Суддя 1 інстанції – Ковальова О.Є.
Суддя – доповідач – Ханова Р.Ф.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2009 року справа № 2-а-9707/08/1270
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs18655287) )
зал судового засідання №2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Василенко Л.А.
Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання
Чурікової Я.О.
за участю представників:
від позивача:
Баскіна Т.А. – за дов від 17 березня 2009 року
Шуба В.Ю.- за дов. від 27 лютого 2009року
від відповідача:
Шилова Т.В.- за дов. від 04 грудня 2008року
Щемяков Д.М.- за дов. від 18 березня 2009 року
ВойтенкоА.В.–за дов. від 18 березня 2009 року
Дейнека О.А.- за дов. від 18 березня 2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Контрольно-ревізійного управління в Луганській області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від
4 грудня 2008 року
по адміністративній справі
№ 2-а-9707/08/1270 (суддя Ковальова Т.І.)
за позовом
Контрольно-ревізійного управління в Луганській області
до
Державної інспекції з карантину рослин по Луганській області
про
зобов’язання здійснити певні дії
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2008 року у справі № 2-а-9707/08 (арк. справи 104-109), відмовлено в задоволені позовних вимог Контрольно-ревізійного управління в Луганській області про зобов’язання виконати вимогу від 29 жовтня 2007 року №07-14/8487 в частині відшкодування суми незаконно сплаченої матеріальної допомоги – 18392 грн., заробітної плати за невідпрацьований час – 419 грн. 62 коп., проведення взаєморозрахунків з державними цільовими фондами щодо заліку зайво перерахованих внесків на 153 грн.16 коп., відшкодувати недоотримані фінансові ресурси фізичними особами на 584 грн. 22 коп., з мотивів їх необґрунтованості.
В апеляційній скарзі (арк. справи 116-119) Контрольно-ревізійне управління в Луганській області просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме те, що зазначена постанова винесена без всебічного та повного з’ясування обставин, що мають значення для справи. Доводить правомірність спірної вимоги, з огляду на наявність первинних документів, які є підставою для формування даних бухгалтерської звітності інспекції.
Представник позивача, проти доводів скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правової основи діяльності визначені Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 року (2939-12) №2939-12, (надалі Закон України №2939).
Вимога контрольно – ревізійного управління в Луганській області №07-14/8487 "Про усунення виявлених порушень" (арк. справи 30-32) прийнята 29 жовтня 2007 року за наслідками проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, за період з 1 липня 2005 року по 1 липня 2007 року, (арк. справи 4-29) якою встановлені факти фінансових порушень, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів на 43,22 тис. грн.
Колегія суддів зазначає, що зазначена вимога позивачем не була оскаржена.
Головні завдання державної контрольно-ревізійної служби окреслені статтею 2 Закону України №2939, права передбачені статтею 10 зазначеного Закону.
Вимоги є способом реалізації владних управлінських функцій відповідачем, як суб’єктом владних повноважень.
30 травня 2008 року позивач, як суб’єкт владних повноважень звернувся до суду з адміністративним позовом яким просить зобов’язати відповідача виконати вимогу в частині відшкодування суми незаконно сплаченої матеріальної допомоги-18392 грн., заробітної плати за невідпрацьований час 419,62 грн., проведення взаєморозрахунків з державними цільовими фондами щодо заліку зайво перерахованих внесків на 153,16 грн., відшкодувати недоотримані фінансові ресурси фізичними особами на 584,22 грн.
Щодо сплаченої матеріальної допомоги на суму 18392 грн.
Зазначена сума виплачена відповідачем при надані відпустки працівникам інспекції, відповідно до умов колективного договору, в порушення підпункту "б" пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року №1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (1298-2002-п) .
Відповідно до норм даного пункту керівникам зокрема закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків надано право надання працівникам матеріальної допомоги в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік.
На думку позивача, порушення вимог пункту 3 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України 17 травня 2002 року №659 (659-2002-п) інспекцією нараховані та сплачені за рахунок вказаних коштів суми матеріальної допомоги колишнім працівникам відповідача у зв’язку зі святами 1-го Травня та Днем Перемоги 9-го Травня на суму 9600 грн., що є безпідставним нарахуванням та сплатою відповідачем за рахунок коштів спеціального фонду.
Вимога позивача в частині відшкодування незаконних виплат заробітної плати за невідпрацьований час – 419 грн. 62 коп., проведення взаєморозрахунків з державними цільовими фондами щодо заліку зайво перерахованих внесків на 153 грн.16 коп., відшкодувати недоотримані фінансові ресурси фізичними особами на 584 грн. 22 коп. на час розгляду справи була виконана. Зазначена обставина безпідставно на думку апелянта не прийнята судом першої інстанції до уваги.
Колегія суддів зазначає, що наявність вимоги яка не скасована судом безпідставно оцінена судом на предмет її правомірності. Колегія суддів зазначає, що вимога відповідачем не оскаржена, не визнана протиправною внаслідок чого позовні вимоги щодо її виконання є обґрунтованими.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та прийняв постанову з порушенням норм матеріального права.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 22, 24, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2008 року у справі № 2-а-9707/08/1270 – задовольнити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2008 року у справі № 2-а-9707/08/1270 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Контрольно-ревізійного управління в Луганській області задовольнити.
Зобов’язати Державну інспекцію з карантину рослин по Луганській області виконати вимогу Контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 29 жовтня 2007 року №07-14/8487 в частині відшкодування суми незаконно сплаченої матеріальної допомоги – 18392 грн., заробітної плати за невідпрацьований час – 419 грн. 62 коп., проведення взаєморозрахунків з державними цільовими фондами щодо заліку зайво перерахованих внесків на 153 грн.16 коп., відшкодувати недоотримані фінансові ресурси фізичними особами на 584 грн. 22 коп., з мотивів їх необґрунтованості.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 19 березня 2009 року. Повний текст складений та підписаний 19 березня 2009 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді:
Р.Ф. Ханова
Л.А. Василенко
М.І. Старосуд
З оригіналом згідно:
Суддя Р.Ф. Ханова В апеляційній скарзі (арк. справи 116-119) Контрольно-ревізійне управління в Луганській області просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме те, що зазначена постанова винесена без всебічного та повного з’ясування обставин, що мають значення для справи. Доводить правомірність спірної вимоги, з огляду на наявність первинних документів, які є підставою для формування даних бухгалтерської звітності інспекції.
Представник позивача, проти доводів скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правової основи діяльності визначені Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 року (2939-12) №2939-12, (надалі Закон України №2939).
Вимога контрольно – ревізійного управління в Луганській області №07-14/8487 "Про усунення виявлених порушень" (арк. справи 30-32) прийнята 29 жовтня 2007 року за наслідками проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, за період з 1 липня 2005 року по 1 липня 2007 року, (арк. справи 4-29) якою встановлені факти фінансових порушень, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів на 43,22 тис. грн.
Колегія суддів зазначає, що зазначена вимога позивачем не була оскаржена.
Головні завдання державної контрольно-ревізійної служби окреслені статтею 2 Закону України №2939, права передбачені статтею 10 зазначеного Закону.
Вимоги є способом реалізації владних управлінських функцій відповідачем, як суб’єктом владних повноважень.
30 травня 2008 року позивач, як суб’єкт владних повноважень звернувся до суду з адміністративним позовом яким просить зобов’язати відповідача виконати вимогу в частині відшкодування суми незаконно сплаченої матеріальної допомоги-18392 грн., заробітної плати за невідпрацьований час 419,62 грн., проведення взаєморозрахунків з державними цільовими фондами щодо заліку зайво перерахованих внесків на 153,16 грн., відшкодувати недоотримані фінансові ресурси фізичними особами на 584,22 грн.
Щодо сплаченої матеріальної допомоги на суму 18392 грн.
Зазначена сума виплачена відповідачем при надані відпустки працівникам інспекції, відповідно до умов колективного договору, в порушення підпункту "б" пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року №1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (1298-2002-п) .
Відповідно до норм даного пункту керівникам зокрема закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків надано право надання працівникам матеріальної допомоги в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік.
На думку позивача, порушення вимог пункту 3 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України 17 травня 2002 року №659 (659-2002-п) інспекцією нараховані та сплачені за рахунок вказаних коштів суми матеріальної допомоги колишнім працівникам відповідача у зв’язку зі святами 1-го Травня та Днем Перемоги 9-го Травня на суму 9600 грн., що є безпідставним нарахуванням та сплатою відповідачем за рахунок коштів спеціального фонду.
Вимога позивача в частині відшкодування незаконних виплат заробітної плати за невідпрацьований час – 419 грн. 62 коп., проведення взаєморозрахунків з державними цільовими фондами щодо заліку зайво перерахованих внесків на 153 грн.16 коп., відшкодувати недоотримані фінансові ресурси фізичними особами на 584 грн. 22 коп. на час розгляду справи була виконана. Зазначена обставина безпідставно на думку апелянта не прийнята судом першої інстанції до уваги.
Колегія суддів зазначає, що наявність вимоги яка не скасована судом безпідставно оцінена судом на предмет її правомірності. Колегія суддів зазначає, що вимога відповідачем не оскаржена, не визнана протиправною внаслідок чого позовні вимоги щодо її виконання є обґрунтованими.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та прийняв постанову з порушенням норм матеріального права.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 22, 24, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2008 року у справі № 2-а-9707/08/1270 – задовольнити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2008 року у справі № 2-а-9707/08/1270 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Контрольно-ревізійного управління в Луганській області задовольнити.
Зобов’язати Державну інспекцію з карантину рослин по Луганській області виконати вимогу Контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 29 жовтня 2007 року №07-14/8487 в частині відшкодування суми незаконно сплаченої матеріальної допомоги – 18392 грн., заробітної плати за невідпрацьований час – 419 грн. 62 коп., проведення взаєморозрахунків з державними цільовими фондами щодо заліку зайво перерахованих внесків на 153 грн.16 коп., відшкодувати недоотримані фінансові ресурси фізичними особами на 584 грн. 22 коп., з мотивів їх необґрунтованості.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 19 березня 2009 року. Повний текст складений та підписаний 19 березня 2009 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді:
Р.Ф. Ханова
Л.А. Василенко
М.І. Старосуд
З оригіналом згідно:
Суддя Р.Ф. Ханова