ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі:
Головуючого Співака В.I.
суддів : Білуги С.В.
Гаманка О.I.
Заїки М.М.
Загороднього А.Ф.
при секретарі Проценко О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу
управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.
Вінниці на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від
22.12.03 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від
03.03.04 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління
Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про
стягнення заборгованості по виплаті пенсії та здійснення
перерахунку пенсії, -
в с т а н о в и л а :
У квітні 2003 року ОСОБА_1. звернувся до Ленінського
районного суду м. Вінниці з позовом до управління Пенсійного
фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про стягнення
заборгованості по виплаті пенсії та здійснення перерахунку пенсії.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 22.12.03
року позовні вимоги ОСОБА_1. було задоволено.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 03.03.04
року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у
Ленінському районі м. Вінниці залишено без задоволення, а рішення
Ленінського районного суду м. Вінниці від 22.12.03 року - без
змін.
У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України у
Ленінському районі м. Вінниці не погоджуючись з даними рішеннями,
посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права,
просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Вінниці
від 22.12.03 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області
від 03.03.04 року.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення
судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції
норм матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що
ОСОБА_1. з лютого 2003 року безпідставно зменшили розмір пенсії,
встановленої до виплати.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки
він грунтується на неправильному застосуванні норм матеріального
права.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України"
( 1222-14 ) (1222-14)
від 17.11.99 року частину 3 статті 53 Закону України
"Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
було викладено у такій
редакції: "Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних
екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам,
бортінженерам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і
бортоператорам які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії
обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право
на пенсію за вислугу років (частина 1 статті 64 та статей 65, 66,
69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в
розмірах, передбачених частинами 1-3, статті 19 та статтею 21
цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85%
заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75%
заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної
авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортрадистів,
льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні
роботи в польотах, не можуть перевищувати 2,5 величини середньої
заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України,
за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається
пенсія".
Відповідно до підпункту "в" пункту 7 постанови Кабінету
Міністрів України № 418 ( 418-92-п ) (418-92-п)
від 21.07.92 року під час
підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України
середньомісячний заробіток, з якого призначається
(перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "а" і "б" цього
пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної
плати працівників народного господарства за місяць, що передує
місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою
заробітною платою працівників народного господарства, яка
враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.
За таких обставин положення зазначеного підпункту
застосовуються лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії
приймає Уряд України.
Кабінет Міністрів України 28.03.02 року прийняв постанову №
374 ( 374-2002-п ) (374-2002-п)
"Про підвищення розмірів пенсії, призначених
відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали в наслідок чорнобильської
катастрофи", а також пенсій, призначених відповідно до інших
законів України, які раніше не підвищувалися". Дія цієї постанови
поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно-випробного
складу суден цивільної авіації відповідно до частини 3 статті 54
Закону України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) (1788-12)
, і
передбачає збільшення пенсій з 1 квітня 2002 року не працюючим
пенсіонерам на 12%.
Iнших рішень Уряду України, після внесення 17.11.99 року змін
до статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
( 1788-12 ) (1788-12)
, про підвищення розміру пенсії працівникам льотного
складу цивільної авіації не приймалось.
З рішень судів вбачається, що з 20.05.1985 року ОСОБА_1. була
призначена пенсія за вислугу років у відповідності з нормами
раніше діючого законодавства.
У серпні 2001 року управлінням праці та соціального захисту
населення в Ленінському районі м. Вінниці було перераховано розмір
пенсії ОСОБА_1., що призвело до встановлення пенсії в розмірі
704,78 грн. - більшому, ніж належало.
З 01.02.03 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів
України від 28.03.02 року № 374 ( 374-2002-п ) (374-2002-п)
"Про підвищення
розмірів пенсій, призначених відповідно до статті 54 Закону
України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також пенсій, призначених
відповідно до Законів України, які раніше не підвищувались пенсія
ОСОБА_1. становить 496,68 грн.
Враховуючи наведене, виправлення помилки і приведення розміру
пенсії позивача у відповідність із вимогами чинного законодавства
не може вважатися зменшенням пенсії і порушенням прав ОСОБА_1.
З урахуванням викладеного, в судах першої та апеляційної
інстанції не було законних підстав для задоволення позовних вимог
ОСОБА_1.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або
додаткова перевірка доказів, обставини справи встановлені судом
повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм
матеріального права - судові рішення першої та апеляційної
інстанції підлягають скасуванню з постановленням нового рішення
про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, колегія
суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у
Ленінському районі м. Вінниці задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 22.12.03
року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 03.03.04
року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду
України у Ленінському районі м. Вінниці про стягнення
заборгованості по виплаті пенсії та здійснення перерахунку пенсії
скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду
України у Ленінському районі м. Вінниці про стягнення
заборгованості по виплаті пенсії та здійснення перерахунку пенсії
відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий В.I. Співак
судді : С.В. Білуга
О.I. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній
Згідно з оригіналом суддя В.I. Співак