Суддя - доповідач -Малашкевич С.А.

Суддя першої інстанції-Могильницький М.С.

приміщення суду за адресою: м. Донецьк бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулося з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення від 13.03.2008 р.№24, яким до позивача застосовано економічні санкції в сумі 96566,40грн..

Постановою від 13 лютого 2009 року Донецький окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнивчастково, з чим не погодилося Контрольно -ревізійне управління в Донецькій області,направило апеляційну скаргу, в якій постанову просить скасувати прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга вмотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняттям постанови без повного та всебічного з"ясування усіх обставин справи. Судом, на думку апелянта, безпідставно не були узяті до уваги викладені позивачем обставини щодо відсутності порушення дисципліни цін.

Представник апелянта в засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, проти чого заперечував представниквідповідача, який вважав рішення суду обґрунтованим та законним, просив залишити його без змін.

Заслухавши доповідь судді доповідача,розглянувши матеріали справи,вивчивши доводи апеляційної скарги,колегія суддів вважає останні необґрунтованими, а постанову суду першої інстанції такою що не підлягає скасуванню.

Під час розгляду спору судом було встановлено наступне.

Працівниками відповідача з 04.02.2008 р. по 14.02.2008 р. на підприємстві позивача проводилася перевірка з питаннь дотримання державної дисципліни цін при встановленні та застосуванні тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України за період з 01.01.2007 року по 01.01.2008 року.

Під час перевірки було встановлено завищення тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом з порушенням запровадженого методу регулювання в період з 01.05.2007р. по 10.05.2007р. за рахунок застосування до тарифів коефіцієнтів, які не набрали чинності. За наслідками перевірки було складено акт № 22 від 14 лютого 2008 року.

На підставі акту № 22 від 14 лютого 2008 року перевірки відповідача з питання дотримання державної дисципліни цін при встановленні та застосуванні тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України за період з 01.01.2007 року по 01.01.2008 року, відповідач прийняв рішення № 24 від 13 березня 2008 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін за період з 01.05.2007р. по 10.05.2007р., на загальну суму 96 566, 40 грн., з них: 32 188, 80 грн.- зайво отриманих коштів та 64 377, 60 грн.-штрафних санкцій.

Колегія суддів погоджує висновок суду про правомірність прийнятого відповідачем рішення в сумі 29464,80 грн. - зайво отриманих коштів та 58929,60 грн. - штрафа, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону України від 03.12.1990 № 507 "Про ціни і ціноутворення" та Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1819 (1819-2000-п) на Державну інспекцію з контролю за цінами покладені контрольно-наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.

Виходячи з Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції та Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238 (z1047-01) , підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт); застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

Згідно із статтею 9 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом у межах України здійснюється на підставі державної бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.

За приписами статті 4 Закону України "Про ціни та ціноутворення", Кабінет Міністрів України: забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами). Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 (1548-96-п) визначено, що Мінтранс за погодженням з Мінекономіки встановлює тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов'язані з ними послуги. Згідно зі змінами, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2003 року № 105 "Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548" (105-2003-п) Мінтранс подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо встановлення тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом в межах України та пов'язані з ними послуги.

Згідно з наданими повноваженнями, за погодженням з Мінекономіки Наказом Міністерства транспорту України від 15 листопада 1999 року № 551 (z0828-99) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 1999 року за № 828/4121 (z0828-99) ) затверджено "Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України". До тарифів вказаного Збірника, Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28 квітня 2007 року N 356 (z0458-07) затверджені коефіцієнти, що застосовуються на перевезення вантажів залізничним транспортом України.

Вищезазначений наказ Мінтранса України був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.05.2007 за № 458/13725 (z0458-07) та згідно зі ст. 3 Указу Президента "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" № 493/92 від 03.10.1992р., він набув чинності з 15.05.2007р.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач лише з 15.05.2007р. мав право застосовувати наказ Міністерства транспорту та зв'язку України "Про затвердження Розмірів знижок до тарифів па перевезення вантажів залізничним транспортом у власних залізничних вантажних вагонах та коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України" № 356 від 28.04.2007р. (z0458-07) , а не з 01 травня 2007 року, що було встановлено перевіркою.

В період до 15 травня 2007 року були чинними коефіцієнти до тарифів, встановлені наказом Мінтрансу України № 934 від 27.12.2002р. (z1015-02) , з урахуванням розпоряджень Кабінету Міністрів України № 91-р від 01.04.2005 року (91-2005-р) , № 150-р від 12.05.05 року (150-2005-р) , № 198-р від 16.06.2005 року (198-2005-р) , № 233-р від 01.07.2005 року (233-2005-р) , № 455-р від 13.07.2007 року.

Враховуючи викладене, висновок перевіряючих про необгрунтоване завищення позивачем тарифів внаслідок застосування коефіцієнта до тарифів Тарифного керівництва № 1 (по наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 28 квітня 2007 року № 356 (z0458-07) ), який на період застосування не мав юридичної сили є правомірним та доводиться матеріалами справи.

Згідно п. 2.1. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України № 298/519 від 03.12.2001р. (z1047-01) , необгрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється: при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства.

За обчисленням відповідача, сума необгрунтовано отриманої позивачем виручки склала 32 188, 80 грн.

За вимогами ст..14 Закону України"Про ціни та ціноутворення" (507-12) , вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін, підлягає вилученню в доход відповідного бюджету. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано отриманої суми виручки.

Судом першої інстанції правомірно було визнано недійсним рішення відповідача в частині застосування до позивача економічних санкцій в розмірі 8172 грн., з яких 2724 грн.- сума необгрунтовано отриманої позивачем виручки, 5448 грн. - сума штрафа, з огляду на те, що при розрахунку суми необгрунтовано отриманої виручки відповідачем допущені помилки, а саме двічі враховувалися суми, зазначені в деяких корінцях дорожніх відомостей. Відповідач даний факт не спростував.

Не беруться до уваги посилання апелянта на відсутність його вини в застосуванні збільшених тарифів через застосування таких тарифів в автоматизованій системі "АРМ ТВК", яка програмується іншою особою за вказівками Укрзалізниці. Застосування в роботі автоматизованої системи нарахування тарифів не виключає відповідальності ДП "Донецька залізниця" за необґрунтоване підвищення тарифів, яка знала або повинна була знати про передчасне підвищення тарифів(застосування підвишчуючих коефіцієнтів) та не вжила відповідних заходів для запобігання чи припинення порушення.

За перелічених обставин, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права та не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195,196, 198,.200,п.1ч.1ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 КАС України колегія суддів,

Апеляційну скаргу ДП "Донецька залізниця" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 р. у справі №2-а-34897/08/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 р. у справі №2-а-34897/08/0570 -залишити без змін.

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні. Ухвала у повному обсязі складена 27 липня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.