встановили: ІНФОРМАЦІЯ_1подано позов до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.10.2007р. № 0000460805/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб у розмірі 4.072,59 грн. В їх числі 1.357,53 грн. основного платежу та 2.715,06 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Господарський суд Запорізької області (суддя Проскуряков К.В.) своєю постановою від 28.01.2008р. у справі № 5/383/07-АП позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що керування службовим автотранспортом керівним складом підприємства пов'язано з виконанням покладених на них посадовими інструкціями завдань та обов'язків. І такі особи підлягають обов'язковому особистому страхуванню від нещасних випадків на транспорті.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, Відповідач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Страхуванню підлягають особи - працівники Страхувальника, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях, а саме: водії автомобільного транспорту. В структурі концерну існує підрозділ адміністративно-господарської служби, до штату якого, згідно розпису, входять водії легкового та вантажного автотранспорту. За кожним водієм закріплено окремий автотранспортний засіб.

Також, визначено чергування автотранспорту у вихідні дні.

Вартість послуг, сплачена Підприємством за страхування керівного складу, які не є особами, безпосередньо зайнятими на автоперевезеннях, слід вважати сумами додаткового блага, наданого працедавцем платникам податку, які оподатковуються у складі загального місячного доходу окремої фізичної особи. З врахуванням приписів п. 3.4 ст. 3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року N 889-IV.

(Див. на звороті)

Просить постанову господарського суду Запорізької області від 28.01.2008 р. у справі № 5/383 /07-АП скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

ІНФОРМАЦІЯ_1, Позивач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2009р. № 237 справу передано для розгляду колегії у складі - ІНФОРМАЦІЯ_2ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3ОСОБА_2.,ОСОБА_3

Адресованою апеляційному адміністративному суду письмовою заявою Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, Відповідач, клопоче про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання.

Клопотання відхилено судом як процесуально не обґрунтоване.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Оберіг".

Сутність спору: Уповноваженими фахівцями Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльностіІНФОРМАЦІЯ_1код за ЄДРПОУ 32121458, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 30.06.2007р.

За результатами перевірки складений Акт № 235/08-05/32121458.

Перевіркою встановлено, згідно з додатками до Полісів особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті "Перелік застрахованих осіб '…'", у 2006-2007рр. включено осіб керівного складу Концерну "МТМ" та філій, не зайнятих безпосередньо на транспортних перевезеннях.

Вартість послуг, сплачена Підприємством за страхування керівного складу, які не є особами, безпосередньо зайнятими на автоперевезеннях, слід вважати сумами додаткового блага, наданого працедавцем платникам податку, які оподатковуються у складі загального місячного доходу окремої фізичної особи, з врахуванням приписів п. 3.4 ст. 3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року N 889-IV.

Отже, в порушення п. 3.4 ст. 3, пп. 4.2.9 "е" п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7 (з врахуванням п. 22.3 ст. 22), п. 19.2 "а" ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року N 889-IV, підприємством допущено неутримання і неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 1.357,53 грн.

На підставі Акта перевірки № 235/08-05/32121458 від 19.10.2007р., керівником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі 31.10.2007р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000460805/0.

Згідно з пп. 4.2.2 б) п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-III, відповідно до п. 3.4 ст. 3, пп. 4.2.9 "е", пп. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, ст. 8, п. 9.10 ст. 9, п. 16.1 ст. 16, п. 17.1 ст. 17, п. 19.2 "а" ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року N 889-IV, на підставі пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-III, Концерну "Міські теплові мережі" визначено суму податкового зобов'язання за платежем 5011010101, податок з доходів фізичних осіб, у розмірі 4.076,79 грн. В їх числі 1.358,93 грн. за основним платежем, та 2.717,86 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.10.2007р. № 0000460805/0 в частині визначення Концерну "Міські теплові мережі" суми податкового зобов'язання за платежем 5011010101, податок з доходів фізичних осіб у розмірі 4.072,59 грн., в їх числі 1.357,53 грн. за основним платежем та 2.715,06 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями було предметом судового позову.

Колегія суддів, заслухавши представника Позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Стосовно фактичних обставин справи спір між сторонами відсутній.

За позицією фахівців контролюючого органу, про що зазначено вище, вартість послуг, сплачена Підприємством за страхування керівного складу від нещасних випадків на транспорті, які не є особами, безпосередньо зайнятими на автоперевезеннях, слід вважати сумами додаткового блага, наданого працедавцем платникам податку, які оподатковуються у складі загального місячного доходу окремої фізичної особи.

Така позиція видається колегії ІНФОРМАЦІЯ_3помилковою.

За визначенням статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року N 2344-III водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Отже, обов'язковому особистому страхуванню від нещасних випадків на транспорті, у відповідності з Положенням про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 р. N 959 (959-96-п) , підлягають не тільки ті особи, які прийняті на роботу в якості водія, а особи, які мають відповідне посвідчення і керують транспортним засобом.

На підприємстві, проти чого фахівці держподаткінспекції не заперечують, були видані накази, у відповідності з якими за посадовими особами закріплено службовий автотранспорт, та дозволено самостійне керування службовими автомобілями.

В ході перевірки Позивачем надавались подорожні листи службових автомобілів типової форми, які є підставою для обліку транспортної роботи, та доказом використання автомобіля певними особами.

Крім того, договори передбачають страхування виключно осіб, які перебувають у трудових відносинах зі Страхувальником, та відносно транспорту, що використовується в службових цілях.

Зазначені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, не вбачається. В межах апеляційної скарги підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 28.01.2008р. у справі № 5/383/07-АП - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.