Справа № 22-а-9768/08 

Головуючий у І інстанції Мандриченко О.В.

Суддя-доповідач Коротких А.Ю.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Коротких А.Ю.,

суддів Бараненка І.І.,

Глущенко Я.Б.,

при секретарі Дакал В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на постанову Господарського суду м. Києва від 25.10.2007 року у справі за адміністративним позовом ВАТ "Державний ощадний банк України" до Національного банку України про визнання дій протиправними та рішення нечинним, -

У травні 2007 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом про визнання дій Національного банку України протиправними та рішення Національного банку України від 10.11.2006 року № 306 "Про накладення штрафу на Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в розмірі 70300,00 грн. нечинним. Зазначає, що рішення Національного банку України від 10.11.2006 року № 306 в частині накладення штрафу на Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" за порушення вимог п. 6.2 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.05.2003 року № 189 (z0381-03) (далі – Положення № 189) в частині призначення відповідальним працівником ВАТ "Ощадбанк" Коцюби І.В., який не є членом правління банку, та без погодження його кандидатури Національним банком України є незаконним і необґрунтованим та таким, що порушує права та інтереси банку, а отже, з цих підстав, підлягає визнанню нечинним в судовому порядку.

Постановою Господарського суду м. Києва від 25.10.2007 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову постанову, якою визнати дії Національного банку України протиправними, рішення Національного банку України від 10.11.2006 року № 306 "Про накладення штрафу на Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в розмірі 70300,00 грн. нечинним.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Національного банку України від 10.11.2006 р. №306 "Про накладення штрафу на Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", на позивача накладений штраф у розмірі 78 800,00 грн. за порушення вимог статті 5 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" та пункту 6.2. Положення № 182.

Вищезазначене рішення прийняте за результатами комплексного інспектування ВАТ "Державний ощадний банк України", проведеного Національним банком України за період з 01.10.2004 року до 01.04.2006 pоку, відповідно до плану інспекційних перевірок на 2006 рік.

Статтею 5 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" передбачено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу з урахуванням вимог чинного законодавства і нормативно-правових актів уповноваженого органу встановлює правила проведення внутрішнього фінансового моніторингу та призначає працівника, відповідального за його проведення.

Відповідальний працівник має бути незалежним у своїй діяльності і підзвітним тільки керівнику суб'єкта первинного фінансового моніторингу та зобов'язаний не рідше одного разу на місяць інформувати керівника про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, які були вжиті.

Наказом ВАТ "Державний ощадний банк України" від 29.07.2003 р. №145 призначено начальника управління фінансового моніторингу ВАТ "Державний ощадний банк України" - Коцюбу Ігоря Вікторовича відповідальним працівником ВАТ "Державний ощадний банк України" за проведення фінансового моніторингу.

Відповідач своїми листами не надав згоду на призначення Коцюби Ігоря Вікторовича відповідальним працівником ВАТ "Державний ощадний банк України" за проведення фінансового моніторингу.

Наказом ВАТ "Державний ощадний банк України" від 27.08.2003 р. № 423-к

призначено першого заступника голови правління, члена правління ВАТ "Державний ощадний банк України" - Єршова Артемія Михайловича відповідальним за здійснення фінансового моніторингу по запобіганню легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Відповідно до п. 6.2. Положення № 189 (z0381-03) , саме відповідальний працівник банку повинен бути членом правління банку за посадою. При цьому, кандидатура відповідального працівника банку повинна бути погоджена з Національним банком України.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем неодноразово на електронну адресу позивача були направлені листи (від 04.07.2003 року № 09-315/11503; від 02.12.2004 року № 09-315/22680; від 23.04.2004 року № 09-315/7567; від 07.03.2006 року № 09-116/5172; від 16.03.2006 року № 09-116/5839) з проханням надати пакет документів для погодження призначення відповідального працівника банку та з проханням надання пояснень стосовно ненадання пакету документів для погодження призначення відповідального працівника банку. У зазначених листах позивач був попереджений про те, що за невиконання вимог відповідача до останнього будуть застосовані заходи впливу, передбачені статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку відповідно до вказаного Закону (2121-14) , банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк адекватно вчиненому порушенню має право застосувати заходи впливу, до яких відносяться, зокрема, видання розпорядження щодо накладення штрафів на банки.

Відповідно до частини 2 статті 74 Закону України "Про банки і банківську діяльність", порядок застосування заходів впливу, передбачених цим Законом, а також розмір фінансових санкцій, що застосовуються до банків та інших юридичних осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, встановлюються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку.

Порядок застосування Національним банком заходів впливу, передбачених Законом про банки, а також розмір фінансових санкцій, що застосовуються до банків та інших юридичних осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку, врегульовано нормами Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. №369 (z0845-01) .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" – залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 25.10.2007 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.