ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі:
головуючого: судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П., Маринчак Н.Є., Чалого С.Я.
при секретарі: Біла-Грошко О.А.
з участю представників:
ДПI у Печерському районі м. Києва - Куліченка М.В.,
Київської регіональної митниці- Дірочки О.М.,
ГУ Державного казначейства України у м. Києві-Дмитрієвої
Н.В.,
ЗАТ "Преміумвин"- Пархомець С.М., Галамай А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну
справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у
Печерському районі м. Києва на рішення господарського суду м.
Києва від 08 червня 2005 року та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 26 липня 2005 року у справі №32/133 за
позовом Закритого акціонерного товариства "Преміумвин" до
Київської регіональної митниці, Головного управління Державного
казначейства України у м. Києві (правонаступника Управління
Державного казначейства у м.Києві та Відділення Державного
казначейства у Печерському районі м.Києва), Регіонального
управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і
контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної
податкової адміністрації України у м. Києві, ДПI у Печерському
районі м.Києва про повернення надмірно сплаченого акцизного
збору, -
ВСТАНОВИЛА:
ЗАТ "Преміумвин" звернулось до суду з вищезгаданим позовом, в
якому позивач просив стягнути з державного бюджету надмірно
сплачений ним акцизний збір у сумі 939 985 грн.19 коп. за
алкогольні напої, імпортовані в період з липня 2003р. по серпень
2004 року та з 04 березня 2005року по 30 березня 2005 року з
Молдови та Грузії на підставі контрактів на поставку алкогольної
продукції.
Позов мотивований тим, що при ввезенні на митну територію
України підакцизних товарів з Республіки Молдова та Республіки
Грузія акцизний збір підлягає справлянню за ставками,
передбаченими на товари, вироблені в Україні з вітчизняної
сировини. Позивачем при ввезенні на митну територію України
алкогольних напоїв з Республіки Молдова та Республіки Грузія було
сплачено акцизний збір за ставками на імпортовані підакцизні
алкогольні напої. Справляння Київською регіональною митницею
акцизного збору за ставками Закону України "Про ставки акцизного
збору на спирт етиловий та алкогольні напої" ( 178/96-ВР ) (178/96-ВР)
суперечить міждержавним договорам України. У зв'язку з цим зайво
сплачений позивачем до державного бюджету акцизний збір за
імпортні алкогольні напої підлягає поверненню.
Рішенням господарського суду м. Києва від 08 червня 2005
року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 26 липня 2005 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі ДПI у Печерському районі м. Києва просить
скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про
відмову у позові. Свої вимоги обгрунтовує тим, що оскаржені
судові рішення винесені з порушенням норм матеріального права, що
регулюють спірні правовідносини.
У запереченні на касаційну скаргу ЗАТ "Преміумвин" просить
залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалені у справі
судові рішення як законні і обгрунтовані без змін.
Згідно ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції перевіряє правильність
застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у
справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати
доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні,
та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і
процесуального права, правової оцінки обставин у справі,
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до
висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з
наступного.
З матеріалів справи вбачається та судами попередніх інстанцій
встановлено, що у період з 01.07.2003р. по 20.08.2004р. та з
04.03.2005р. по 30.03.2005р. позивач здійснював імпорт алкогольних
напоїв з Молдови та Грузії на підставі контрактів на поставку
алкогольної продукції №1/20 від 19.05.2000р., №23 від
06.09.2000р., №127 від 15.06.2001, №17/01 від 29.08.2001р., №01/04
від 03.01.2002р., №25-МВ від 15.04.2002р., №93 від 23.05.2002р.
Позивач нараховував акцизний збір за ставками, встановленими
для алкогольних напоїв імпортного виробництва і сплатив:
- за період з 01 липня 2003року по 20 серпня 2004року - 1
092 771,75 грн., в той час як сума акцизного збору, обчисленого за
ставками, встановленими для алкогольних напоїв вітчизняного
виробництва, за цей період становить - 241 117,66 грн.;
- за період з 04 березня 2005 року по 30 березня 2005року -
98 107,2 грн., в той час як сума акцизного збору, обчисленого за
ставками, встановленими для алкогольних напоїв вітчизняного
виробництва, становить - 9 776,1грн.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори
України" ( 1906-15 ) (1906-15)
від 29.06.2004 № 1906-IУ чинні міжнародні
договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною
Радою України, є частиною національного законодавства і
застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного
законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав
чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж
ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то
застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно ст. 19 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
від 25.06.1991 № 1251-XII якщо міжнародним договором
України, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші
правила, ніж ті, що їх містять закони України про оподаткування,
то застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 14 вищеназваного Закону акцизний
збір належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових
платежів).
Статтею 2 Міждержавної угоди між Урядом України та Урядом
Республіки Грузія про вільну торгівлю, яка підписана 09.01.1995р.
та ратифікована 05.05.1996р., встановлено, що кожна договірна
сторона не буде прямо або побічно обкладати товари, які підпадають
під дію цієї угоди внутрішніми податками або зборами, що
перевищують відповідні податки або збори, якими обкладаються
аналогічні товари внутрішнього виробництва.
Статтею 3 Міждержавної угоди між Урядом України та Урядом
Республіки Молдова про вільну торгівлю, яка підписана 29.08.1995р.
та ратифікована 23.04.1996р., встановлено, що кожна договірна
сторона не буде прямо або побічно обкладати товари іншої
договірної сторони, які підпадають під дію цієї Угоди внутрішніми
податками або зборами, що перевищують відповідні податки або
збори, якими обкладаються аналогічні товари внутрішнього
виробництва.
Аналогічна позиція викладена і в листах Міністерства юстиції
України від 19.01.2004р. № 20-91-1004 та Державної митної служби
України від 19.04.2005р. № 25/3-14-34/4216, де вказується про
необхідність застосування положень міждержавних угод при
нарахуванні акцизного збору на алкогольні напої, що імпортуються в
Україну.
Аналіз наведених норм міжнародних договорів України
передбачає, що розмір акцизного збору, який сплачується при
ввезенні товарів походженням з Грузії та Молдови, не може
перевищувати акцизний збір, який справляється щодо аналогічних
товарів, вироблених в Україні, і при митному оформленні
алкогольної продукції, що імпортується з Молдови та Грузії, слід
керуватись положеннями відповідних міждержавних угод.
За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився суд
апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, що позивачем при
ввезенні з Республіки Грузія та Республіки Молдова на митну
територію України напоїв нараховано акцизний збір за ставками,
встановленими для алкогольних напоїв імпортного виробництва,
замість обрахування акцизного збору за ставками встановленими для
алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, внаслідок чого
позивачем до Державного бюджету України надміру сплачено акцизний
збір в сумі 939 985,19 грн.
Підпунктом 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено, що заяви на
повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових
платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених
податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня,
наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права
на таке відшкодування.
Відповідно до п. 2.2 Iнструкції про порядок здійснення
розрахунків з Державним бюджетом України за митом, податком на
додану вартість, акцизним збором та іншими платежами, доходами та
зборами, затвердженої наказом Державної митної служби та
Міністерства фінансів України Від 30.06.2000р. №368/149
( z0429-00 ) (z0429-00)
, суми надміру стягнених податку на додану вартість,
акцизного збору та інших платежів і зборів підлягають поверненню
власникові відповідно до чинного законодавства на його вимогу
протягом трьох років з моменту митного оформлення.
Викладені в касаційній скарзі доводи щодо Багатосторонньої
міжнародної угоди від 25.11.1998 року "Угода про принцип
справляння непрямих податків під час експорту та імпорту товарів
(робіт, послуг) між державами учасницями СНД", яка ратифікована
20.04.2000 року, до уваги взяті бути не можуть, оскільки ст. 5
зазначеної Багатосторонньої міжнародної угоди встановлено, що
вона не порушує положень інших міжнародних договорів, учасниками
яких є Сторони. Отже, зазначена Багатостороння міжнародна угода
від 25.11.1998 року між державами учасницями СНД не скасовує дію
двохсторонньої Міждержавної угоди про вільну торгівлю, укладеної
між Урядом України та Урядом Республіки Грузія 09.01.1995р., та
не скасовує дію двохсторонньої Міждержавної угоди про вільну
торгівлю, укладеної між Урядом України та Урядом Республіки
Молдова 29.08.1995р. Вказані двохсторонні Міждержавні угоди про
вільну торгівлю не втратили своєї чинності і не були розірвані.
Міждержавні угоди між Урядами України, Республіки Грузія та
Республіки Молдова є нормами спеціального призначення, які
спрямовані на врегулювання визначених правовідносин, що свідчить
про їх прерогативу серед інших норм права стосовно спору.
Отже, судами попередніх інстанцій правильно застосовано норми
матеріального права до спірних правовідносин та зроблено вірний
висновок про обгрунтованість позовних вимог.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд касаційної інстанції залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,
якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судами
першої та апеляційної інстанцій при ухваленні судових рішень дано
правильну правову оцінку обставин у справі, вірно застосовано
норми матеріального права, не допущено порушень норм
процесуального права, тому касаційну скаргу слід залишити без
задоволення.
Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного
судочинства ( 2747-15 ) (2747-15)
України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському
районі м. Києва залишити без задоволення, а рішення господарського
суду м. Києва від 08 червня 2005 року та постанову Київського
апеляційного господарського суду від 26 липня 2005 року - без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.
Судді