розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції в Житомирській області до Закритого акціонерного товариства "Кримський титан" про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення водних ресурсів, за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2007 року, -

У липні 2007 року Державна екологічна інспекція в Житомирській області звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з Закритого акціонерного товариства "Кримський титан" в особі філії "Іршанський ГЗК" 96456,00 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення водного законодавства.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2007 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Так, суд першої інстанції встановив факт заподіяння державі збитків, однак пропущення позивачем річного строку для звернення до адміністративного суду стало підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Проте, з такими висновками суду не можна погодитися.

Колегією суддів встановлено, що перевіркою стану дотримання вимог природоохоронного законодавства філією "Іршанський ГЗК" ЗАТ "Кримський титан" виявлено, що підприємством відповідно до форми статзвітності 2-ТП (водгосп) у 2004 році було скинуто у р. Ірша та р. Лемня забруднені зворотні води, в тому числі неочищені та недостатньо очищені, що підтверджується протоколами вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 09.12.2004 року №98, №98-а та від 08.12.2004 року №13, №14).

Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, визначено, що сума збитків, заподіяних державі внаслідок скиду підприємством забруднюючих речовин у річки Ірша та Лемня, складає 96456,03 грн.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та відповідачем не заперечується, що ним порушено п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 44, ст. 70 Водного кодексу України.

Згідно ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Разом з тим, відмовляючи у позові, суд першої інстанції керувався приписами ч. 2 ст. 99 КАС України, відповідно до яких для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову у зв’язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.

Колегія суддів, обговорюючи можливість застосування до спірних правовідносин річного строку для звернення до адміністративного суду, зважає на наступне.

Зі встановлених судовою колегією обставин справи вбачається, що позивачу про допущені підприємством порушення стало відомо у 2004 році.

Відтак, на момент, коли позивач дізнався про допущені відповідачем порушення, строк позовної давності відповідно до ст. 257 Цивільного Кодексу України складав 3 роки. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) , який передбачає річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, набув чинності 01.09.2005 року, тобто після того, коли у позивача виникло право на звернення до суду. А тому, застосування до вимог про стягнення завданих державі збитків річного строку позовної давності фактично свідчитиме про застосування правила зворотної дії у часі норми процесуального закону. Проте надання новим правилам процесу зворотної дії порушує право позивача на доступ до суду, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997 року.

Зазначена позиція підтверджується Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року.

З огляду на викладене, суд першої інстанції припустився помилки, стверджуючи, що позивачем пропущено передбачений КАС України (2747-15) річний строк для звернення до суду з позовом про стягнення збитків, оскільки процесуальні норми КАС України (2747-15) , які визначають строк звернення до суду, в даному випадку не підлягають застосуванню.

Відтак, враховуючи, що позивачем не пропущено трьохрічний строк позовної давності, встановлений ЦК України (435-15) , судова колегія дійшла висновку про можливість задоволення позову Державної екологічної інспекції в Житомирській області про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Кримський титан" в особі філії "Іршанський ГЗК" 96456,00 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення водного законодавства, у зв’язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Житомирській області задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2007 року скасувати.

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Кримський титан" в особі філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" 96456,00 (дев’яносто шість тисяч чотириста п’ятдесят шість) гривень збитків, заподіяних державі внаслідок порушення водного законодавства, зарахувавши ці кошти до бюджету Іршанської сільської ради Володарськ-Волинського району Житомирської області на р/р 33113331700112 ГУДКУ в Житомирській області, МФО 811039, ЗКПО 22062438, код платежу 24062100.

Повний текст постанови виготовлений 26 січня 2009 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 27 січня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.