розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківськоїобласті на постанову Вовчанський районний суд Харківської області від 23.03.2009р. по справі № 2-а-43/09/2008

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківськоїобласті

про визнання дій незаконними, зобов’язання провести перерахунок пенсії,

12.03. 2009 року ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області (надалі по тексту відповідач УПФУ у Вовчанському районі Харківської області), в якому просив суд:

- визнати незаконною відмову відповідача в проведенні позивачу перерахунку пенсії за вислугу років як працівнику з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації;

- зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за вислугу років відповідно до його вимоги як працівнику з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації з 24.12.2008 року.

Постановою Вовчанського районного суду Харківської області від 23 березня 2009 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконною відмову відповідача в проведенні позивачу перерахунку пенсії та зобов’язано відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням змін внесених Законом України № 1222-ХІУ від 17.11.1999 року (1222-14) , з 24.12.2008 року.

Не погодившись з зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Вовчанського районного суду Харківської області від 23.03.2009р. по справі № 2-а-43/09 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи про те, що позивач працював льотчиком цивільної авіації та порушення судом норм матеріального права, а саме ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням змін, внесених Законом України № 1222-ХІV від 17.11.1999р. (1222-14) , що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 01.10.1980 року був зарахований на посаду льотчика-інструктора Вовчанського авіаційного училища льотчиків ДТСААФ СРСР, де працював до 17.06.1992 року. В період з 17.06.1992 по 07.06.1993 р.р. працював на посаді командира вертольота МІ-2 в Запоріжському авіаційному училищі льотчиків ДТСААФ. З 09.06.1993 року почав отримувати пенсію за вислугу років, що підтверджується записами в трудовій книжці.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з вимог статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21.07.1992р. "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" (418-92-п) . Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до зазначеного Закону та постанови УПФУ в Вовчанському районі Харківської області з 24.12.2008 р. повинно було провести перерахунок призначеної позивачу пенсії.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Порядок призначення пенсій за вислугу років регламентується Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

Частиною 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам. бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66. 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів. бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.

Згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" № 1222-XIV від 17.11.99 (1222-14) дія статті 53 поширюється на працівників з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконували спеціальні роботи в польотах, які вийшли на пенсію до набрання чинності даного Закону.

Статтею 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено перелік окремих категорій працівників авіації та льотно-випробного складу, які мають право на пенсію за вислугу років. У відповідності до вказаної норми, зокрема, передбачено, що право на таку пенсію мають працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, у яких вони зайняті, та що перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України на виконання положень статті 54 Закону "Про пенсійне забезпечення" прийнято постанову від 21 липня 1992 р. № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" (418-92-п) .

Згідно з підпунктом "г" пункту 1 затвердженого цією постановою Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу. один рік роботи на посадах льотного складу в навчальних і спортивних авіаційних організаціях ДТСААФ рахується за півтора року вислуги за умови виконання плану навчально-льотної підготовки, а при виконанні елементів складного або вищого пілотажу - за два роки вислуги.

У пунктах 1 і 2 затвердженого тією ж постановою Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, названо членів екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів, а також льотно-інструкторський склад.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що посади, які обіймав Єна В.П. до виходу на пенсію за вислугою років, входять до Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, а тому він має право на призначення пенсії за вислугу років у відповідності до частини 3 статті 53 Закону "Про пенсійне забезпечення".

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Управління Пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області неправомірно відмовило Єні В.П. в перерахунку призначеної пенсії, та зобов’язав Управління Пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області провести перерахунок розміру пенсії, нараховувати та виплачувати позивачеві пенсію відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 24.12.2008 р.

Доводи, що містяться в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні, а тому суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Вовчанського районного суду Харківської області від 23.03.2009 року по справі № 2а-43/09/2008 - без змін.