розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року по справі за позовом Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області до Відкритого акціонерного товариства "Крижопільська ПМК – 109" про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, -

В травні 2008 року Крижопільська міжрайонна державна податкова інспекція Вінницької області (далі – позивач, Крижопільська МДПІ) звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Крижопільська ПМК – 109" (далі – відповідач, ВАТ "Крижопільська ПМК-109"), в якому просила стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету заборгованість по податку з доходів фізичних осіб – найманих працівників підприємства в сумі 30 435,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем в процесі здійснення господарської діяльності, було порушено вимоги ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" (13-92) , що призвело до виникнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року в задоволенні позову Крижопільська МДПІ відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернулася з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з’ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв’язку з чим просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року та постановити нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 11.01.2008 по 12.02.2008 роки, посадовими особами Крижопільської МДПІ було проведено виїзну планову перевірку відповідача, з питань повноти, своєчасності та правильності утримання податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2005 року по 01.10.2007 року, за результатами якої складена довідка № 03/17/01037270 від 12.02.2008 року "Про результати виїзної планової перевірки ВАТ "Крижопільська ПМК-109" (код за ЄДРПОУ 01037270) з питань повноти, своєчасності та правильності утримання податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2005 по 30.09.2007 року" в якій міститься висновок про те, що відповідачем порушено вимоги статей 8, 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в частині несвоєчасного перерахування утриманих сум податку, у зв’язку з чим відповідачу нараховано пеню в сумі 6963,40 грн..

Згідно ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Об’єктом оподаткування є прибуток, додана вартість продукції, послуг, вартість певних товарів, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних та фізичних осіб та інші об’єкти, визначені законодавчими актами України.

Відповідно до приписів п. 1.13 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", податок з доходів фізичних осіб – плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом (889-15) .

Згідно п.1.15 ст.1 вищевказаного Закону, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або, фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону (889-15) .

Виходячи з даної норми Закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ВАТ "Крижопільська ПМК-109" є податковим агентом, оскільки нараховує, утримує та сплачує цей податок до бюджету від імені та за рахунок платників податку.

Податок з доходів фізичних осіб, підприємство як податковий агент повинно було утримувати із заробітної плати та сплачувати до відповідного бюджету в порядку та у строки, встановлені Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) (ст.8).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведено та не надано доказів стосовно періоду, за який нараховувався податок станом на 01.01.2005 р., порядок його нарахування, суми виплаченої та невиплаченої заробітної плати відповідача, строк стягнення податку, передбачений Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом (2181-14) або іншими законами України.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вищевказаного Закону, податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону встановлено, у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності – протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до п. 5.4 ст. 5 Закону узгоджена сума податкового зобов’язання не сплачена платником податків у строки визнається сумою податкового боргу платника податків.

В податковій декларації платник податку зобов’язаний зазначити самостійно визначене податкове зобов’язання, що випливає зі змісту п. 1.11 ст. 1 та ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Як вбачається з матеріалів справи і судом першої інстанції встановлено, сума податкового зобов’язання не є узгодженою, оскільки за актом звірки ВАТ "Крижопільська ПМК-109" визнає заборгованість по платежам податку з доходів фізичних осіб в сумі 3968,51 грн., а заборгованість за період з 01.01.2005 по 01.06.2006 роки в сумі 26602,29 грн. не визнає, оскільки закінчився строк давності для їх нарахування та витребування. Також не є узгодженою сума нарахованої пені.

При цьому, позивачем не надано доказів, які б підтверджували початок перебігу заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, дату його виникнення, що унеможливлює встановлення моменту від якого слід застосовувати строк позовної давності.

Таким чином, заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб не є узгодженою, а також її не можна віднести до податкового боргу, а відтак, у позивача відсутні підстави щодо його примусового стягнення.

Згідно пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не зазначено та не надано суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції доказів про час здійснення відповідачем виплат оподаткованого доходу, не вказано чи виплачувався платнику податків відповідачем оподаткований дохід, не зазначено конкретні строки для місячного податкового періоду, сплати утриманого податку з нарахованого доходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Всупереч ч. 1 ст. 71 КАС України позивач не довів суду ті обставини, на яких в даному випадку ґрунтуються його вимоги.

З огляду на зазначене, апеляційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області слід залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року – без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

Апеляційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року – без змін.

Матеріали справи повернути до Вінницького окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.