Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Курапової З.І.,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Шелемет'єва О.В.

за участю представників сторін:

позивачСуб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 у судове засіданняне з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача Державної податкової інспекції в м. Євпаторія АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Євпаторія АР Крим на постанову Господарський суд Автономної Республiки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю. ) від 24.09.08 по справі № 22-а-2116/08

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до Державної податкової інспекція в м. Євпаторії АРК (вул. Дм. Ул'янова, 2/40, м.Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 00000241701/0 від 13.02.2007 року, № 00000241701/1 від 14.03.2007 року та податкову вимогу № 1/246 від 13.04.2007 року.

Суб'єкт підприємницької діяльності (далі СПД) - фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень № 00000241701/0 від 13.02.2007 року, № 00000241701/1 від 14.03.2007 року про нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 3226,00 грн., штрафних санкцій в сумі 1613,00 грн., а всього на суму 4839,00 грн., та першої податкової вимоги № 1/246 від 13 квітня 2007 року на суму податкового зобов'язання 4813,00 грн., у тому числі основного платежу 3200,83 грн., штрафних санкцій в сумі 1613,00 грн.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.09.2008 року у справі № 2-30/8319-2007А (22-а-2116/08) (суддя Ловягіна Ю.Ю.) позов СПД фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до ДПІ в м. Євпаторії АР Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 00000241701/0 від 13.02.2007 року, №00000241701/1 від 14.03.2007 року та податкову вимогу № 1/246 від 13.04.2007 року було задоволено частково. Визнано частково нечинним податкове повідомлення-рішення № 00000241701/0 від 13.02.2007 року, № 00000241701/1 від 14.03.2007 року, та першу податкову вимогу від 13.04.2007 року № 1/246 на суму податкового зобов'язання 4604,75 грн., в тому числі 3069,83 грн., основного платежу та 1534,92 грн., штрафних санкцій. В задоволенні решти позовних вимог, було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в м.Євпаторії АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У судове засідання 25.03.2009 року Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

У судове засідання 25.03.2009 року представник Державної податкової інспекція в м. Євпаторії АР Крим не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як слід з матеріалів справи, з 19.01.2007 року по 31.01.2007 рік Державною податковою інспекцією в м. Євпаторії була проведена планова виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства суб'єктом господарської діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 В ході перевірки відповідачем виявлено ряд порушень позивачем податкового законодавства, в тому числі п.п. 7.3.1, п.7.3, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 року № 168-97-ВР із змінами і доповненнями та донараховано податку на додану вартість 3226,00 грн. А саме, перевіркою встановлено, що відповідно до наданих звітів суб'єкта малого підприємства -фізичної особи -платника єдиного податку за 2005 рік встановлено заниження обсягу виручки СПД ОСОБА_1 за 2 квартал 2005 року в сумі 10869,00 грн., та 3 квартал 2005 року в сумі 7550,00грн. Разом за 2005 рік на суму 18419,00 грн. Також встановлені порушення СПД ОСОБА_1 абзацу 4 п.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва"в редакції від 28.06.1999 року № 746/99 у зв'язку з тим, що до складу виручки у 2005 році не включена сума 18419,00 грн., у тому числі ПДВ 3069,83 грн., яка надійшла на розрахунковий рахунок підприємця відповідно витягу з банка. Обсяг продажу товарів (робіт, послуг) кінцевому споживачу відповідно наданих для перевірки накладних, витягів банку за 2005 рік за даними підприємця визначено у сумі 316585,00 грн., сума ПДВ - 63317,00 грн., за даними перевірки встановлено, що обсяг продажу товарів (робіт, послуг) складає 331934,15 грн., сума ПДВ 66386,83 грн., Відхилення податку складає 3069,83 грн.

Обсяг придбання товарів, відповідно до податкових накладних за період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 рік визначений у сумі 349745,00 грн., сума податкового кредиту ПДВ -69949,00 грн.. За даними перевірки обсяг придбання товарів (робот, послуг) встановлено у сумі 348961,20 грн., сума податкового кредиту 69792,24 грн. Розбіжності податку на додану вартість встановлена у сумі 156,76 грн. СПД ОСОБА_1 мав негативне значення об'єкту оподаткування по ПДВ за травень 2004 року у сумі 473,00 грн., та скористався заявленою сумою до відшкодування з бюджету податку на додану вартість.

Крім того, встановлено завишення податкового кредиту за травень 2005 року у сумі 156,76 грн. Відсутня податкова накладна на придбання товарів від ТОВ "Нова Ера" (видаткова накладна № н/н 2069 від травня 2004 року зареєстрована в книзі придбання під № 128 від 11.05.2004 року на суму 783,80 грн., у тому числі ПДВ 156,76 грн. (а.с.91).

За результатами перевірки був складений Акт № 195/17-20-2183616672 від 05 лютого 2007 року (а.с.71-93), який був покладений в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення № 00000241701/0 від 13.02.2007 року (а.с.69) про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 4839 грн., в тому числі 3226,00 грн., основного платежу і 1613,00 грн., штрафних санкцій, а також податкового повідомлення - рішення №00000241701/1 від 14 березня 2007 року (а.с.61) про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 4839 грн., у тому числі: основного платежу -3226 грн., штрафних санкцій -1613 грн. Ці податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, та були залишені без змін.

13 квітня 2007 року Державною податковою інспекцією в м. Євпаторії була виставлена перша податкова вимога № 1/246 про погашення податкового боргу в сумі 4813,83 грн., у тому числі основного платежу 3200,83 грн., штрафних санкцій в сумі 1613,00 грн. (а.с.50).

В силу ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Порушуючи вимоги цієї статті Державна податкова інспекція в м.Євпаторії АР Крим ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не надала достатніх, обґрунтованих доказів щодо правомірності податкових повідомлень-рішень, та податкової вимоги, яки оскаржуються позивачем.

Як слід з матеріалів справи, ОСОБА_1 20.10.2000 року зареєстрований у виконавчому комітеті Євпаторійської міської Ради Автономної Республіки Крим як фізична особа-підприємець, що підтверджуються свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_1 (а.с.119).

Відповідно до абз. 4 п.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" від 3 липня 1998 року № 727/98 (727/98) , виручкою від реалізації продукції (товарів, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операції з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Як слід з матеріалів справи, та встановлено висновком судово-економічної експертизи № 145/07 від 19.06.2008 року (а.с.177-182), грошові кошти в сумі 18320,00 грн., у тому числі ПДВ 3053,33 грн. ( 18419,00-99,00 грн.) надійшли на поточні рахунки не від покупця (замовника), а самостійно внесені СПД ОСОБА_1 для проведення безготівкових розрахунків з постачальниками товарів, то податкові зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету не виникають. Ці суми включені в обсяг реалізації за готівковий розрахунок.

Таким чином, вищевказані суми, яки були самостійно внесені на свої поточні рахунки СПД ОСОБА_1 не є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), у зв'язку з чим відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168 (із змінами та доповненнями), податкові зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету не виникають.

Сума 99,00 грн., у тому числі ПДВ 16,50 грн., яка надійшла на поточний рахунок 23.06.2005 року як виручка з реалізації запчастин від ДП НАК "Надра України" ("Кримгеологія") відображена у Книзі обліку продаж у податковому обліку СПД ОСОБА_1

Податкова накладна на придбання товарів від ТОВ "Нова Ера" за травень місяць 2004 року, яка зареєстрована в Книзі придбання під № 128 від 11.05.2004 року на суму 783,80 грн., у тому числі ПДВ 156,76 грн., не була надана експертизі та у позовній заяві не оспорюється.

Висновком судово-економічної експертизи від 19.06.2008 року встановлено, що висновки, викладені в акті про результати виїзної документальної перевірки СПД ОСОБА_1 первинними документами не підтверджуються в сумі 3069,83 грн., донарахування в сумі 156,17 грн., підтвердити не представляється можливим (а.с.182).

Таким чином, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що оскільки первинними документами позивача не підтверджується сума основного платежу в сумі 3226,00 грн., як вказано в податкових рішення ДПІ, то застосування штрафних санкції в сумі 1613,00 грн., є неправомірним у зв'язку з чим позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 був задоволений частково.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості. Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія судів не вбачає.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекція в м. Євпаторії АРК на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.09.2008 року (суддя Ловягіна Ю.Ю.) у справі № 2-30/8319-2007А, залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.09.2008 року (суддя Ловягіна Ю.Ю.) у справі № 2-30/8319-2007А за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 00000241701/0 від 13.02.2007 року, № 00000241701/1 від 14.03.2007 року та податкову вимогу № 1/246 від 13.04.2007 року), залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом (2747-15) , а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.