ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2009 р.
Справа № 2-75/09/2016
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs15030368) )
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Григорова А.М., Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27.02.2009р. по справі № 2-75/09/2016
за позовом ОСОБА_1 ' Список ' ' Текст '
до Ізюмської міської ради ' Текст '
треті особи Ізюмський міський голова ' за участю ' ' Текст '
про поновлення на роботі та стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ОСОБА_1, відповідно до уточнених позовних вимог, просить поновити його на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань житлово-комунального господарства, скасувати рішення Ізюмської міської ради Харківської області № 2551 від 12.09.2008 р. про його звільнення.
Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 лютого 2009 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Позивач, ОСОБА_1, не погоджується з вказаною постановою суду, в апеляційній скарзі вказує, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27 лютого 2009 року та прийняти нову, якою задовольнити його позовні вимоги. Посилається на не розповсюдження на нього підстав звільнення визначених Законом України "Про державну службу" (3723-12) , вказує на порушення процедури розгляду питання щодо звільнення на сесії ради.
Апелянт та його представник в судовому засіданні підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі.
Представники відповідача проти апеляційної скарги заперечували.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебував у трудових відносинах з Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області і працював на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань житлово-комунального господарства. 31.07.2008 року розпорядженням Ізюмського міського голови № 134-К позивача було звільнено з займаної посади за недотримання вимог пов'язаних із проходженням державної служби, передбачених ст. 16 Закону України "Про державну службу".
11.09.2008 року Ізюмським міжрайонним прокурором було винесено протест на розпорядження № 134-К від 31.07.2008 року, оскільки дане розпорядження суперечить діючому законодавству і тому підлягає скасуванню, так як відповідно до ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень міського голови не входять повноваження зі звільнення першого заступника міського голови.
11.09.2008 року розпорядженням № 175-К по Виконавчому комітету Ізюмської міської ради, на виконання протесту Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області № 1741 від 11.09.2008р., було скасовано розпорядження Ізюмського міського голови № 134-К від 31.07.2008 року і позивача було поновлено на посаді першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства.
12.09.2008 року, на виконання припису Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області № 1742 від 11.09.2008р., рішенням Ізюмської міської ради № 2551 позивача знову було звільнено від займаної посади за недотримання вимог пов'язаних із проходженням державної служби, передбачених ст. 16 Закону України "Про державну службу".
Суд першої інстанції приймаючи рішення виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими та в їх задоволені необхідно відмовити у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
12 вересня 2008 року 44 сесія 5 скликання Ізюмської міської ради своїм рішенням № 2551 звільнила позивача з посади першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства з формулюванням звільнення: "за недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 Закону України "Про державну службу".
Фактично позивача було звільнено з займаної посади в зв'язку з притягненням останнього до адміністративної відповідальності за корупційні діяння. Факти вчинення позивачем корупційних правопорушень встановлені постановами Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 15 квітня 2008 р. та від 18 серпня 2008 р. В зв’язку з наведеним Ізюмським міжрайонним прокурором 11.09.2008 р. винесений припис щодо вирішення питання про припинення повноважень позивача.
Як вбачається з рішення Ізюмської міської ради, питання про звільнення позивача було прийнято колегіальним органом - сесією міської ради, яка і призначала позивача на цю посаду.
Рішення Ізюмської міської ради № 2551, прийняте в межах їх компетенції. Посилання позивача на не обговорення звільнення в депутатських комісіях та неучасть його в роботі сесії, відсутність дій щодо отримання його пояснень згідно ст. 149 КЗпП України не є такими, що впливають на правомірність рішення ради. Питання щодо звільнення розглянуто на сесії, депутати у передбачений законом спосіб виявили своє волевиявлення.
Щодо відсутності пояснень з боку позивача то, колегія суддів зазначає, що факт порушень законодавства про корупцію встановлений судовими рішеннями, які набрали законної сили. Звільнення проведено не за підставами визначеними Кзпп України, а за іншою підставою визначеною спеціальними законом.
ОСОБА_1 займав посаду першого заступника міського голови та мав статус посадової особи місцевого самоврядування.
Згідно ст. 2 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Згідно ст. 7 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України (254к/96-ВР) , законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , "Про статус депутатів місцевих рад" (93-15) , "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (14/98-ВР) , цим та іншими законами України.
Статтею 20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачені підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування, але цей перелік не є вичерпним. Вказаною статтею встановлено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України (322-08) , служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , цим та іншими законами України.
Стаття 16 Закону України "Про державну службу" визначає, що державний службовець не має права вчиняти дії, передбачені статтями 1 і 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією".
Пункт 2 ст. 30 Закону України "Про державну службу" передбачає, що недотримання вимог, пов'язаних з проходженням державної служби, є підставою для припинення державної служби.
Відповідно до Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14) дія Закону України "Про державну службу" (3723-12) поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Враховуючи вищевикладене ст. ст. 16, 30 Закону України "Про державну службу" не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування'' (2493-14) та іншим законам України, тому поширюється на посадову особу місцевого врядування, а саме: першого заступника міського голови ОСОБА_1
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 27.02.2009р. по справі № 2-75/09/2016 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
' підпис '
Мельнікова Л.В.
Судді
' підпис '
' підпис '
Григоров А.М.
Мінаєва О.М.
Повний текст ухвали виготовлений 02.11.2009 р.