№ К-9777/06
ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.03.2007р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. I.,
суддів Голубєвої Г. К.,
Рибченка А. О.,
Степашка О. I.,
Федорова М. О.,
секретар судового засідання - Міненко О. М.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Рівне
на рішення Господарського суду Рівненської області від
02.11.2004р. та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 31.01.2005р. у справі № 3/284
за позовом Приватного підприємства торгово-виробничої фірми
"Гефест"
до Державної податкової інспекції у м. Рівне
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
за участю представників:
позивача - Кузьменко М. М.,
відповідача - Буковська Н. М.,
встановив:
Приватним підприємством торгово-виробничою фірмою "Гефест"
подано позов про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення Рівненської об'єднаної державної податкової
інспекції (правонаступник Державна податкова інспекція у м. Рівне)
№ 0000282640/3/26-2/112 від 26.08.2004р. про донарахування
податкового зобов'язання по податку на додану вартість за квітень
2003р. в розмірі 23 922 грн., в т. ч. 15 948 основного платежу та
7 974 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від
02.11.2004р., залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 31.01.2005р., у справі №
3/284 позов задоволено; визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення № 0000282640/3/26-2/112 від 26.08.2004р. з
моменту його прийняття; стягнуто з відповідача на користь позивача
203 грн. судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що, оскільки сума наданих
послуг згідно акту прийняття-передачі виконаних робіт (послуг) від
23.04.2003р. дорівнює сумі послуг повернутих згідно акту
повернення виконаних робіт (послуг) від 29.04.2003р. по
агентському контракту від 10.04.2003р., то донарахування
позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість в
сумі 15 948 грн. є безпідставним, а, отже, відсутні правові
підстави для застосування до платника податку штрафних санкцій в
розмірі 7 974 грн.
Відповідач, не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями
першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій
просить їх скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в
позові відмовити, посилаючись на незастосування пп. 7.3.6. п. 7.3.
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, порушення ст. 4-2, ч. 1 ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Позивачем заперечення на касаційну скаргу не надані.
Перевіривши правильність застосування судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
правової оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд
України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, в
результаті проведеної позапланової документальної перевірки
дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства
за період з 01.01 по 30.11.2003р. відповідачем виявлено не
включення в порушення пп. 7.3.6. п. 7.3. ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
до складу податкових
зобов'язань з ПДВ вартості отриманих послуг від нерезидента в
результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень
2003р. в сумі 15 948 грн. 36 коп., та складено акт від
09.03.2004р.
На підставі зазначеного акту прийнято податкове
повідомлення-рішення № 0000282640/3/26-2/112 від 26.08.2004р.,
яким визначено позивачу суму податкового зобовязання за платежем
податок на додану вартість в розмірі 23 922 грн. 00 коп., у тому
числі 15 948 грн. 00 коп. - основний платіж і 7 974 грн. 00 коп. -
штрафні (фінансові) санкції.
Наявними в матеріалах справи агентським контрактом від
10.04.2003р., додатковими угодами від 15.04 та 23.04.2003р. до
нього, договором на поставку продукції № 1040 від 17.04.2003р.,
актами прийому-передачі виконаних робіт (послуг) від 23.04.2003р.
та повернення виконаних робіт (наданих послуг) від 29.04.2003р.,
угодою від 30.04.2003р. про розірвання агентського контракту від
10.04.2003р. та листами сторін підтверджується, як вірно зазначено
судами попередніх інстанцій, ненадання належним чином послуг, а
тому по даній господарській операції у позивача не виникло
податкових зобов'язань по податку на додану вартість в даному
звітному періоді.
За вказаних обставин, зважаючи на вимоги п. 1.6. ст. 1, пп.
7.3.6. п. 7.3., пп. 7.5.2. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, відсутність порушень
норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої
та апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, а вимоги
відповідача є необгрунтованими та такими, що задоволенню не
підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224,
230, 231, 254 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, -
ухвалив:
1. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Рівне без задоволення, а рішення Господарського суду
Рівненської області від 02.11.2004р. та постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 31.01.2005р. у справі №
3/284 - без змін.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та
може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1
ст. 238 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. I.
Судді (підпис) Голубєва Г. К.
(підпис) Рибченко А. О.
(підпис) Степашко О. I.
(підпис) Федоров М. О.
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України Брайко А. I.