ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у
складі :
Суддів: Бутенка В. I.,
Лиски Т. О. (доповідач),
Панченка О. I.,
Сороки М. О.,
Штульмана I. В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд
адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність
Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.
Харкова, за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у
Комінтернівському районі м. Харкова на рішення Комінтернівського
районного суду м. Харкова від 01 червня 2004 року та ухвалу
Апеляційного суду Харківської області від 27 липня 2004 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01
червня 2004 року скарга задоволена. Визнано незаконною
бездіяльність ДПI у Комінтернівському районі м. Харкова.
Зобов'язано ДПI у Комінтернівському районі м. Харкова внести в
паспорт ОСОБА_1 відмітку про наявність у неї права здійснювати
будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 27 липня
2004 року апеляційна скарга ДПI у Комінтернівському районі м.
Харкова відхилена, а рішення Комінтернівського районного суду м.
Харкова від 01 червня 2004 року залишено без змін.
У касаційній скарзі на рішення Комінтернівського районного
суду м. Харкова від 01 червня 2004 року та ухвалу Апеляційного
суду Харківської області від 27 липня 2004 року ДПI у
Комінтернівському районі м. Харкова ставить питання про скасування
судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм
матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія
суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення
без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Задовольняючи скаргу, суди дійшли обгрунтованого висновку, що
відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державний реєстр
фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів"
( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
для осіб, які через свої релігійні або інші
переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера
та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи,
зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та
інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться
відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі
без ідентифікаційного номера.
Таким чином, вказаним Законом передбачено, що платник
податків в рамках діючого законодавства вправі виконати
конституційний обов'язок сплати податків і зборів без присвоєння
ідентифікаційного номера, обравши альтернативну форму обліку
платників податку, тому відмова податкового органу внести
відповідні зміни в паспорт заявника не відповідає вимогам ч. 2 ст.
1 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб платників
податків та інших обов'язкових платежів" ( 320/94-ВР ) (320/94-ВР)
.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну
скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення
ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права,
правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної
скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення, а
рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01 червня
2004 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 27
липня 2004 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених
ст.. 237 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Судді :
(підпис) В. I. Бутенко
(підпис) Т. О. Лиска
(підпис) О. I. Панченко
(підпис) М. О. Сорока
(підпис) I. В. Штульман
З оригіналом згідно суддя Т. О. Лиска