розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 16.06.2008 року по справі за позовом ОСОБА_1до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про проведення перерахунку призначеної пенсії,

У серпні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про проведення перерахунку призначеної пенсії.

Позивач посилався на те, що Закон України від 20.12.2005 року "Про Державний бюджет на 2006 рік" (3235-15) та постанова Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 року (393-92-п) , згідно яких додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії визначаються за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, звужують зміст та обсяг його права на пенсійне забезпечення порівняно з законодавством, яке існувало в 2005 році і тому суперечать ст.. 22 Конституції України (254к/96-ВР) .

Позивач просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в 10-денний термін провести перерахунок йому раніше призначеної пенсії згідно законодавства, чинного в 2005 році з 01.01.2007 року та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області матеріальної шкоди в сумі 5880 грн., моральної шкоди в сумі 50000 грн., з Головного управління МВС України у Львівській області матеріальної шкоди в сумі 5880 грн. та моральної шкоди в сумі 30000 грн..

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 16.06.2008 року відмовлено у задоволені позову.

Постанову суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначає, що постанова прийнята судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт звертає увагу на те, що на момент проведення розрахунку йому пенсії в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (2262-12) не було ні статті, ні інших покликань, що додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії визначаються за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням.

Апелянт просить скасувати постанову Сокальського районного суду Львівської області від 16.06.2008 року та прийняти нову постанову, якою позов задоволити.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, Сокальський районний суд виходив з того, що відповідачем ГУ УМВСУ у Львівській області вірно проведено нарахування пенсії позивачу з 26.12.2006 року відповідно до вимог чинного законодавства, що діяло на момент призначення пенсії.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи.

Встановлено, що ОСОБА_1 пенсія була призначена з 26.12.2006 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (2262-12) . При нарахуванні пенсії було враховано оклад за посадою, військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Згідно ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (2262-12) , які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону (2262-12) призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Відповідно до ч. 3 ст.43 Закону (що була чинною на час призначення пенсії) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (2262-12) , та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.

На виконання Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (2262-12) Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17.07.1992 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) .

Згідно абз. 3 п.7 вказаної Постанови (393-92-п) , розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням (Постанова Кабінету Міністрів України в редакції від 08.01.2000 (12-2000-п) , яка чинна на даний час).

Посилання позивача на те, що Закон України "Про Державний бюджет на 2006 рік" (3235-15) звузив зміст та обсяг його права на пенсійне забезпечення порівняно із законодавством, яке існувало у 2005 році, не заслуговує на увагу, оскільки, пенсії особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ обчислюються відповідно до положень ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та положень пункту 7 Постанови Кабінету міністрів України від 17.07.1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей" (393-92-п) , які діяли і у 2005 році.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що пенсія позивачу була нарахована та призначена вірно, оскільки, з прийняттям Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" (3235-15) , ніякої зміни умов і норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за Законом України Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (2262-12) не відбулося, так як все вищезазначене було врегульоване чинними нормативно-правовими актами.

Суд першої інстанції, правильно застосувавши норми матеріального права, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачу правомірно нараховано та призначено пенсію згідно вимог чинного законодавства, що діяло в момент виникнення спірних правовідносин, а саме ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та п.7 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) .

Постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, належно оціненим судом, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляційної скарги, спростовуються висновками суду першої інстанції, нормами матеріального права, проаналізованими вище, тому підставою для задоволення апеляційної скарги бути не можуть.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення.

Постанову Сокальського районного суду Львівської області від 16.06.2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.