Відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області заявлено позов до Криворізької митниці, м. Кривий Ріг про визнання протиправними дій відповідача по відмові в здійсненні митного оформлення товару згідно вантажної митної декларації № 19483 від 24.01.2008р., а також про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000138 від 24.01.2008р., виданої відповідачем (відповідно до уточнених позовних вимог).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2008р. у справі № 2-а-934/08 у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що за ст. 63 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який є спеціальним законом щодо застосування податкового векселю у відповідності до ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", у 2008 році надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов’язань суб’єктів господарювання за податками, зборами заборонено. Суд вказав, що оскільки подання податкового векселю є відстрочкою оплати податкового зобов'язання, тому відповідачем було обґрунтовано видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по відмові в здійсненні митного оформлення товару, судом зазначено, що дії митного органу по відмові в здійсненні митного оформлення товару виходять із компетенції суб’єкта владних повноважень, встановленої чинним законодавством, та є обґрунтованими.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" подана апеляційна скарга, в якій позивач посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права.

Зазначає зокрема, що посилання суду першої інстанції на ст. 63 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" є безпідставним, оскільки в оскаржуваній Картці відмови вказана норма права не була визначена у якості підстави для відмови в митному оформленні товару.

Висновок відповідача щодо невідповідності ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" вимогам, встановленим абз. 2 ч.4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України (затв. Постановою КМУ № 1104 від 01.10.97р. (1104-97-п) ), не підтверджено жодним доказом в розумінні ст. 71 КАС України.

Положенням п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" не встановлено будь-яких вимог стосовно особи, яка має право відстрочити сплату податкових зобов’язань з ПДВ при імпорті товару на митну територію України шляхом видачі векселя.

Перелік пов’язаних осіб у відношенні до платників-імпортерів не може бути визначений органами державної податкової служби, оскільки коло пов’язаних осіб може змінюватися. Діючим податковим законодавством з питань стягнення ПДВ не встановлений обов’язок платників податків, які видають податкові векселі на суму податкових зобов’язань з ПДВ, надавати документи, витребувані з інших органів державної виконавчої влади.

Позивач не здійснював погашення податкових векселів способом, не передбаченим п.19 Порядку, затвердженого Постановою КМУ № 1104 (1104-97-п) .

Весь пакет необхідних для митного оформлення документів був наданий позивачем у цілковитій відповідності до вимог постанови КМУ № 80 від 01.02.2006р. (80-2006-п) Відповідачем не надано жодного доказу того, що пов’язані з підприємством позивача особи, які є або були платниками ПДВ, здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений п.19 Порядку № 1104 від 01.10.1997р (1104-97-п) . Таким чином, у разі відсутності випадків погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений названою нормою, платником податку – декларантом чи пов’язаними з ним особами, такий платник податку має право надавати за власним бажанням податковий вексель митним органам України.

Просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2008р. у справі № 2-а-934/08 та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Криворізька митниця, відповідач у справі, в запереченнях на апеляційну скаргу не погоджується із викладеними в ній доводами, посилаючись на наступні обставини.

Позивачем не підтверджено того факту, що товариство відповідає всім вимогам, які дають право на видачу податкового векселю. Відсутність посилання в картці відмови на ст. 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" не є підставою для визнання такої картки відмови протиправною. Статтею 63 цього Закону заборонено у 2008р. надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов’язань суб’єктів господарювання за податками, зборами (обов’язковими платежами). Оскільки податковий вексель видається платником на відстрочення оплати ПДВ, то розрахунок за його допомогою є відстрочкою оплати податкового зобов’язання позивачем, як суб’єктом господарювання, і відповідно підпадає під дію ст.63 названого Закону. Судом правомірно застосована ст. 88 Митного кодексу України, згідно до якої на декларанта покладено обов’язок сплатити податки та збори. Чинним законодавством на митні органи не покладено обов’язок щодо збору будь-якої інформації на користь суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з метою забезпечення здійснення митного оформлення товару, що надійшов на їх адресу.

Відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду від 17.10.2008р. без змін.

Нікопольська ОДПІ у запереченнях на апеляційну скаргу вказує, що державна митна служба України щоденно має інформацію в розрізі кожного платника, виду погашення ним податкових векселів та відповідності форми їх погашення вимогам п.19 Постанови КМУ № 1104 (1104-97-п) . Перелік пов’язаних осіб у відношенні до платників – імпортерів не може бути визначений органами державної податкової служби, оскільки коло пов'язаних осіб може змінюватись. Діючим податковим законодавством з питань стягнення ПДВ не встановлений обов’язок платників податків, які видають податкові векселі на суму податкових зобов’язань з ПДВ, надавати документи, витребувані з інших органів державної виконавчої влади.

В судовому засіданні 11.03.2009р. присутні представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та в запереченнях на неї.

Від Нікопольської ОДПІ до суду апеляційної інстанції надійшла заява про розгляд справи без участі представника податкового органу. На підставі ст. 196 КАС України колегія суддів ухвалила здійснити розгляд справи без участі представника третьої особи.

У відповідності до розпорядження голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2008р. № 502 справа розглянута колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Туркіна Л.П. (суддя), Проценко О.А. (суддя).

Технічне фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою комплексу "Оберіг".

За результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 11.03.2009р. колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія суддів знаходить підстави для часткового задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як випливає з матеріалів справи, 24.01.2008р. ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" було подано до Криворізької митниці вантажну митну декларацію, довідковий № 19483, з пакетом документів, необхідних для проведення процедури митного оформлення вантажу. Сплату ПДВ при ввезенні товару було відстрочено шляхом видачі податкового векселю серії АА № 1001557 на суму ПДВ 339343,55 грн. В здійсненні митного оформлення вантажу відповідачем було відмовлено, про що видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000138 від 24.01.2008р. У якості підстави видачі картки відмови значиться порушення позивачем вимог абз. 4 ч.2 ст. 88 Митного кодексу України в частині ненадання відомостей, передбачених абз.2 п.4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою КМУ від 01.10.1997р. № 1104 (1104-97-п) .

Колегія суддів зазначає, що у відповідності з пунктом 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.

Порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 "Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України", затвердженого постановою КМУ від 01.10.1997р. № 1104 (1104-97-п) визначено, що цим Порядком, розробленим відповідно до пункту 11.5 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , встановлюються єдині правила випуску, обігу, обліку та погашення векселів, які випускаються (далі - видаються) платниками податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України на суму податкового зобов'язання. Дія цього Порядку (1104-97-п) поширюється на імпортовані товари, оформлення вантажної митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації) щодо яких проводиться з дня набрання чинності Законом (168/97-ВР) незалежно від дати укладення договорів (контрактів), відповідно до яких здійснюється їх імпорт, та дати перетину державного кордону України.

Згідно з п.4 названого Порядку (1104-97-п) , податковий вексель може бути видано лише особою, яка відповідає необхідним вимогам, у т.ч. є платником податку на додану вартість відповідно до вимог статті 2 Закону, якщо раніше такий платник податку чи пов'язані з ним особи, які є або були платниками податку на додану вартість, не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений пунктом 19 цього Порядку (1104-97-п) .

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість", платником такого податку є будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті (п.2.1).

Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку (п.2.2).

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" зареєстровано як платник податку на додану вартість 24.07.1997р. та відповідає як платник ПДВ всім вищепереліченим вимогам.

Згідно з п.11.4 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону (168/97-ВР) окремим законом з питань оподаткування цим податком. У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі (168/97-ВР) , пріоритет мають норми цього Закону (168/97-ВР) . Це правило не поширюється на міжнародний договір (угоду), згода на обов'язковість якого (якої) надана Верховною Радою України.

Пунктом 4 "Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України" (1104-97-п) фактично доповнено перелік та встановлено додаткові вимоги до осіб, якими може бути видано податковий вексель, що не припустимо відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) . Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) або будь-яким іншим законом з питань оподаткування не встановлено обов’язок платника податку надавати інформацію щодо пов’язаного кола осіб, які є або були платниками податку на додану вартість.

У зв’язку з цим, колегія суддів доходить до висновку про необхідність визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000138 від 24.01.2008р., видану відповідачем.

При цьому, суд першої інстанції безпідставно послався на припис ст.63 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік", оскільки спірна картка відмови не містила у якості підстави для її видачі вказану норму (ст. 63 Закону). За змістом п.3 "Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України", затвердженого наказом Державної митної служби України від 12.12.2005р. №1227 (z1562-05) , у Картці повинні бути в стислому вигляді зазначені причини відмови з посиланням на норми законодавства України, а також вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

У відповідності зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

За змістом ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів доходить до висновку, що відповідачем було безпідставно видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України із посиланням саме - на порушення позивачем вимог абз. 4 ч.2 ст. 88 Митного кодексу України в частині ненадання відомостей, передбачених абз.2 п.4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України (1104-97-п)

Відповідачем, всупереч вимогам ст. 71 КАС України, не були доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення проти позову – в частині видачі картки відмови.

З огляду на викладене, окружний адміністративний суд дійшов до необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування картки відмови.

Щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по відмові в здійсненні митного оформлення товару, колегія суддів зазначає, що дії митного органу по відмові в здійсненні митного оформлення товару виходять із компетенції суб’єкта владних повноважень, встановленої чинним законодавством, та полягають у здійсненні оформлення картки відмови. Тобто позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача по відмові в здійсненні митного оформлення товару згідно вантажної митної декларації № 19483 від 24.01.2008р. не підлягає задоволенню, оскільки такі дії і полягають в оформленні картки відмови, і самі по собі (дії) не порушують права, свободи чи інтересу позивача в розумінні п.8) ч.1ст. 3 КАС України.

Таким чином, внаслідок неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та неправильного застосування норм матеріального права, вбачаються підстави для часткового скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду (в частині відмови в позові за вимогою про визнання протиправною та скасування Картки відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000138 від 24.01.2008р.

Керуючись ст. ст. 195, 198 п.3, 202 п.1, 4, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровської області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2008р. у справі № 2-а-934/08 скасувати частково.

Адміністративний позов задовольнити частково. Визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000138 від 24.01.2008р.