УХВАЛА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     "19" червня 2007 р.  Вищий  адміністративний  суд  України  у
складі колегії суддів:
 
     Головуючого Федорова М.О.
 
     Суддів Брайка А.I.
 
     Голубєвої Г.К.
 
     Карася О.В.
 
     Рибченка А.О.
 
     секретар судового засідання Ярцева С.В.
 
     за участю представників згідно протоколу  судового  засіданні
від 19.06.07р. (в матеріалах справи)
 
     розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Печерському районі м.  Києва  на  ухвалу  Київського  апеляційного
господарського суду м. Києва  від  14.06.2006  року  та  постанову
господарського суду м. Києва від 30.01.2006 року
 
     у справі №46/644-А
 
     за позовом ТОВ "Екоплант ЛТД"
 
     до Державної податкової інспекції  у  Печерському  районі  м.
Києва
 
     про визнання недійсним податкового повідомленні-рішення
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     ТОВ "Екоплант ЛТД" звернулось до господарського суду м. Києва
з позовом до Державної податкової інспекції у  Печерському  районі
м. Києва про визнання недійсним податкового повідомленні-рішення.
 
     Постановою господарського суду м. Києва від 30.015.2006,  яку
залишено без змін ухвалою Київського  апеляційного  господарського
суду від 14.06.2006, позовні вимоги задоволено: визнано  недійсним
рішення  про  застосування   штрафних   санкцій   №5822312/0   від
27.10.2005.
 
     Не погоджуючись  з  зазначеними  рішеннями  судів  першої  та
апеляційної  інстанції  відповідач  оскаржив  їх   у   касаційному
порядку.  В  своїй  скарзі  просить  скасувати  ухвалу  Київського
апеляційного господарського суду м. Києва від 14.06.2006  року  та
постанову господарського суду  м.  Києва  від  30.01.2006  року  у
справі №46/644-А  та  прийняти  нове  рішення,  яким  відмовити  в
задоволені позовних вимог ТОВ "Екоплант ЛТД".
 
     Касаційна  скарга  вмотивована  тим,  що  судами   попередніх
інстанцій  при  вирішені  спору   у   даній   справі   неправильно
застосовано норми матеріального права, а саме: п.1  ст.  9  Закону
України "Про застосування реєстраторів  розрахункових  операцій  у
сфері торгівлі, громадського харчування та  послуг"  ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
        
та ч.1 ст. 20 Закону України "Про туризм" ( 324/95-ВР ) (324/95-ВР)
        .
 
     Заслухавши суддю-доповідача, присутніх в  судовому  засіданні
представників сторін, розглянувши  надані  письмові  докази  в  їх
сукупності,  Вищий  адміністративний  суд   України   вважає,   що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
 
     Судом  першої  та  апеляційної  інстанцій   встановлено,   що
рішенням Державної податкової інспекції у  Печерському  районі  м.
Києва від 27.10.2005р. №5822312/0 до позивача  відповідно  до  п.1
ст.3 Закону України "Про застосування  реєстраторів  розрахункових
операцій у сфері  торгівлі,  громадського  харчування  та  послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
         застосовано штрафні санкції  у  розмірі  182  205,00
грн.
 
     Спірне рішення прийнято на підставі висновків Акта  перевірки
від 17.10.2005р. №002103  щодо  контролю  за  додержанням  порядку
проведення готівкових розрахунків за товари (послуги). Даним Актом
встановлено, що позивач  надає  туристичні  послуги  (туристичного
агента)  за   готівкові   кошти   без   використання   реєстратора
розрахункових операцій, зазначені операції проводились на підставі
Ліцензії серії АА №780659 для здійснення турагентської  діяльності
виданої 31.03.2004р. Державною туристичною адміністрацією України.
Загальна сума готівкових коштів за надання турагентських послуг за
період  з  01.10.2005р.  по  16.10.2005р.  не   проведених   через
реєстратор  розрахункових   операцій,   а   проведених   по   касі
підприємства складає 36  441,00  грн.  За  результатами  перевірки
перевіряючими зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 1
ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів  розрахункових
операцій у сфері  торгівлі,  громадського  харчування  та  послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
         та на підставі п. 1 ст.  17  вищезазначеного  Закону
застосовано штрафні санкції у розмірі 182 205,00 грн.
 
     Судом першої інстанції також встановлено,  що  позивач  надає
послуги в сфері туризму.
 
     Приймаючи  рішення  про  задоволенні  позовних  вимог,   суди
попередніх інстанцій мотивували тим, що позивач, надаючи послуги в
сфері туризму, враховував положення п. 1 ст. 9 Закону України "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та  послуг"  ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
          №1776-111  від
01.06.2000р.   та   правомірно    не    застосовував    реєстратор
розрахункових  операцій.  ТОВ  "Екоплант",  як  турагент  здійснює
посередницьку  діяльність  з  реалізації  турпослуг,  що  фактично
належать туроператору, і  сам  їх  не  надає  (ст.1000  Цивільного
кодексу України.). Таким  чином,  на  посередницьку  діяльність  з
реалізації туристичних  продуктів  і  послуг,  що  належить  іншим
турфірмам,   Закон   України   "Про   застосування    реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі,  громадського  харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
         не поширюється. Отже, спірним  податковим
повідомленням-рішенням  до   позивача   неправомірно   застосовано
штрафні санкції..
 
     Колегія  суддів   Вищого   адміністративного   суду   України
погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з  огляду  на
таке.
 
     Відповідно до положень п. 1, п.2  ст.3  Закону  України  "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та  послуг"  ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
          №1776-III  від
11.06.2000р. суб'єкти підприємницької діяльності,  які  здійснюють
розрахункові операції в готівковій та/або  в  безготівковій  формі
при  продажу  товарів   (наданні   послуг)   у   сфері   торгівлі,
громадського   харчування   та   послуг   зобов'язані    проводити
розрахункові операції на  повну  суму  покупки  (надання  послуги)
через зареєстровані,  оп  ломбовані  у  встановленому  порядку  та
переведені у фіскальний  режим  роботи  реєстратори  розрахункових
операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що
підтверджують виконання розрахункових операцій,  або  у  випадках,
передбачених  цим  Законом,  із  застосуванням  зареєстрованих   у
встановленому порядку розрахункових книжок;  видавати  особі,  яка
отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється  від
неї, розрахунковий  документ  встановленої  форми  на  повну  суму
проведеної операції.
 
     Відповідно до п. 5 ст. 3  Закону  України  "Про  застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування  та  послуг"  ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
           у   разі   незастосування
реєстраторів розрахункових операцій  у  випадках,  визначених  цим
Законом,  проводити  розрахунки  з  використанням   книги   обліку
розрахункових  операцій  та  розрахункової  книжки  з  додержанням
встановленого порядку їх ведення.
 
     Пунктом  1  ст.   17   Закону   України   "Про   застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та  послуг"  ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
          за  порушення  вимог  цього
Закону до суб'єктів  підприємницької  діяльності,  які  здійснюють
розрахункові операції за товари (послуги) за рішенням  відповідних
органів  державної  податкової   служби   України   застосовуються
фінансові  санкції  у  розмірі  ста  неоподатковуваних   мінімумів
доходів громадян - у разі не проведення розрахункових операцій  на
неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не
проведення розрахункових операцій через реєстратори  розрахункових
операції, у  разі  не  роздрукування  відповідного  розрахункового
документа, що підтверджує виконання  розрахункової  операції,  або
проведення її без використання розрахункової книжки.
 
     Згідно  з  п.  1  ст.  9  Закону  України  "Про  застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
         (зі змінами  та  доповненнями)
передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові
книжки не  використовуються  при  здійсненні  торгівлі  продукцією
власного виробництва та наданні послуг підприємствами,  установами
і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі  та
громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих
підприємств, установ і організацій  з  оформленням  прибуткових  і
видаткових  касових  ордерів  та  видачею  відповідних  квитанцій,
підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
 
     Поняття терміну  "туристичний  продукт"  визначено  в  ст.  1
Закону України "Про туризм" ( 324/95-ВР ) (324/95-ВР)
        , згідно якої туристичний
продукт - це попередньо розроблений комплекс  туристичних  послуг,
який поєднує не менше ніж дві такі послуги,  що  реалізується  або
пропонується для реалізації за визначеною ціною, до  складу  якого
входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні
послуги, не пов'язані з  перевезенням  і  розміщенням  (послуги  з
організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку  та  розваг,
реалізації сувенірної продукції тощо).
 
     Країна,   в   якій    зареєстровано    відповідний    суб'єкт
господарювання, що реалізує туристичний продукт,  визначається  як
місце  продажу  (реалізації)  туристичних  послуг  (ст.  1  Закону
України "Про туризм" ( 324/95-ВР ) (324/95-ВР)
        ).
 
     Суб'єктами,  що  здійснюють  та/або  забезпечують  туристичну
діяльність є:
 
     туристичні  оператори  (туроператори)   -   юридичні   особи,
створені згідно із  законодавством  України,  для  яких  виключною
діяльністю є організація та  забезпечення  створення  туристичного
продукту,  реалізація  та  надання  туристичних  послуг,  а  також
посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг
і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську
діяльність;
 
     туристичні агенти  (турагенти)  -  юридичні  особи,  створені
згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти
підприємницької   діяльності,   які    здійснюють    посередницьку
діяльність з реалізації  туристичного  продукту  туроператорів  та
туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також
посередницьку діяльність щодо реалізації характерних  та  супутніх
послуг  і  які  в  установленому  порядку  отримали  ліцензію   на
турагентську діяльність.
 
     Згідно  з  п.  1  ст.  20   Закону   України   "Про   туризм"
( 324/95-ВР ) (324/95-ВР)
          за  договором  на  туристичне  обслуговування  одна
сторона (туроператор, турагент)  за  встановлену  договором  плату
зобов'язується забезпечити надання за  замовленням  іншої  сторони
(туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний  продукт).  До
договору  на  туристичне  обслуговування  застосовуються  загальні
положення договору про надання послуг, якщо  інше  не  передбачено
законом та не суперечить суті зобов'язання.
 
     Відповідно до ст. 5 Закону України "Про туризм" ( 324/95-ВР ) (324/95-ВР)
        
від 15.09.1995р №324/95-ВР турагенти, яким є  позивач,  здійснюють
виключно посередницьку діяльність при  реалізації  турпродукту  та
послуг інших  суб'єктів  підприємницької  діяльності.  Туристичний
продукт являє собою попередньо розроблений комплекс  послуг,  який
реалізують або пропонують до реалізації за визначеною ціною (ст. 1
Закону України "Про туризм" ( 324/95-ВР ) (324/95-ВР)
        ).
 
     ТОВ "Екоплант", як турагент здійснює посередницьку діяльність
з реалізації турпослуг, що фактично належать туроператору,  і  сам
їх не надає (ст.1000 Цивільного  кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
          .).
Оплату за такі послуги позивач  вносив  до  каси  підприємства  на
підставі прибуткових касових ордерів та здавав до  установи  банку
на підставі видаткових касових ордерів (копії названих  документів
у справі).
 
     Отже, враховуючи положення п. 1 ст.  9  Закону  України  "Про
застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
         позивачем під час
реалізації туристичних послуг правомірно не застосовано реєстратор
розрахункових операцій та розрахункова книжка.
 
     За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного  судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
         суд  касаційної  інстанції  залишає  касаційну
скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо  визнає,
що суди не допустили порушень норм матеріального і  процесуального
права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
 
     Доводи  касаційної  скарги   не   спростовують   правильності
зазначених   висновків   суду,   зроблених   у   відповідності   з
вищеназваними нормами матеріального права, у зв'язку з чим підстав
для  зміни  чи  скасування  оскаржуваного  судового   рішення   не
встановлено.
 
     Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд  України
дійшов висновку про те, що касаційна скарга  Державної  податкової
інспекції у Печерському районі м. Києва задоволенню не підлягає, а
ухвалу Київського апеляційного господарського суду  м.  Києва  від
14.06.2006 року та постанова  господарського  суду  м.  Києва  від
30.01.2006 року у справі №46/644-А - залишаються без змін.
 
     Керуючись ст.ст. 220, 221 ,223,230 Кодексу  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
          , суд -
 
                             УХВАЛИВ:
 
     Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському
районі м. Києва залишити без задоволення.
 
     Ухвалу Київського апеляційного господарського суду  м.  Києва
від 14.06.2006 року та постанову господарського суду м. Києва  від
30.01.2006 року у справі №46/644-А - без змін
 
     Ухвала  набирає  законної  сили  з  моменту  проголошення   і
оскарженню не підлягає, крім випадків,  встановлених  статтею  237
Кодексу адміністративного судочинства України.
 
 
 
     Головуючий
 
 
 
     (підпис)
 
 
 
     Федоров М.О.
 
     Судді
 
 
 
     (підпис)
 
 
 
     Брайко А.I.
 
 
 
     (підпис)
 
 
 
     Голубєва Г.К.
 
 
 
     (підпис)
 
 
 
     Карась О.В.
 
 
 
     (підпис)
 
 
 
     Рибченко А.О.
 
 
 
     З оригіналом згідно
 
     Суддя
 
     Вищого адміністративного суду М.О.Федоров