розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Ассоль", м. Василівка, Запорізька область та Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області, м. Василівка, Запорізька область

на постанову господарського суду Запорізької області від 15 листопада 2007 року

у справі №3/408/07-АП (категорія статобліку - 2.11.1)

за позовом Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Ассоль", м. Василівка, Запорізька область

до Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області, м. Василівка, Запорізька область

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

У серпні 2007 року Приватне мале виробничо-комерційне підприємство "Ассоль", м. Василівка, Запорізька область (далі - ПМВКП "Ассоль") звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом до Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області, м. Василівка, Запорізька область (далі - ДПІ у Василівському районі Запорізької області), в якому просило визнати нечинним повідомлення - рішення Василівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області від 21.02.2007р. №0000172302/0".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що податкові накладні, отримані від ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" та ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" складені у відповідності до вимог ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно, всі суми згідно отриманих податкових накладних було включено позивачем до складу податкового кредиту обґрунтовано.

Позивач вказує, що, реєстрація платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо ... ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру платників податку на додану вартість.

На електронні запити позивача до сайту ДПА України була надана інформація про наявність реєстрації ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" та ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" як діючих платників ПДВ станом на 01.11.2006р., що підтверджує факт відсутності анулювання свідоцтва ПДВ до цього моменту, що відповідно до змісту п.9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" свідчить про дію свідоцтв платників ПДВ названих підприємств на дату 01.11.2006р.

Окрім того, 16.05.2007р. було винесено вирок Орджонікідзевського районного суду, м. Запоріжжя щодо ОСОБА_1. - засновника та директора ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1", зміст якого свідчить, що директор ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" не укладав фіктивної угоди з позивачем. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 16.05.2007р. було скасовано постанову Василівського районного суду Запорізької області від 21.07.2006р., а провадження по справі закрито. Отже - стосовно ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" відсутнє рішення суду щодо скасування його державної реєстрації.

На підставі зазначеного, позивач вважає безпідставним висновок податкової щодо завищення ТОВ "Ассоль" податкового кредиту з ПДВ на суми, зазначені у накладних ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" та ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 21.02.2007р. №0000172302/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 318 451,05 грн. (основний платіж 212 301,00 грн., штрафні (фінансові санкції) - 106 150,50 грн.).

Постановою господарського суду Запорізької області від 15.11.2007р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області від 21.02.2007р. №0000172302/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31298,24 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" не є платником податку на додану вартість, а отже і не мало права на складання податкових накладних.

Оскільки відомості на паперових носіях інформації, яким було дано назву податкова накладна, були підписані з боку ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" невідомою особою, їх не можна віднести до поняття документ. Отже, вони не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

Суд першої інстанції зазначив, що ПМВКП "Ассоль" неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми по операціям з ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" у розмірі 191 435,00 грн. грн., що призвело до заниження суми чистого зобов'язання з податку на додану вартість на 191 435,00 грн. у червні 2005р. - квітні 2006р. Позивачу обґрунтовано нараховано зазначені зобов'язання та штрафні санкції в сумі 95 717,50 грн. (191 435,00 х 50%) відповідно до п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Крім того, суд зазначив, що податковою не надано доказів, що підтверджують фіктивність ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2", оскільки пояснення громадянина ОСОБА_5. (а.с.51) начальнику УПМ ДПА у Запорізькій області не є належним доказом, відсутності операцій з ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" та неправомірності видачі останнім податкових накладних.

Висновки податкового органу про те, що ПМВКП "Ассоль" неправомірно віднесло до податкового кредиту суми ПДВ по операціям з придбання товарів у ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" за податковими накладними №11/08-44 від 11.08.2006р., №05/09-44 від 05.09.2006р., що призвело до заниження суми чистого зобов'язання з податку на додану вартість на 20 865,49 у серпні 2006р. та у вересні 2006р., не відповідають вимогам закону.

Відтак, є незаконним і нарахування позивачеві штрафних санкцій в розмірі 10 432,75 на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань і платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду в частині визнання протиправним податкового повідомлення - рішення ДПІ у Василівському районі №0000172302/0 від 21.02.07р. у позові ПМВКП "Ассоль" відмовити.

У апеляційній скарзі апелянт вказує наступне.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України №165 від 30.05.97р. (z0233-97) , зареєстрованим в Мінюсті України 23.06.1997р.№233/2837 визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (z0233-97) , особою.

Згідно пункту 2 цього Порядку (z0233-97) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Апелянт зазначає, що опитаний в ході перевірки ОСОБА_5. пояснив, що 20.04 06р. в маршрутному таксі у нього вкрали рюкзак, де знаходився його паспорт та ідентифікаційний код. Тільки у ході бесіди з працівниками податкової міліції йому стадо відомо, що він є директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2", доручення на реєстрацію підприємства нікому не видавав, сам підприємство не реєстрував, документи, пов'язані з реєстрацією та веденням фінансово-господарської діяльності ніколи не підписував.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач також звернувся із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просить змінити постанову господарського суду в частині часткового задоволення позовної заяви та визнати нечинним податкове повідомлення - рішення Василівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області від 21.02.2007р. №0000172302/0 у повному обсязі.

Апелянт зазначив, що згідно п.25. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затв. Наказ ДПА України 01.03.2000 N 79 (z0208-00) , реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону. Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру платників податку на додану вартість. Пункт 35. Положення (z0208-00) встановлює, що для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України щомісяця у термін до 12 числа місяця оприлюднює на web-сайті Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua):

- дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його видачі;

- інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дата анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

Отже, наявність рішення суду щодо анулювання свідоцтва ПДВ є лише підставою для^ прийняття рішення Відповідачем про його анулювання та виключення з реєстру платників ПДВ, а відсутність такого виключення має наслідком відсутність факту анулювання свідоцтва платника ПДВ. На електронні запити Позивача до сайту www.sta.gov.ua, була надана інформація про наявність реєстрації ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" та ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" як діючих платників ПДВ станом на 01.11.2006р., що встановлює факт відсутності анулювання свідоцтва ПДВ до цього моменту, що відповідно до змісту п.9.8. ст.9 Закону, свідчить про дію свідоцтва платника ПДВ на дату 01.11.2006р.

В матеріалах справи є акт про анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 30.11.06р., що свідчить про те що під час складання податкових документів ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" був діючим зареєстрованим платником ПДВ. Друга обов'язкова умова анулювання свідоцтва ПДВ - виключення з реєстру платників ПДВ судом не встановлена та не доведено, що це відбулось на дату реєстрації ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" як платника ПДВ у 2006р.

Позивача надав до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу в якому просив у задоволенні апеляційної скарги ДПІ у Василівському районі відмовити, а постанову господарського суду Запорізької області від 15.11.2007р. по справі №3/408/07-АП в частині, яку не оскаржує ПМВКп "Ассоль", залишити без змін.

Позивач зазначив, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягнуло за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Судом не спростовані доводи позивача про те, що на момент здійснення господарських операцій, продавці були в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Чинним на момент розгляду справи Законом "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) було встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних фінансових санкцій.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі підприємства та запереченнях на апеляційну скаргу відповідача, просили суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову господарського суду в частині, яку не оскаржує ПМВКП "Ассоль", залишити без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі податкової, просили суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - скасувати в частині задоволених позовних вимог у позові ПМВКП "Ассоль" відмовити у повному обсязі.

Заслухавши доводи представників позивача та відповідача, проаналізувавши доводи апеляційних скарг позивача та відповідача та заперечення на них, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, за результатами перевірки позивача співробітниками податкової було складено АКТ про результати невиїзної документальної перевірки з питань правильності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.06.05р. по 30.09.06р. від 14.02.2007р. за №18/23/20470908.

Як зазначено в п.3.1.5 акту перевірки, ПМВКП "Ассоль" було занижено податкове \ зобов'язання з податку на додану вартість на суму 212 301,00 грн., в т.ч. по періодах: червень 2005р. І - 11 095,00 грн., липень 2005р. - 13 683,00 грн., серпень 2005р. - 7 889,00 грн., вересень і 2005р. - 21 143,00 грн., жовтень 2005р. - 15 720,00 грн., листопад 2005р. - 9 253,00 грн., грудень 2005р. - 19 372,00 грн., січень 2006р. - 18 823,00 грн., лютий 2006р. - 22 013,00 грн., березень 2006р. - 25 141,00 грн., квітень 2006р. - 27 303,00 грн., серпень 2006р. - 19 010,00 грн., вересень 2006р. - 1 855,00 грн. В обґрунтування своїх висновків податкова посилається на безпідставне включення підприємством до складу податкового кредиту сум ПДВ за операціями з ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" та ПП "Ельдевейс-2004" та зазначає наступне.

До ДПІ у Василівському районі надійшов лист № 10387/7/26-50 від 20.11.06р. від УПМ ДПА у Запорізькій області, щодо здійснених заходів по скасуванню державної реєстрації ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" та ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2", які мали господарські взаємовідносини з ПМВКП "Ассоль".

Так, Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 21.07.2006р. по справі №2-а-27/06 визнано нечинним статут ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" з моменту реєстрації -06.05.2006р., визнано нечинним запис про проведення державної реєстрації ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" з моменту реєстрації - 06.05.2006р., визнано нечинним Свідоцтво платника ПДВ ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" з моменту реєстрації - 06.05.2006р., визнано нечинним всі первинні бухгалтерські і фінансові документи ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" з моменту реєстрації - 06.05.2006р.

Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19.05.2006р. по справі №2-а-27/06 визнано нечинним другу реєстрацію статуту ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" з моменту перереєстрації з 15.03.2005р., визнано нечинним запис про проведення державної перереєстрації - з 15.03.2005р., визнано нечинним свідоцтво платника ПДВ ПП "Едельвейс -2004" - з 15.03.2005р., визнано нечинним всі первинні бухгалтерські та фінансові документами з реквізитами ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" з моменту перереєстрації - 15.03.2005р.

На виконання постанови Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19.05.2006р. по справі №2-а-27/06 ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя складено акт №276 від 30.11.2006р. про анулювання реєстрації платника ПДВ ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" № 11853590 від 26.08.2004р., де датою анулювання реєстрації є 15.03.2005р.

На виконання постанови Василівського районного суду Запорізької області від 21.07.2006р. по справі №2а-164 ДШ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя складено акт №277 від 30.11.2006р. про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" № 11862343 від 17.05.2006р., де датою анулювання реєстрації є 17.05.2006р.

Посилаючись на те, що операції з ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" та ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" не є підтвердженими документально, а видані названими підприємствами папери не можна вважати документами, податкова донарахувала позивачу зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Так, податковою винесено податкове повідомлення - рішення від 21.02.07р. №0000172302/0 про донарахування податку на додану вартість у сумі 318451,5 грн.

Як свідчать матеріали справи, назване податкове повідомлення - рішення не є скасованим або зміненим у адміністративному порядку.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового визнання протиправним названого податкового повідомлення - рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції обґрунтовано наступним.

Згідно з п.1.7 ст.1 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97 "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (168/97-ВР) .

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової і

служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до діючого законодавства показники бухгалтерського та податкового обліку підприємства формуються на підставі документів первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19.05.2006р. по справі №2-а-27/06 за позовом ДПА у Запорізькій області до ОСОБА_1, третя особа - державний реєстратор виконавчого комітету Запорізької міської ради визнано нечинним другу реєстрацію статуту ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" з моменту перереєстрації з 15.03.2005р., визнано нечинним запис про проведення державної перереєстрації - з 15.03.2005р., визнано нечинним свідоцтво платника ПДВ ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" - з 15.03.2005р., визнано нечинними всі первинні бухгалтерські та фінансові документами з реквізитами ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" з моменту перереєстрації - 15.03.2005р.

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.07р. у справі 31-426/2007 засновника ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_1. визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 ч. 3 ст. 209 та ч. 2 ст. 366 КК України.

Зокрема ОСОБА_1. звинувачено у придбанні суб'єкта підприємницької діяльності (ПП "Ельдевейс-2004") з метою прикриття протиправної діяльності.

Оскільки рішення судів є обов'язковим на території України, колегія суддів погоджується з висновками податкового органу та суду першої інстанції, що показники бухгалтерського та податкового обліку позивача за операціями з ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" не можна вважати підтвердженими належним чином, що є підставою для виключення їх у податкової звітності ПМВКП "Ассоль".

Оскількиподаткові накладні ПП "ІНФОРМАЦІЯ_1" не можна вважати податковим документом і одночасно розрахунковим документом, отже вони не можуть бути підставою для формування ПМВКП "Ассоль" податкового кредиту.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в результаті зазначеного позивачу обґрунтовано зменшено податковий кредит. та нараховано зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 191 435,00 грн., а також штрафні санкції в сумі 95 717,50 грн. (191 435,00 х 50%) відповідно до п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

В той же час, колегія суддів не погоджується з висновками податкового органу про те, що по операціям з придбання товарів у ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" у серпні та вересні 2006р. позивач необґрунтовано відніс до складу податкового кредиту витрати по сплаті ПДВ у розмірі 20 865,49 грн. До зазначеного висновку колегія суддів дійшла, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Посилаючись на протиправність дій ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" щодо видачі податкових накладних, ДПІ у Василівському районі Запорізької області не надала безспірних доказів в обґрунтування своїх висновків та доводів.

Зокрема, не надано належних доказів, що підтверджують фіктивність ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2".

Як свідчать матеріали справи, рішення Василівського районного суду Запорізької області від 21.07.06р., на яке посилались перевіряючі у акті перевірки, скасовано Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 16.05.07р., а провадження у справі закрито.

Пояснення громадянина ОСОБА_5. (а.с.51) начальнику УПМ ДПА у Запорізькій області, на які посилається відповідач, не можна визнати належними доказами у адміністративній справі, оскільки докази, отримані під час оперативно - розшукової або слідчої діяльності, підлягають оцінці в їх сукупності компетентним судом під час розгляду кримінально справи.

Належним доказом в даному випадку є не письмові пояснення громадянина ОСОБА_5., а вирок суду щодо притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 205 КК України винних осіб.

Таким чином, висновки суду першої інстанції стосовно неправомірності зменшення податковим органом сум податкового кредиту позивача за операціями з ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" та нарахування позивачу зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 20865 грн. 49 коп. є обґрунтованими та такими, що відповідають законодавству.

Відтак, є незаконним і нарахування позивачеві штрафних санкцій на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань і платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у розмірі 10432,75 грн.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Ассоль", м. Василівка, Запорізька область та Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області, м. Василівка, Запорізька область не підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції є обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

Апеляційні скарги Приватного малого виробничо-комерційного підприємства "Ассоль", м. Василівка, Запорізька область та Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області, м. Василівка, Запорізька область залишити без задоволення.