Головуючий у 1 інстанції - Стиран В.В. 

Суддя-доповідач - Малашкевич С.А.

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов"янської об"єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1року він отримав свідоцтва про право на спадщину за законом. Спадкове майно складається з вкладів на компенсаційних рахунках, що відкриті у Слов"янському відділенні ВАТ " Державний ощадний банк України".

22 листопада 2007 р. він отримав податкове повідомлення відповідача від 13.11.2007 р. про визначення йому податкового зобов"язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 2327,67 грн. В наступному відповідачем були направлені податкові вимоги та прийняте рішення від12.03.2008 р.№24-014-6/47 про стягнення коштів та продаж активів в рахунок погашення податкового боргу.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.11.2008 року позов задоволено частково : визнані недійсними та скасовані податкове повідомлення від 13.11.2007 р. та рішення від12.03.2008 р.№24-014-6/47.

Не погодившись з таким рішення суду, Слов"янська ОДПІ Донецької області подала апеляційну скаргу, якою просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою у позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає на те, що позивачем надавалася податкова декларація, в якій відображено одержання доходу від спадщини по вкладах на компенсаційних рахунках в банку. На підставі наданих даних Слов"янською ОДПІ було визначене податкове зобов"язання позивача по податку з доходів фізичних осіб, що відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача та позивач.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу частково обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає зміні.

Судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом. Ним було отримано у спадщину після смерті батька, зокрема вклади на компенсаційних рахунках, що відкриті у Слов"янському відділенні ВАТ " Державний ощадний банк України".

Позивач є членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

В листопаді 2007 році позивач отримав податкове повідомлення форми "Ф" від13.11.2007 НОМЕР_1, відповідно до якого він в 30-ти денний термін з моменту отримання повинен був сплатити податкове зобов"язання сумі 2327 грн. 67 коп.

В березні 2008 р. позивачу направлене рішення відповідача від від12.03.2008 р.№24-014-6/47 про про стягнення коштів та продаж активів в рахунок погашення податкового боргу.

Відповідач обґрунтовує правомірність своїх рішеннь наступним.

Відповідно до п.п. "д" п. 13.1 ст. 13 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон № 889) об"єктом оподаткування є кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю підлягають оподаткуванню в порядку, встановленому пп. 13.3.2 ст. 13 за ставками, визначеними ст. 7 наведеного Закону.

Згідно до пп. 16.3.4. п. 16.4 ст. 16 Закону № 889 контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган. Слов"янською ОДПІ на підставі Декларації про доходи за 2006р. (та доданими до неї документами), прийняте податкове повідомлення. Позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2327,67 грн. з отриманого доходу.

Проте з такою позицією відповідача не може погодитися судова колегія.

При отриманні зазначеного об'єкту спадщини спадкоємцем, що є членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, згідно п.п. 13.2.1 п.13 ст.13 Закона №889, доход оподатковуються податком з доходів фізичних осіб за нульовою ставкою .

Крім того, з довідки Слов"янського відділенняНОМЕР_2 ВАТ "Державний Ощадний банк України" (а.с. 19) вбачається, що рахунки (успадковані позивачем) є компенсаційними.

В п.п. "д" п. 13.1 ст. 13 Закону № 889 мова йде про кошти (готівкові кошти) як об"єкт оподаткування.

Однак компенсаційні рахунки в цій статті відсутні. Колегія суддів зазначає, що компенсаційний рахунок не є майном, належним особі, на ім"я якої він відкритий. Зазначені кошти до прийняття рішення про їх виплату належать до державних коштів, коштів Державного казначейства України та не є майном.

Відтак компенсаційні рахунки (внески на них) не підпадають під об"єкт оподаткування.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що Словв"янська ОДПІ, визначаючи позивачу суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за податковим повідомленням від від13.11.2007 НОМЕР_1 в частині, що стосується податкового зобов"язання з об"єкту оподаткування в розмірі 39443грн.61 коп. діяла всупереч положенням Закону 889 (889-15) .

У зв"язку з такими обставинами, у відповідача були відсутні підстави приймати й рішення про зверненя стягнення та продаж активів в рахунок погашення податкового боргу позивача.

В цій частині постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Проте вимоги позивача в частині відшкодування йому витрат на правову допомогу вирішені судом невірно.

Далі, згідно ч.1 ст. 90 КАС України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. У відповідності до п.1 ч.3, ч.1 ст. 87 КАС України такі витрати входять до складу судових витрат і присуджуються стороні, на користь якої постановлене рішення.

Оскільки відповідачем є орган державної виконавчої влади, згідно ч.1 ст. 94 КАС України судові витрати присуджуються з Державного бюджету.

Відповідно до квитанцій, позивач сплатив адвокату ОСОБА_2, який представляв його у судовому засіданні по справі на підставі договору, 1000 гривень. Такі документи судова колегія визнає як документальне підтвердження понесених витрат.

Разом з тим, ч.3 ст. 90 КАС України передбачений граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу, який відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу (2747-15) визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 р. № 590 (590-2006-п) . Зокрема, згідно з підпунктом 2 пункту 1 Додатку до вказаної Постанови КМУ, витрати, пов'язані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, і яка не є суб"єктом владних повноважень, якщо компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок держави, не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.

Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів", розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 01 жовтня 2008 р. в розмірі 626 гривень на місяць.

Відповідно до ч.1 ст. 52 Кодексу законів України про працю для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51). Згідно ч.1 ст. 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Тобто, повним робочим днем вважається день тривалістю 8 годин.

Як вбачається з матеріалів цієї адміністративної справи, судове засідання (де був присутній представник позивача) по ній тривало 30 хвилин .

Таким чином, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу, які повинні компенсуватися позивачеві за рахунок Державного бюджету, складуть 1 гривень 96 копійок за наступним розрахунком:

626 грн. х 0,5 год. =313грн. : 8 год. = 39,12 х 5% = 1,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст. 198, п.2 ч.1 ст. 201, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Слов"янської ОДПІ на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.11.2008 р. у справі 2-а-13584/08 - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.11.2008 р. по справі № 2-а-13584/07 -змінити.

Стягнути з Державного бюджету України на користьОСОБА_1витрати на правову допомогу у сумі 01 гривня 96 копійок.

В решті частині - постанову залишити без змін.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини оголошені в судовому засіданні. Повний текст підписаний - 08.04.2009 р.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту її складення в повному обсязі.