розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року по справі № 2-а-3565/09/0570 за позовом Державного підприємства "Шахтарськантрацит" м. Шахтарськ до управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання недійсним рішення № 857 від 18 вересня 2008 року, -

Позивач звернувся з позовом до УПФУ в м. Харцизьку про визнання недійсним рішення № 857 від 18 вересня 2008 року, посилаючись на неправомірність віднесення відповідачем на погашення недоїмки, пені та штрафних санкцій зміни призначення платежу.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року позовні вимоги задоволені частково.

Відповідач із зазначеною постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, мотивуючи тим, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні апеляційної скарги відмовити з наступних підстав.

Відповідно до частини 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Спірним рішенням від 18 вересня 2008 року № 857 "Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду" застосований штраф у розмірі 20% в сумі 215466 грн. 72 коп. та нарахована пеня в сумі 56929 грн. 96 коп. за період з 20 червня 2008 року по 28 серпня 2008 року.

Відповідно до пункту 5 статті 106 Закону України № 1058 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Суд першої інстанції зробивши системний аналіз даної норми, зробив правильний висновок, що право відповідача на зарахування сплачених поточних страхових внесків передбачено Законом у чіткій послідовності, тобто спочатку погашення недоїмки в повному обсязі, потім пені, і фінансових санкцій.

Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону № 1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

За висновками судової економічної експертизи, застосування штрафу відповідачем підтверджується частково в сумі 107733 грн. 37 коп., внаслідок того, що мала місце несвоєчасність сплати страхових внесків позивачем, також нарахування відповідачем пені спірним рішенням підтверджується частково в сумі 5768 грн. 12 коп. Розбіжності виникли внаслідок наявності розбіжностей у складі сальдового залишку заборгованості по сплаті страхових внесків, пені та фінансових санкцій станом на 1 червня 2008 року, 1 липня 2008 року між даними сторін у справі.

Таким чином, спірне рішення прийняте відповідачем частково не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, що посвідчує порушення відповідачем принципу обґрунтованості, визначеного пунктом 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що судом першої інстанції ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 29 вересня 2009 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198- 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року по справі № 2-а-3565/09/0570 за позовом Державного підприємства "Шахтарськантрацит" м. Шахтарськ до управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання недійсним рішення № 857 від 18 вересня 2008 року - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року по справі № 2-а-3565/09/0570 - залишити без змін.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та проголошені її вступна та резолютивна частини 25 листопада 2009 року, повний текст буде виготовлений 30 листопада 2009 року.

ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання постанови у повному обсязі.