розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській обл. на постанову господарського суду Волинської обл. від 22.12.2008р. у справі за позовом Управління Держкомзему у м.Луцьку Волинської обл. до Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській обл. про визнання недійсними рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін,-

13.11.2008р. позивач Управління Держкомзему у м.Луцьку Волинської обл. звернувся до господарського суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати нечинними рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській обл. № 72-К від 15.09.2008р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін ; судові витрати по справі покласти на відповідача (а.с.2-9).

Постановою господарського суду Волинської обл. від 22.12.2008р. заявлений позов задоволено; визнано нечинним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській обл. № 72-К від 15.09.2008р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін (а.с.46-51).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржила відповідач Державна інспекція з контролю за цінами у Волинській обл., яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду (а.с.53-59).

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачем в порушення вимог чинного законодавства видавалися довідки про грошову оцінку земельної ділянки та надавалися консультації по обрахунку грошової оцінки земельної ділянки. Також згідно укладених договорів на виконання земельно-кадастрових робіт та послуг виконувалися роботи, виконання яких не передбачено спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України № 97/298/124 від 15.06.2001р. (z0579-01) "Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг". В укладених договорах і документах, складених на виконання їх умов, не розкривається зміст наданих консультацій, форма їх надання тощо.

Окрім цього, суд помилково при вирішенні спору покликався на наказ Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України № 18/15/21/11 (z0388-06) "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", лист Державного комітету України по земельних ресурсах № 14-38-7/10252 від 11.09.2008р.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено перевірку дотримання державної дисципліни цін при наданні платних послуг підрозділом Державного комітету України по земельних ресурсах - Управлінням Держкомзему у м.Луцьку Волинської обл., за результатами якої складено Акт перевірки № 000156 від 08.09.2008р. (а.с.10-14).

Проведеною перевіркою виявлено включення позивачем за період з 01.01.2008р. по 01.08.2008р. у вартість послуг з надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку фактично не виконаних послуг (робіт) з надання консультацій; при цьому загальна сума необґрунтовано одержаної виручки внаслідок наведених дій становить 15560 грн.

Також під час перевірки з'ясовано застосування позивачем плати за послуги, які не передбачені нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; всього за період з 01.01.2008р. по 01.08.2008р. позивачем безпідставно застосовано плату за надані послуги за витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, плата за які не передбачена діючими нормативно-правовими актами, на загальну суму 32963 грн.

На підставі складеного Акта перевірки начальником Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській обл. прийнято рішення № 72-к від 15.09.2008р. про застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення в дохід державного бюджету 48523 грн. необгрунтовано одержаної виручки та 97046 грн. штрафу (а.с.15).

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції вірно виходив з того, що Управління Держкомзему у м.Луцьку Волинської обл. виконує земельно-кадастрові роботи й надає відповідні послуги на платних засадах.

До переліку таких платних послуг належить видача довідки про грошову оцінку земельної ділянки та надання консультацій по обрахунку грошової оцінки земельної ділянки. Кошти, одержані від надання цих послуг, надходять до спеціального фонду державного бюджету, де їх використовують для відшкодування витрат, пов'язаних з веденням державного земельного кадастру.

В частині твердження відповідача про безпідставне застосування позивачем плати за надані послуги за витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, плата за які не передбачена діючими нормативно-правовими актами, суд правильно покликався на наказ Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України № 18/15/21/11 (z0388-06) "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", яким визначено надання після обчислення грошової оцінки конкретної земельної ділянки витягу з технічної документації власнику або землекористувачу.

Згідно поданих заяв та укладених договорів з фізичними і юридичними особами Управлінням Держкомзему у м.Луцьку Волинської обл. проводився обрахунок нормативної вартості земельної ділянки, інформація про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки формувалася та видавалася у формі витягу (затвердженої форми) із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с.17, 42).

Відповідно до листа Державного комітету України по земельних ресурсах № 14-38-7/10252 довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по суті є документами, які містять тотожну інформацію і оплата за надання таких документів здійснюється як за надання інформації про грошову оцінку земельної ділянки (а.с.16).

Згідно п.6.1 розділу 6 Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг спільного наказу Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України № 97/298/124 від 15.06.2001р. (z0579-01) "Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг" вартість вищевказаної послуги включає вартість приймання та реєстрації заявки, вартість визначення обсягу роботи, підбір планово-картографічного матеріалу, складання довідки та її друкування.

З урахуванням наведеного, колегія суддів відхиляє покликання апелянта на те, що згідно укладених позивачем договорів ним фактично виконувалися роботи, виконання яких на платній основі не передбачено, зокрема, наказом № 97/298/124 від 15.06.2001р (z0579-01) ., а також застосовувалася плата за послуги, які не передбачені нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг.

Щодо надання позивачем консультацій господарським судом правомірно враховано те, що за особистим бажанням замовників земельно-кадастрових робіт спеціалістами управління надавалися кваліфіковані консультації по роз'ясненню інформації про грошову оцінку землі. Враховуючи значну кількість обрахованих та наданих витягів з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, процедура надання консультацій була спрощена в частині надання вичерпної інформації у стислий час. Факт надання консультацій підтверджений по кожній земельній ділянці актами виконаних робіт, замовники консультацій підтверджують отримання таких, претензій до них не висловлюють.

Твердження відповідача, які наведені у складеному Акті перевірки, про те, що застосування вартості для кожного витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку на кожну земельну ділянку для одного підприємства у випадках, коли замовник замовляє більше одного витягу, є безпідставним, робить надання консультацій фізично неможливим, виходячи з норм часу, не відповідають дійсності, та підтверджуються наданими позивачем договорами, фактами оплати наданих консультацій.

Покликання апелянта на відсутність визначення в укладених позивачем із замовниками договорах предмету консультацій, форми їх надання тощо колегія суддів відхиляє, оскільки наведені обставини не були покладені в основу прийнятого рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, такі не описані в Акті перевірки.

Окрім цього, неналежне оформлення договірних документів не може свідчити про допущене позивачем порушення державної дисципліни цін.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській обл. № 72-К від 15.09.2008р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін прийнято відповідачем неправомірно, через що заявлений позов слід вважати підставним та обгрунтованим, а тому такий підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 94, ч.3 ст. 160, ст. 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській обл. на постанову господарського суду Волинської обл. від 22.12.2008р. у справі № 7/170-10А/5004 залишити без задоволення, а вказану постанову господарського суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.