посилання позивача на те, що накладення дисциплінарного
стягнення відбулось з пропуском строку є безпідставним, оскільки
29.09.03 року, за результатами службової перевірки стало відомо,
що порушення службових обов'язків, а саме не правильне визначення
коду товару було вчинено ОСОБА_1. та ОСОБА_2. і з цього часу
починається перебіг строку притягнення до дисциплінарної
відповідальності.
Таким чином, судом апеляційної інстанції правильно дана
правова оцінка обставин по справі, правильно застосовані норми
матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, а
тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване
судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а
рішення апеляційного суду Волинської області від 12.05.04 року у
справі за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про поновлення на
роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного
прогулу - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
судді: С.В. Білуга
О.I. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
Згідно з оригіналом суддя В.I. Співак