розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу приватного підприємства "РІЧ ААС" на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 9.04.2009 року за адміністративним позовом прокуратури Миколаївської області до Миколаївської обласної державної адміністрації про визнання нечинним та скасування розпорядження №158-р від 2104.2008 року,

У жовтні 2008 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та просив: визнати нечинним та скасувати розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації №158-р від 21.04.2008 року "Про надання лісової ділянки в довгострокове тимчасове користування ПП "РІЧ ААС"; зупинити дію розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації №158-р від 21.04.2008 року "Про надання лісової ділянки в довгострокове тимчасове користування ПП "РІЧ ААС".

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 9.04.2009 року позов прокуратури Миколаївської області до Миколаївської обласної державної адміністрації про оспорювання розпорядження №158-р від 21 квітня 2008 року (rmk158-08) - задоволено. Визнано не чинним та скасовано розпорядження Миколаївської державної адміністрації №158-р від 21.04.2008 року "Про надання лісової ділянки в довгострокове тимчасове користування ПП "РІЧ ААС" (rmk158-08) .

У поданій апеляційній скарзі Миколаївська обласна державна адміністрація та ПП "РІЧ ААС" з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для вирішення справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, залучивши до участі у справі у якості третіх осіб на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ПП "РІЧ ААС" та державне підприємство "Очаківське лісомисливське господарство" Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного комітету Лісового Господарства, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з вказаним вище позовом прокуратура Миколаївської області виходила з того, що при прийнятті спірного розпорядження Миколаївською обласною державною адміністрацією порушено порядок зміни цільового призначення земель, оскільки цим рішенням землі лісового фонду передані в довгострокове користування приватному підприємству для рекреаційних цілей з метою надання пляжних послуг. При цьому, позивач визнає, і це підтверджується матеріалами лісовпорядкування, що передані в довгострокове тимчасове користування лісові ділянки, відносяться до категорії - ліси протиерозійні. Лісові культури на них майже відсутні.

Згідно до матеріалів лісовпорядкування, загальна площа земельних ділянок складає 14.1 га. Тоді, як у оспорюванному розпорядженні, зазначена площа лісової ділянки складає 7,7 га в урочищі "Коблеве" кв.41 вид.19, 42, 48, кв.44 вид.11, 17, 29 Березанського лісництва. Прокуратура Миколаївської області вважає, що, в такому разі, межі наданих земельних ділянок не встановлені в натурі, що позбавляє можливості визначити, яку площу з кожного виділу надано.

Крім того, ДП "Очаківське лісомисливське господарство", як постійний користувач, не приймало рішення щодо рекреаційної придатності спірної території, не здійснило вибір місць розташування рекреаційних об'єктів, не проведено планування господарських і природоохоронних заходів, що позбавляє можливості визначити ступінь рекреаційного навантаження на надану лісову ділянку.

ПП "РІЧ АСС" та ДП "Очаківське лісомисливське господарство", не погоджуючись з вказаними прокуратурою підставами для скасування розпорядження, послались на ст.57 ЛК України, якою, на їх погляд, врегульовано випадки зміни цільового призначення земель лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства. ПП "РІЧ ААС" надано лісову ділянку для використання лісових ресурсів в порядку спеціального використання, а п.4 ст.67 ЛК України передбачає такий вид використання лісових ресурсів як рекреаційні.

Землі лісогосподарського призначення, що знаходяться в урочищі "Коблеве" Березанського лісництва ДП "Очаківське ЛМГ" займають площу суші до урізу води на узбережжі Чорного моря, тому інших призначень, які передбачені ст.19 ЗК України, в тому числі земель водного фонду, одночасно мати не можуть.

Належність лісових ділянок, які використовуються ПП "РІЧ ААС" в лісовому урочищі "Коблеве", до земель лісогосподарського призначення підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування (план лісонасаджень Березанського лісництва Очаківського державного лісомисливського господарства Миколаївської області лісовпорядкування 2003 р.; проектом організації та розвитку лісового господарства Очаківського ДЛМГ Державного лісогосподарського об'єднання "Миколаївліс", таксаційним описом, поквартальними сумами площ та загальних запасів насаджень Березанського лісництва), а також актом на право користування землею від 15.11.1964 р. та наказом №11 від 04.04.1989 р. Миколаївського обласного виробничого лісогосподарського об'єднання "Миколаївліс".

Постійним користувачем лісової ділянки, що передана в довгострокове користування є ДП "Очаківське лісомисливське господарство". Отже, тільки це державне підприємство є єдиним постійним користувачем спірної лісової ділянки. До водного фонду ні лісова ділянка, ні її частина, що межує з морем - не передавались.

Треті особи вважають, що лісові ділянки на узбережжі Чорного моря, які вкриті піском, а також інші лісові ділянки, при умові виконання вимог ст.18 ЛК України, можуть законно надаватись в довгострокове тимчасове користування для рекреаційних потреб.

Колегія суддів погоджується з доводами ПП "РІЧ АСС" та ДП "Очаківське лісомисливське господарство" виходячи з наступного.

Відповідно доч.1 ст. 55 Земельного кодексу України "До земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства".

Як вбачається з цього законодавчого визначення - до цієї категорії земель відносяться усі землі, не залежно від їх місця знаходження, що використовуються для потреб лісового господарства.

Використання земель лісового фонду можливе тільки в порядку постійного користування, за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування - спеціалізованими державними або комунальними лісогосподарськими підприємствами, а на умовах оренди іншими підприємствами, установами та організаціями, у тому числі, і для рекреаційних потреб (ст.57 ЗК України).

В той же час, до складу земель водного фонду належать (п. б, ч.1 ст.58 ЗК України) землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів. При цьому, (ч.2 цієї ж статті) для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Таким чином, для віднесення землі вздовж моря до водного фонду, необхідно встановити водоохоронну зону. У випадку, який розглядається судом, водоохоронна зона не встановлювалась.

Разом з тим, ст.1 ЛК України передбачено: "Лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо). До не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові ділянки, зайняті незімкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками, лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами і дренажними системами.

Земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства".

Ст.5, цього ж Кодексу: "До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства".

Отже, з наведеного можна зробити висновок, що для віднесення земель до певної категорії необхідно, щоб вони відносились до лісових земель і були надані в установленому порядку та використовувались для певних потреб лісового господарства.

З акту на право користування землею виданого 15 листопада 1964 року вбачається, що 203 га. землі, згідно з планом і описом меж, передано у постійне користування Миколаївському лісгоспзагу.

Наказом генерального директора об'єднання "Миколаївліс" №11 від 04.04.1989 року "Про реорганізацію Держмисливгосподарства "Кінбурнське" в Очаківське державне лісомисливське господарство" - виведено із складу Миколаївського лісгоспзагу і передано до складу Очаківського державного лісомисливського господарства Березанське лісництво (загальна площа 2124 га).

Відповідно до плану лісонасаджень Березанського лісництва Очаківського державного лісомисливського господарства Миколаївської області затвердженого державним лісогосподарським об'єднанням "Миколаївліс" Державного комітету Лісового господарства України земельна ділянка загальною площею 2072 га знаходиться у постійному користуванні і засаджена протиерозійними лісами.

Викладене вище, дає підстави стверджувати, що незважаючи на місце розташування, а саме берег Чорного моря, спірна земельна лісова ділянка, площею 7, 7 га знаходиться в постійному користуванні ДП "Очаківське лісомисливське господарство" в урочищі "Коблеве" кв.41 вид.19, 42, 48, кв.44 вид.11, 17, 29 Березанського лісництва і відноситься до категорії земель лісового фонду.

Від так, слід зазначити, що порядок постійного користування і надання цієї земельної ділянки врегульовано Земельним кодексом України (2768-14) та Лісовим кодексом України (3852-12) .

Як уже вказувалось раніше, використання земель лісового фонду можливе тільки в порядку постійного користування, за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування - спеціалізованими державними або комунальними лісогосподарськими підприємствами, а на умовах оренди іншими підприємствами, установами та організаціями, у тому числі, і для рекреаційних потреб (ст.57 ЗК України).

Вказана норма кореспондується з ст.31 ЛК України, де передбачено право державних адміністрацій на їх території приймати рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами, лісовими ділянками, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст.

Законодавством України передбачена і можливість спеціального використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей (ст.76 ЛК України).

Лісова ділянка на узбережжі Чорного моря, що вкрита піском, так як і інші лісові ділянки можуть передаватися в довгострокове тимчасове користування для використання у рекреаційних і оздоровчих цілях.

Твердження позивача про невизначеність меж переданої земельної лісової ділянки спростовується: актом про встановлення меж лісової ділянки на місцевості; актом прийому-передачі лісової ділянки, площею 7,7 га затвердженим Миколаївським обласним управлінням лісового та мисливського господарства 22.04.2008 року, з якого вбачається, що межі лісової ділянки закріплені на місцевості, на підставі плану-схеми, межовими знаками у кількості 50 шт. у вигляді металевих стовпчиків; кадастровим планом лісової ділянки.

Не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні і вказівка прокуратури Миколаївської області на ту обставину, що ДП "Очаківське лісомисливське господарство", як постійний користувач, не приймало рішення щодо рекреаційної придатності спірної території, не здійснило вибір місць розташування рекреаційних об'єктів, не проведено планування господарських і природоохоронних заходів, що позбавляє можливості визначити ступінь рекреаційного навантаження на надану лісову ділянку.

Посилання прокурора не підтверджене жодним доказом. Більш того, прокурор не заявляв позову до ДП "Очаківське лісомисливське господарство" та не висував жодних вимог про функціональне зонування лісів і визначення рівня рекреаційного навантаження щодо рекреаційної придатності конкретної території вибору місць розміщення рекреаційних об'єктів, здійснення прогнозування можливої деградації лісових систем, планування господарських і природоохоронних заходів, спрямованих на усунення або запобігання негативному впливу надмірного рекреаційного навантаження.

Отже, приймаючи розпорядження №158-р (rmk158-08) , яким ПП "РІЧ ААС" надано лісову ділянку, площею 7,7 га у довгострокове тимчасове користування за рахунок земель лісового фонду, що знаходиться у постійному користуванні ДП "Очаківське лісомисливське господарство" в урочищі "Коблеве" кв.41 вид.19, 42, 48, кв.44 вид.11, 17, 29 Березанського лісництва, Миколаївська обласна державна адміністрація діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) і законами України.

"Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання" п.4. ч.1. ст..202 КАСУ.

Згідно п.3 ч.1 КАСУ (2747-15) "За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду".

З огляду на все вище викладене, колегія суду вважає за необхідне скасувати постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 09.04.2009 року за адміністративним позовом адміністративним позовом прокуратури Миколаївської області до Миколаївської обласної державної адміністрації про визнання нечинним та скасування розпорядження №158-р від 21.04.2008 року (rmk158-08) та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись: ст.. ст. 185, 195, 199, 202, 205, 207 КАС України, судова колегія,

Апеляційну скаргу приватного підприємства "РІЧ ААС" - задовольнити повністю.

Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 9.04.2009 року за адміністративним позовом прокуратури Миколаївської області до Миколаївської обласної державної адміністрації про визнання нечинним та скасування розпорядження №158-р від 21.04.2008 року (rmk158-08) - скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову прокуратури Миколаївської області до Миколаївської обласної державної адміністрації про визнання нечинним та скасування розпорядження №158-р від 21.04.2008 року (rmk158-08) - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.