розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 15.09.08 у справі № 2-29/16374-2007

за позовом Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава" (вул. Червонофлотська, 1, м.Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 22а, м.Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ербек" (вул. Предславинська, 28, м. Київ, 01001; вул.Кропивницького, 12/12, м.Київ, 03680)

за участю: Прокурора Автономної Республіки Крим (вул.Севастопольська, 21, м.Сімферополь, 95015)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.09.2008 позов Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава" до Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим, Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Ербек", за участю Прокурора Автономної Республіки Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим від 31.10.2007 № 0008112301/2, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2007 року у сумі 502859,00грн.

Зобов'язано відшкодувати з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава" суму податку на додану вартість, що була надмірно сплачена у сумі 508301,00грн. та заявлена до відшкодування у травні 2007 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава" витрати по сплаті судового збору у сумі 1703,40грн. та витрати на проведення судової експертизи у сумі 5000,00грн.

Не погодившись з рішенням суду, Державна податкова інспекція у м. Алушті Автономної Республіки Крим звернулася з апеляційною скаргою, вважає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, при невідповідності висновків суду обставинам справи та просить її скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2008 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2008 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду на 23.03.2009.

Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2009 у складі судової колегії здійснено заміну, суддю Іщенко Г.М. замінено на суддю Щепанську О.А.

Від Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, прокурора, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанова суду першої інстанції підлягає зміні.

Як вбачається з матеріалів справи, Закрите акціонерне товариство "Санаторій "Слава"5 листопада 2007 року звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції в місті Алушта, Головного управління Державного казначейства України в Автономної Республіці Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 31 жовтня 2007 року №0008112301/2, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2007 року у сумі 502859,00грн.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2008 року позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава" задоволено.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією м. Алушта, головним державним податковим ревізором-інспектором сектора перевірок відшкодування податку на додану вартість відділу аудиту юридичних осіб, проведена виїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2007 року.

За даними податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2007року, сума податку, що заявлена до відшкодування з державного бюджету, складає 518678,00грн.

За результатами перевірки складено акт № 961/23/02650854 від 18.07.2007, в якому встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3, п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі акту перевірки від 18.07.2007 та за наслідками процедури апеляційного узгодження податкового зобов'язання, передбаченої ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у відношенні позивача Державною податковою інспекцією у м. Алушті було прийнято податкове повідомлення-рішення №0008112301/2 від 31.10.2007, яким позивачу зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування на 508301,00 грн.

Під час перевірки, посадовою особою відповідача було встановлено, що будівельно-монтажні роботи, які мали б бути виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Ербек", протягом податкового періоду, що перевірявся, виконані не були.

В податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Ербек" у квітні за № 30 від 11.04.2007, № 35 від 17.04.2007, № 39 від 27.04.2007 вказано номенклатуру - Роботи (БМР: реконструкція Санаторія "Слава", корпус 9, 10), у зв'язку з чим, відповідач дійшов висновку, що вказані послуги на роботи в сумі 2499999,99грн. в переліку номенклатури податкових накладних не відповідає дійсним фактам, оскільки фактично ця сума разом з податком на додану вартість у сумі 500000,01грн. відповідає передоплаті, а не будівельно-монтажним роботам.

Актом перевірки від 18.07.2007 встановлено завищення позивачем заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість за травень 2007 на 508301,74 грн. (500000,01грн.+8 301,73грн.).

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім 'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та, їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без урахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що законом встановлено перелік даних, що мають бути зазначені у податковій накладній, порядок та вимоги до її складання.

Крім того, згідно висновку експертів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут обліку та аудиту"від 29.07.2008 № 60 у якому зазначено, що висновки відповідача, викладені в акті № 961/23/02650854 від 18.07.2007 "Про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава" за період травень 2007 року про зменшення суми, заявленої до бюджетного відшкодування на 508301,00грн. нормативно і наданими документами не підтверджуються.

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно досліджені та відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини та правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Однак, як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Алушта від 31.10.07 № 0008112301/2.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17, пунктом 1 частини 3 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб з суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень.

Адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Правові акти індивідуальної дії –рішення суб’єкту владних повноважень, дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації і які є актом разового застосування норм права.

Спірне податкове повідомлення-рішення – це акт індивідуальної дії.

Позивач просить визнати податкове повідомлення-рішення нечинним, але обраний позивачем засіб захисту прав не відповідає суті їх порушення, оскільки акти індивідуальної дії відповідно до пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути визнані судом протиправними та скасовані, а недійсними відповідно до Цивільного кодексу України (435-15) можуть бути правочини.

Системний аналіз статей 105 та 162 Кодексу адміністративного судочинства України включає наявність підстав для задоволення позовних вимог стосовно акту індивідуальної дії.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у разі задоволення адміністративного позову приймає постанову про визнання протиправним і одночасно про скасування рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень.

Згідно частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За таких обставин судова колегія вважає за необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим від 31.10.2007 № 0008112301/2, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2007 року у сумі 502859,00грн.

Судовою колегією враховано, що вихід за межи позовних вимог у такий спосіб не суперечить пункту 1 частини третьої статті 105, пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та не порушує принципи змагальності та диспозитивності в адміністративному процесі, а застосовуються виключно з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 195, 196, п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим та прокурора Автономної Республіки Крим, приєднавшогося до апеляційної скарги залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.09.08 у справі № 2-29/16374-2007 змінити.

Виклавши пункт 2 резолютивної частини у наступній редакції.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим від 31.10.2007 № 0008112301/2, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2007 року у сумі 502859,00грн.

В іншій частині постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.09.08 у справі № 2-29/16374-2007залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена згідно ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом (2747-15) , а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.