Суддя першої інстанції - Стиран В.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарька М.Г.

Білак С.В.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року по справі № 2-а-13585/08 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції, внаслідок чого визнано недійсним податкове повідомлення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції НОМЕР_1 від 29.05.2007року, визнано недійсним та скасоване рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції про стягнення грошових коштів та продаж інших активів платника податків НОМЕР_2від 12.03.2008 року.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Згідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.09.2006р. відповідач є спадкоємцем цілої частки майна громадянки ОСОБА_3 яке складається з вкладів з нарахованими процентами та компенсаційними відрахуваннями, які знаходяться на схороні у філії Слов'янського відділенні ВАТ "Державний Ощадний банк України" №2868/02 на рахунок № НОМЕР_3; НОМЕР_4 НОМЕР_5НОМЕР_6НОМЕР_7; НОМЕР_8; НОМЕР_9, житлового будинку 115, з господарськими та побутовими будовами та спорудами, який розташований у місті Слов'янську по вулиці Володарського, належало померлій на підставі свідоцтва про право власності, виданого Слов'янським МКХ 28.10.1960 року, зареєстрованого в Слов'янському КП "БІТ" за №-2080, реєстраційний номер в Державному реєстрі фізичних осіб платників податку 15749100; на приватизованій земельній ділянці знаходяться: житловий будинок, позначений в плані літерою-А-1, житловою площею-23,2 кв. м. та слідуючи споруди: літня кухня літера Б; колодязь-1; паркан -2; земельної ділянки, переданої для цілей обслуговування житлового будинку і господарських помешкань, розміром-0, і гектарів в межах згідно з планом: від А до Б - землі у приватній власності ОСОБА_3 від Б до В - зем. ділянка №-96; від В до Г-вул. Володарського, 115; від Г до А зем. ділянка 113 по вул. Володарського, належало і померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_10 виданого Слов'янською міською радою 16.12.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державний актів на право приватної власності на землю №-002716, кадастровий номер №-1414100000:01:010:0115.

Відповідачем до податкового органу було подано декларацію про доходи, одержані у 2006році, у якій зазначені одержані доходи згідно до зазначеного свідоцтва про право на спадщину, на суму 46397,37 грн.

Податковим повідомленням від 25.07.2007 року № 0000761741/0 відповідачем згідно підпункту "г" п.п.4.2.2. п.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ст.13 Закону України № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" було визначено позивачеві суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 6031,66 грн., в тому числі: житловий будинок та земельна ділянка для обслуговування житлового будинку - 3252,30грн., вклади з нарахованими процентами та компенсаційними відрахуваннями, які знаходяться на схороні у філії Слов'янського відділення ВАТ "Державний Ощадний банк України" - 2779,36 грн.

Відповідно до п.4.2.14 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889 доход у вигляді вартості успадкованого майна, підлягає оподаткування у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком, згідно з нормами ст. 13 цього Закону.

За приписами п.13.1 ст.13 наведеного Закону ( в редакції, чинної у спірний період) об'єктом спадщини є у тому числі: д) кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Судом першої інстанції встановлено, що рахунки, грошові внески, на яких були успадковані позивачем, були відкриті до 2 січня 1992 року, погашення за цими рахунками не відбулося, у зв'язку з чим були відкриті компенсаційні рахунки. Наведені обставини відповідачем не оспорюються.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що компенсаційні рахунки не є майном, належним особі, на ім'я якої вони відкриті. Зазначені кошти до прийняття рішення про їх виплату належать до державних коштів та не є майном фізичної особи, отже не підпадають під об'єкт оподаткування.

Колегія суддів також зазначає, що у п.4.3 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлений перелік доходів, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу, до яких належить у тому числі: сума виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і грошових внесків, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР чи в установи державного страхування СРСР або у папери цільової державної позики, емітованої на території колишнього СРСР, погашення яких не відбулося (п.п.4.3.23. ).

За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо безпідставності донарахування позивачеві податкового зобов'язання в сумі 2779,36 грн.

Згідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.09.2006р. відповідач є спадкоємцем цілої частки майна, яке складається з житлового будинку 115, з господарськими та побутовими будовами та спорудами, який розташований у місті Слов'янську по вулиці Володарського, належало померлій на підставі свідоцтва про право власності, виданого Слов'янським МКХ 28.10.1960 року, заре єстрованого в Слов'янському КП "БІТ" за №-2080, реєстраційний номер в Державному реєстрі фізичних осіб платників податку 15749100; на приватизованій земельній ділянці знаходяться: житловий будинок, позначений в плані літерою-А-1, житловою площею-23,2 кв. м. та слідуючи споруди: літня кухня літера Б; колодязь-1; паркан -2; земельної ділянки, переданої для цілей обслуговування житлового будинку і господарських помешкань, розміром-0, і гектарів в межах згідно з планом: від А до Б - землі у приватній власності ОСОБА_3 від Б до В -зем. ділянка №-96; від В до Г-вул. Володарського, 115; від Г до А зем. ділянка 113 по вул. Володарського, належало і померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_10 виданого Слов'янською міською радою 16.12.1998 року, зареєстрованого в Книзі записів державний актів на праві приватної власності на землю №-002716, кадастровий номер №-1414100000:01:010:0115.

За отриманий доход у вигляді вартості житлового будинку та земельної ділянки для обслуговування житлового будинку відповідачем було донараховано позивачеві податок з доходів фізичних осіб в сумі 3252 грн.30 коп.

Відповідно до п.4.2.14 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889 доход у вигляді вартості успадкованого майна, підлягає оподаткування у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком, згідно з нормами ст. 13 цього Закону.

За приписами п.п.13.2.2 п.13.2 ст.13 наведеного Закону об'єкти спадщини оподатковуються: при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за ставкою податку, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини, крім визначених у підпунктах "а", "б" пункту 13.1 цієї статті, що успадковується членом сім'ї другого ступеня споріднення.

Відповідно до п.1.20.4 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" для цілей цього Закону (889-15) членами сім'ї фізичної особи є її дружина або чоловік, діти як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка (у тому числі усиновлені), батьки, баба або дід як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, брати чи сестри як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, онуки як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із законом.

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Позивач не надав доказів, що засвідчують ті обставини, що він належить до членів сім'ї ОСОБА_3 від якої було отримано спадщину.

За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що отриманий позивачем дохід у вигляді вартості успадкованого майна - житлового будинку та земельної ділянки для обслуговування житлового будинку підлягають оподаткуванню згідно до п.п.13.2.2 п.13.2 ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Однак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково було застосовано ставку податку 5 %.

Підпунктом 13.2.2 п.13.2 ст.13 наведеного Закону, в редакції, чинної на дату отримання позивачем доходу, встановлено, що об'єкти спадщини оподатковуються за ставкою податку, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Згідно до п.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

Відповідно до п.22.3 ст. 22 "Прикінцеві положення", зазначеного Закону (889-15) починаючи з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка оподаткування, визначена пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, встановлюється на рівні 13 відсотків від об'єкта оподаткування.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що податковим органом правомірно було визначено податок з доходів фізичних осіб в розмірі 3252,30 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що податкове повідомлення НОМЕР_1 від 29.05.2007 року слід визнати недійсним частково в сумі 2779, 36грн.

У зв'язку із не сплатою відповідачем суми податкового зобов'язання відповідачем згідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" було направлено позивачеві перша та друга податкові вимоги.

Відповідно до п.8.1, п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 наведеного Закону активи платника податків, що мають податковий борг, передаються в податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Підпунктом 10.1.1 ст. 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

За приписами наведеної норми продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу.

Враховуючи наявність у позивача податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для визнання недійсним рішення № 24-014-6/54 від 12.03.2008 року та скасування податкової застави.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з частковим порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року по справі № 2-а-13585/08 задовольнити частково.

Скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року по справі № 2-а-13585/08.

Позовні вимогиОСОБА_1 до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкового повідомлення НОМЕР_1 від 29.05.2007року, рішення про стягнення грошових коштів та продаж інших активів платника податків НОМЕР_2від 12.03.2008 року. - задовольнити частково.

Визнати частково недійсним податкове повідомлення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000761741/0 від 29.05.2007 року в сумі 2779, 36грн.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 січня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 16 січня 2009 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.