Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Кононенко З.О., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.

представник позивача Луніка О.В.

представник відповідача Єщенко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-союз плюс" та Державної податкової інспекції м. Суми на постанову Господарського суду Сумської областi від 27.01.2009р. по справі № АС 12/433-08/5021

за позовом Прокурора м. Суми в інтересах Державної податкової інспекції в м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-союз плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіус" ' Текст ' ' 3 особи ' ' 3 особа ' ' за участю ' ' Текст '

про стягнення 3 610 грн. 00 коп.,-

Прокурор в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по справі –позивач, ДПІ в м. Суми) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-союз плюс" (далі по тексту – перший відповідач, ТОВ "Метал-союз плюс"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіус" (далі по тексту - другий відповідач, ТОВ "Радіус") в якому після уточнення позову просив суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіус" на користь держави отримані грошові кошти по нікчемному правочину в сумі 3610 грн.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю"Метал-союз плюс" на користь держави вартість поставленого товару по нікчемному правочину в сумі 3610 грн.

Постановою Господарського суду Сумської області від 27.01.2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, Державна податкова інспекція в м. Суми, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Сумської області від 27.01.2009 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ДПІ.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на порушення судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення норм матеріального права.

Позивач зазначив, що судом першої інстанції не враховано положень ч. 1 ст. 208 ГК України, відповідно до якої суд першої інстанції встановивши, що нікчемність договору, укладеного між відповідачами, повинен був застосувати наслідки пов’язані з нікчемністю договору.

Крім того, позивач вказує, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ст. 258 ЦК України встановлена позовна давність тривалістю 10 років до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.

Відповідач, ТОВ "Метал-союз плюс", подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення норм матеріального права.

Відповідач послався на невідповідність обставинам справи висновків суду першої інстанції про укладання договору на поставку товару з метою ухилення від сплати податків, оскільки вказані обставини не були доведені позивачем.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів, приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Метал-Союз плюс"не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ДПІ в м. Суми підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції було встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.03.2008 року встановлено факт реєстрації виконком Запорізької міськради 11.08.2003 року ТОВ "Радіус" за юридичною адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, б. 11, к. 329 "а".

Керівником та єдиним учасником даного підприємства з грудня 2005 року в установчих

документах вказаний ОСОБА_3 з наданням йому повноважень першого підпису у банківських установах.

Під час розгляду Ленінським райсудом м. Запоріжжя адміністративної справи за позовом Державної податкової адміністрації у Запорізькій області до ТОВ "Радіус" та ОСОБА_3 про визнання недійсними установчих документів юридичної особи та її державної реєстрації, в судовому засіданні ОСОБА_3 надав пояснення, що наприкінці 2005 року до нього звернувся незнайомець з пропозицією про влаштування його на роботу. ОСОБА_3 погодився з вказаною пропозицією та надав свій паспорт, ідентифікаційний код. Крім того, ОСОБА_3 поставив свій підпис під установчими документами ТОВ "Радіус" та в подальшому, не підписував будь-яких документів від імені цього підприємства, роботою підприємства він не цікавився, доки його не викликали в правоохоронні органи. ОСОБА_3 заперечує щодо наявності у нього печатки ТОВ "Радіус".

26.03.2008 року Ленінський райсуд м. Запоріжжя прийняв постанову якою визнав недійсними установчі документи ТОВ "Радіус", а саме статут з датою реєстрації від 24.12.2005р,, свідоцтво № 11860640 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.12.2006р., довідку № 6100 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 28.12.2005р., свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Радіус" від 11.08.2003р. № 204313 серії АОО; визнав недійсною державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Радіус", яке зареєстроване за юридичною адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 6.11, к. 329 "А" з 11.08.2003 року (код ЄДРПОУ 32584981).

постанова Ленінського райсуду м. Запоріжжя від 26.03.2008 року набрала чинності 07.04.2008 року .

Також судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Радіус" видав ТОВ "Метал-союз плюс" відаткову накладну № РН-27/06/01 від 27.06.07, відповідно до якої ТОВ "Радіус" нібито відвантажив, а ТОВ "Метал-союз плюс" отримав товар, а саме три різка та троє вагів загальною вартістю 36100 грн., у тому числі ПДВ 601, 67 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що господарське зобов"язання є нікчемним, суперечить чинному законодавству, оскільки укладений зі сторони ТОВ "Радіус" невідомою особою, яка не мала на це повноважень. ОСОБА_3 після підписання установчих документів ТОВ "Радіус" у подальшому ніяких документів від імені ТОВ "Радіус" не підписував. Операція була безтоварна, а ТОВ "Радіус" був створений для того, щоб документально підтвердити реально не існуючи валові витрати ТОВ "Метал-союз плюс", занизити податок на прибуток та збільшити податковий кредит з податку на додану вартість вказаного відповідача.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що правочин між відповідачами, є нікчемним згідно ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України.

В зв’язку з тим, що спірний правочин було вчинено 27.06.07, а позов до суду про застосування адміністративно - господарських санкцій, передбачених ч. 1 ст. 208 ГК України, був поданий 25.07.2008 року, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач пропустив строк, встановлений ст. 250 ГК України та відмовив в задоволенні позовних вимог .

Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною першою статті 207 Господарського кодексу України, який набрав чинність з 1 січня 2004 року, господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Судом першої інстанції встановлено що, паспорти на ваги отримані першим відповідачем від Сумського регіонального науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації ще до відвантаження їх другим відповідачем на адресу першого відповідача по накладній РН-27/06/1 від 27.06.07.

Окрім того, згідно довідки, виданої самим ТОВ "Метал-Союз плюс" ваги автомобільні ТОВ "Метал-Союз плюс" орендує у ПП ОСОБА_4

В матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують постачання, перевезення, отримання та зберігання товару по зазначеній видатковій накладній.

Між тим, ТОВ "Метал-союз плюс" протягом 2007 р. перераховувало на розрахунковий рахунок ТОВ "Радіус" грошові кошти за фактично не поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями, а ТОВ "Радіус" виписав та видав ТОВ "Метал-союз плюс" податкову накладну, на підставі яких ТОВ "Метал-союз плюс" завищило реально не існуючи валові витрати, занизило податок на прибуток та сформувало податковий кредит з податку на додану вартість, зменшивши податкові зобов’язання по сплаті вказаного податку.

Відсутність відповідних документів, які підтверджують факт перевезення, зберігання товару, оплату послуг за його перевезення вказує на відсутність реального виконання правочину.

Таким чином, відповідачі ставили за мету не виконання цього договору, а складання документів, які б дали правові підстави отримати податкову вигоду та ухилитися від сплати податку до бюджету.

Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Між тим, відповідачі, укладаючи зазначений правочин, ставили за мету не здійснення господарської діяльності, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції та отримання доходу від цих операцій, а мали намір спрямований на отримання податкової вигоди та безпідставне ухилення від сплати податку до державного бюджету.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що правочин укладений між відповідачами суперечить інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемним.

Між тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо пропущення позивачем строків застосування адміністративно-господарської санкції встановлених ст. 250 ГК України виходячи з наступного.

Так, за правилами ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що після видачі видаткової накладної РН-27/06/1 від 27.06.2007 сторони продовжували порушувати правила здійснення господарської операції, оскільки кошти ТОВ "Метал-союз плюс" за фактично не отриманий товар надійшли на розрахунковий рахунок ТОВ "Радіус" 06.08.07.

Отже, колегія суддів вважає, що вчинене відповідачами порушення правил господарської діяльності тривало з моменту укладення усного договору та видачі видаткової накладної 27.06.07 до моменту перерахування ТОВ "Метал-союз-плюс" грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Радіус" 06.08.07, тобто вчинене відповідачами порушення є триваючим.

В зв"язку з тим, що позивач звернувся з позовом до суду 25 липня 2008 р., то з моменту закінчення вчинення позивачем порушення правил здійснення господарської діяльності минуло менше ніж один рік.

Виявлено вказане порушення було співробітниками УПМ ДПА в Сумській області під час супроводження документальної перевірки ТОВ "Метал-союз-плюс", внаслідок якої 14 лютого 2008 р. прокурором Жовтневого району м. Запоріжжя порушена кримінальна справа. Постановою старшого слідчого СВ Жовтневого РВ ЗГУ УМВС України від 27 лютого 2008 р. призначена почеркознавча експертиза від 27 лютого 2008 р. за наслідками якої встановлено фіктивність підпису директора ТОВ "Радіус" ОСОБА_3 в наказі про прийняття на роботу заступника директора ОСОБА_5

Отже, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про пропущення позивачем строку застосування адміністративно-господарської санкції, встановленого ст. 250 ГК України.

Правила застосування адміністративно – господарських санкцій за порушення правил здійснення господарської операції передбачені ст. 208 ГК України, згідно положень якої якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

Між тим, умови договору були виконані лише однією стороною - ТОВ "Метал- союз плюс" в частині оплати ТОВ "Радіус" вартості товару, в зв"язку з чим з другої сторони –ТОВ "Радіус" підлягає стягненню в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

Однак, позивач заявляв позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Радіус" тільки коштів, одержаних за договором, а суд апеляційної інстанції за вимогами ч. 3 ст. 195 КАС України не може розглядати позовні вимоги, які не були розглянуті у суді першої інстанції.

Факт перерахування ТОВ "Радіус" грошових коштів в сумі 3610 грн. підтверджується платіжним дорученням.

Між тим, другим відповідачем (ТОВ "Радіус") не були виконані умови договору, оскільки товар фактично не був поставлений першому відповідачу.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що зобов"язання за договором було виконано лише однією стороною ТОВ "Метал- союз плюс" в частині оплати товару, в зв"язку з чим з другої сторони підлягає стягненню в доход держави все одержане нею.

Посилання представників позивача в судовому засіданні на ту обставину, що ТОВ "Радіус" виконав зобов’язання за вказаним правочином, оскільки ТОВ "Метал – союз плюс" отримав за договором податкову вигоду, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки отримання податкової вигоди не передбачалося умовами договору та була отримана першим відповідачем внаслідок порушення правил здійснення господарської операції.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, в частині відмові у позові щодо стягнення з ТОВ "Радіус" в в дохід держави 3610 грн., через порушення норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал- союз плюс" - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми – задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Сумської області від 27.01.2009 року по справі № АС12/43-08- скасувати в частині відмови у позові щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіус" на користь держави отриманих грошових коштів в сумі 3610 грн.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити часткового.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіус" на користь держави отримані грошові кошти в сумі 3610 грн.

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений 01.12.2009 р.