Головуючий суду

 І інстанції - Могильницький М.С.

Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Арабей Т.Г.

суддів: Геращенко І.В., Малашкевич С.А.

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії як інваліду ІІ групи, згідно ст.ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.10.2008 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року по справі № 2а-32291/08 позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, згідно ст.ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.10.2008 року - задоволені, а саме: визнані дії протиправними та зобов'язано відповідача здійснити з 01.10.2008 року перерахунок пенсії позивачу за інвалідністю відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції. Вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. В скарзі посилається на Закон України "Про державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) , яким були внесені зміни до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", також на Постанову Кабінету Міністрів України від 16.07.2008р. № 654 (654-2008-п) .

Сторони до суду апеляційної інстанції не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку, письмово просили розглянути справу за їх відсутності.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_1. віднесений до першої категорії як учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, є інвалідом ІІ групи, і має право на основну та додаткову пенсію (а.с.4).

19.09.2008р. позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську Донецької області з заявою про перерахунок пенсій у розмірах, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , але отримав відмову (а.с.7).

Апелянт вважає, що при нарахування та виплаті пенсії з 01.01.2008 року застосовується розмір пенсії, встановлений ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до яких внесені зміні Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) .

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року (1058-15) № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом другим преамбули Закону України № 1058-4 (1058-15) передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону (1058-15) .

Частиною 3 статті 4 Закону України № 1058-4 передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Розділ 8 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до п.п. 12,13,14,15,17 п. 28 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) з 1 січня 2008 року внесені зміни, зокрема, до ст. 50, ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) п.п. 12, 13, 14, 15, 17 п. 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) були визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними). Тому перерахунок пенсії позивачу повинен розраховуватися із розмірів, передбачених ст. 50, 54 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ.

Стаття 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам ІІ групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Нормами статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1. Частина четверта статті 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по ІІ групі - 8 мінімальних пенсій за віком.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року (966-14) № 966-14, а також Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ (2017-14) , згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Законом України ""Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривень, з 1 жовтня - 498 гривень.

Таким чином, для позивача як інваліда ІІ групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи і ухвалюючи судове рішення у даній справі колегія суддів виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів вважає, що дії Управління щодо виплати пенсії позивачу у розмірі меншому від 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі меншому від 75 відсотків мінімальної пенсії за віком є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам ст.50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Крім того, колегія судів не приймає посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом (1058-15) , з огляду на те, що положення частини 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини(мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195- 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року по справі № 2а-32291/08- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року по справі № 2а-32291/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, згідно ст.ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.10.2008р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.