№ К-9700/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.03.2007р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. I.,
суддів Голубєвої Г. К.,
Рибченка А. О.,
Степашка О. I.,
Федорова М. О.,
секретар судового засідання - Міненко О. М.,
розглянувши касаційну скаргу Концерну "Прометей"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
12.04.2005р. у справі № 7/449
за позовом Концерну "Прометей"
до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.
Миколаєва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №
0021582303/0 від 28.07.2004р.,
за участю представників:
позивача - не з'явились,
відповідача - Томашевський О. О.,
встановив:
Концерном "Прометей" подано позов про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення № 0021582303/0 від 28.07.2004р.
про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 149
518 грн. за травень 2004р.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від
24.02.2005р. у справі № 7/449 замінено відповідача - Державну
податкову інспекцію у Центральному районі м. Миколаєва на його
правонаступника - Центральну міжрайонну державну податкову
інспекцію у м. Миколаєві, позовні вимоги задоволено; визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення № 0021582303/0 від
28.07.2004р.; стягнуто з відповідача на користь Концерну
"Прометей" 85 грн. державного мита, 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В обгрунтування такого висновку суд першої інстанції
зазначив, що: відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України "Про
систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
ставки, механізм справляння
податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть
встановлюватись або змінюватись іншими законами України, крім
Законів про оподаткування, а відповідно до абз. 2 ст. 7
зазначеного Закону зміна податкових ставок і механізм справляння
податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть
запроваджуватися Законом України про Державний бюджет на
відповідний рік; будь-яких змін порядку оподаткування ПДВ на
підставі п. 11.4 ст. 11 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
внесено не було; в даному випадку
необхідно застосовувати вимоги спеціального податкового
законодавства, а саме пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
12.04.2005р. рішення від 24.02.2005р. по даній справі скасовано, в
позові відмовлено.
При цьому судом апеляційної інстанції підставами прийняття
такого рішення вказано, що в порушення пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, п.
1 Постанови Кабінету Міністрів України № 243 від 01.03.2002р
( 243-2002-п ) (243-2002-п)
. "Про вдосконалення механізму відшкодування
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за
операціями з експорту продукції" під час дослідження
вантажно-митних декларацій від 24.05.2004р. № 500010000/4/002989
та № 500010000/4/002989, які надані позивачем на підтвердження
факту вивезення (експортування) ячменю врожаю 2003р. за межі
митної території України встановлено відсутність напису про
фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території
України, який засвідчується підписом відповідальної посадової
особи і гербовою печаткою митного органу, а тому позивачем не
доведено виникнення його права на податковий кредит.
Позивач, не погоджуючись з вказаною постановою, подав
касаційну скаргу в якій просить її скасувати посилаючись на
порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права.
Відповідач в запереченнях на касаційну скаргу вважає її
вимоги такими, що не грунтуються на чинному законодавстві та
задоволенню не підлягають.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутнього
представника відповідача, Вищий адміністративний суд України
приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
по слідуючим доводам та мотивам.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, в результаті
проведеної позапланової документальної перевірки дотримання
позивачем вимог податкового законодавства з питання правильності
декларування сум ПДВ до відшкодування за травень 2004р.
відповідачем виявлено включення до податкового кредиту в порушення
пп. 7.4.2. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суму ПДВ в розмірі 149 516 грн. 33 коп.
від придбання ячменю в кількості 1 142,8 тон згідно накладної № 22
від 24.05.2004р. на суму 897 098 грн., в т. ч. ПДВ 149 516 грн. 33
коп., відвантаженого на експорт згідно ВМД від 24.05.2004р. №
500010000/4/002989 та № 500010000/4/2990.
За результатами зазначеної перевірки складено акт від
27.07.2004р. № 611/23-301/31764418 та 28.07.2004р. відповідачем
прийнято податкове повідомлення-рішення № 0021582303/0 про
виявлення завищення суми бюджетного відшкодування по податку на
додану вартість за травень 2004р. у розмірі 149 518 грн.
Крім того, факт вивезення (експортування) позивачем ячменю
врожаю 2003р. за межі митної території України не підтверджений
належними та допустимими доказами, оскільки, як вірно зазначено
апеляційним господарським судом, вантажно-митні декларації від
24.05.2004р. № 500010000/4/002989 та № 500010000/4/2990 в
порушення пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, п. 1 Постанови Кабінету Міністрів
України № 243 від 01.03.2002р ( 243-2002-п ) (243-2002-п)
. "Про вдосконалення
механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на
додану вартість за операціями з експорту продукції" не містять
напису про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної
території України, який вчинюється митним органом, що здійснював
митне оформлення експорту товарів, виключно після одержання з
митного органу, розташованого на митному кордоні України, через
який здійснювалося вивезення товарів, офіційного повідомлення про
фактичне вивезення товарів за межі митної території України у
повному обсязі, а, отже, в позивача не виникло право на податковий
кредит.
Відповідно до ч. 2 ст. 83 Закону України "Про Державний
бюджет на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
операції з вивезення (пересилання)
за межі митної території України товарів, які підпадають під
визначення кодів УКТ ЗЕД (пшениця, 1002 (жито), 1003 (ячмінь) до
01.07.2004р. звільнялись від оподаткування податком на додану
вартість.
Також необхідно відмітити, що Закон про Державний бюджет
України на поточний рік регулює бюджетні відносини, зокрема, у
сфері наповнення бюджету через механізми справляння податків.
Отже, дія зазначеного Закону поширюється, у тому числі, і на
податкові правовідносини, оскільки одним із джерел формування
доходної частини Державного бюджету на поточний рік є податки, які
справляються за встановленими ставками. Закон про Державний бюджет
України на поточний рік передбачає розмір кожної доходної статті
бюджету, зокрема шляхом визначення розміру податкових ставок,
зупинення дії податкових зобов'язань для визначеного кола
суб'єктів і звільнення окремих суб'єктів господарювання від сплати
певних видів податків.
Таким чином, Закон про Державний бюджет України встановлює,
зокрема, основи регулювання податкових відносин у частині
спрямування податків до Державного бюджету як елементу його
доходної частини. Виходячи із зазначеного, цим Законом може
зупинятися дія окремих положень податкових законів, вводитися
податкові пільги та інше.
Згідно до ч. 2 ст. 104 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення або
неправильне застосування норм процесуального права може бути
підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це
порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
За вказаних обставин, зважаючи на вимоги п. 1.8. ст. 1, пп.
пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4., пп. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
відсутність порушень норм матеріального права, висновок
апеляційного господарського суду є вірним, постанова прийнята
відповідно вимог чинного законодавства, а вимоги позивача,
викладені в касаційній скарзі, є необгрунтованими та задоволенню
не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224,
230, 231, 254, розділом VII Прикінцеві та перехідні положення КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
ухвалив:
1. Залишити касаційну скаргу Концерну "Прометей" без
задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 12.04.2005р. у справі № 7/449 - без змін.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та
може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1
ст. 238 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. I.
Судді (підпис) Голубєва Г. К.
(підпис) Рибченко А. О.
(підпис) Степашко О. I.
(підпис) Федоров М. О.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України Брайко А. I.