розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Управління служби безпеки України в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.04.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Управління служби безпеки України в м. Києві про проведення перерахунку призначеної пенсії, -

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ГУ ПФУ в м. Києві, УСБУ в м. Києві про визнання протиправним нарахування пенсії за вислугу років Управління Служби безпеки України у м. Києві (пенсійна справа №10516) з 15.11.2006 у розмірі 1058,49 грн., з врахуванням суми додаткових видів грошового забезпечення в розмірі 1269,60 грн.; визнання недійсним розміру, призначеної пенсії за вислугу років в сумі 1058,49 грн.; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахування пенсії за вислугу років з 15.11.2006 року з суми грошового забезпечення за місяць за останньою штатною посадою перед звільненням в розмірі 3308,43 грн. з врахуванням суми додаткових видів грошового забезпечення в розмірі 3021,43 грн., згідно з грошовим атестатом серії НОМЕР_1, у відповідності до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.04.2008 року позовні вимоги задоволено частково: визнані протиправними дії УСБУ у м. Києві щодо нарахування пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" без врахування розміру грошового забезпечення за посадою, в т.ч. отримуваної ним щомісячної надбавки (доплати), встановленої особам, які мають право на пенсію за вислугу років; зобов'язано ГУПФУ України в м. Києві провести починаючи з 15.11.2006 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з урахуванням розміру грошового забезпечення, враховуючи оклад за посадою, в тому числі отримуваних ним щомісячних надбавок (доплат), встановленим особам, які мали право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством; зобов'язано ГУПФУ в м. Києві виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумами пенсії за період з 15.11.2006 року до дати здійснення перерахунку.

Не погоджуючись з даною постановою, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких зазначають, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з постановлянням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі. В решті позову відмовлено.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення присутніх учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 наказом СБУ № 171-ос від 13.11.2006 року був звільнений з військової служби за станом здоров'я.

УСБУ у м. Києві було обчислено та призначено пенсію позивачу з розрахунку за останні 24 календарні місяці перед звільненням та без врахування щомісячної надбавки, встановленої особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством.

Не погоджуючись з таким нарахуванням пенсії ОСОБА_1 звертався до УСБУ в м. Києві, ГУПФУ в м. Києві та ПФУ з проханням здійснити перерахунок розміру пенсії, проте відповідачами було відмовлено у здійсненні такого перерахунку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову, а апеляційна інстанція не може повністю погодитися з такими висновками Окружного адміністративного суду з огляду на наступне:

В обґрунтування своєї правової позиції суд першої інстанції посилається на ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", відповідно до якої пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним званням), процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством та зазначає, що надбавка військовослужбовцям, які мають право на пенсію повинна включатися в розмір грошового забезпечення, що враховується при обчисленні пенсії.

Судова колегія не може повністю погодитися з такими доводами Окружного адміністративного суду з огляду на наступне

Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (393-92-п) встановлено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією незалежно від наявних перерв у службі.

Таким чином, зазначеними нормами права визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб складається із основних видів (окладу за штатною посадою, окладу за військове або спеціальне звання та процентної надбавки за вислугу років) і додаткових, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

При призначенні пенсії основні види грошового забезпечення враховуються в установленому розмірі за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, а додаткові види грошового забезпечення - середньомісячної їх суми за 24 або 60 календарних місяців. Указом Президента України "Про грошове забезпечення військовослужбовців та умови оплати праці працівників Служби безпеки України" від 4 жовтня 1996 року № 925/96 (925/96) для військовослужбовців Служби безпеки України затверджено схему посадових окладів за основними типовими посадами згідно з додатком, встановлено, що оклади за військовим званням повинні виплачуватися особам офіцерського складу на умовах і в розмірах, установлених для військовослужбовців Збройних Сил України (пункти 1, 2), а також запроваджено щомісячні надбавки: у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років), а тим, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством України і яких залишено на службі, - у розмірі 50 відсотків окладів грошового забезпечення (пункт 3).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що запроваджені зазначеним Указом Президента України нові щомісячні надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України є додатковим видом грошового забезпечення за умови служби.

Те, що їх розмір визначено у відсотках від окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років, тобто основних видів грошового забезпечення, не свідчить, що вони є складовими цих основних видів.

Крім того, пунктами 1.2, 3.20, 3.38 Інструкції про грошове забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України від 5 грудня 2002 року № 425/ДСК щомісячні надбавки, запроваджені Указом Президента України від 4 жовтня 1996 року № 925/96 (925/96) , віднесені до додаткових видів грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01.11.2006 року.

За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до однозначного висновку, що надбавка військовослужбовцям, які мають право на пенсію не є щомісячною, а тому відповідач правомірно здійснив нарахування пенсії без врахування такої надбавки.

Згідно зі ст. 198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційна інстанція дійшла однозначного висновку, що апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Управління служби безпеки України в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.04.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Управління служби безпеки України в м. Києві про проведення перерахунку призначеної пенсії - підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню в частині задоволених позовних вимог з постановлянням в цій частині нового судового рішення про відмову в позові.