Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді –Шевцової Н.В.,

суддів - Русанової В.Б., Макаренко Я.М.

секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Калабухова А.М.

представника відповідача Колесніка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2009р. по справі № 2-а-31614/09/2070

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області

про визнання дій незаконними та стягнення недоплаченої пенсії,

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (надалі по тексту- перший відповідач), Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (надалі по тексту- другий відповідач), в якому просив суд:

- визнати незаконними дії ГУ МВС України в Харківській області в частинах нарахування та виплаті йому у 2002 - 2006 роках додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю;

- стягнути з ГУ МВС України в Харківській області у якості відшкодування недоплаченої йому у 2002 - 2006 роках додаткової пенсії за шкоду здоров'ю у розмірі 12415 грн. 65 коп.,;

- визнати незаконними дії ГУ МВС України в Харківській області в частинах нарахування та виплати йому у 2002 - 2006 роках щомісячного підвищення до пенсії;

- стягнути з ГУ МВС України в Харківській області у якості відшкодування недоплаченого йому у 2002 - 2006 роках щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 46286 грн. 59 коп.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції вимо г ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має право на отримання додаткової пенсії за шкоду здоров'ю, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи.

В період 2002 - 2006 рр. ОСОБА_1 отримував пенсію у пенсійному відділі ФЄУ УМВС України в Харківській області

24.10.2008 року позивач звернувся із заявою до ГУМВС України в Харківській області із проханням про надання інформації про розміри додаткової пенсії за шкоду здоров'ю та підвищення, та назви нормативно-правових актів, згідно яких вони нараховувались.

ГУМВС України в Харківській області листом від 04.11.2008 року №9/К-254 надано ОСОБА_1 відповідь, із зазначенням, що ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю інвалідам 2 групи - 75% мінімальної пенсії за віком для непрацездатних осіб. Виплати у 2004 - 2006 році додаткової пенсії та підвищення до пенсії здійснювались відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) у розмірах відповідно 14,93 грн., та 69,69 грн. Одночасно повідомило, що відповідно до ст. 99 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року №1522 (1522-2006-п) з 01.01.2007 року органи Пенсійного фонду України виконують функції з призначення та перерахунку пенсії.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду із адміністративним позовом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.

Згідно з ч. 1 зазначеної статті адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 зазначеної норми встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позов було подано до адміністративного суду 08.12.2008 року, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 99 КАС України.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом про визнання дій незаконними та стягнення недоплаченої пенсії.

Позивач отримавши в 2002 - 2006 р.р додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі визначеному бюджетними законами, а не у тому розмірі, в якому, на думку позивача ця допомога повинна бути сплачена, повинен був дізнатися про порушення свого права.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

З матеріалів справи вбачається, що перший відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку для звернення до адміністративного суду, встановленою ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України ( а.с 50).

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 99 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"передбачено, що військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року (2262-12) , пенсії призначаються (перераховуються) органами Пенсійного Фонду України. В той же час, видатки МВС України на зазначений бюджетний період на призначення пенсій не передбачені. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року №1522 (1522-2006-п) затверджено порядок передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення та виплати пенсій деяким категоріям громадян.

Згідно вказаних норм виділення коштів на призначення і виплату пенсій цим особам, в тому числі і військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, з 1 січня 2007 року передбачено Пенсійним фондом України.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області з 01.01.2007 року позбавлене можливості та не має законних підстав нарахування та виплати позивачу у 2002 - 2006 роках додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, тоді як Управління пенсійного фонду України наділено такими повноваженнями, який фактично є правонаступником в частині вказаних функцій.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно та повно встановив всі обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 –залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2009р. по справі № 2-а-31614/09/2070 –залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 07.12.2009 р.