Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юхименко О.В.,

суддя Баранник Н.П.,

суддя Мірошниченко М.В.,

при секретарі Красота А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт"

Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот",

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

у справі № 2-а-14583/08/0470

позовом Дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт"

Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот",

Амур-Гавань, 11, м. Дніпропетровськ, 49021 ;

до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі

з великими платниками податків у м. Дніпропетровську,

пр. Кірова, 57, м. Дніпропетровськ, 49600 ;

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив: Дочірнім підприємством "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" подано позов до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.09.2008р. № 0000618821/0/30645.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Барановський Р.А.) своєю постановою від 10.09.2009р. у задоволенні позову відмовив.

постанова суду мотивована тим, що для визнання витрат у податковому обліку валовими витратами недостатньо факту оприбуткування товарів, ще необхідна наявність і такого фактору, як придбання їх у постачальника та проведення розрахунків з ним. Крім того, правилами податкового обліку передбачена обов’язкова наявність двох взаємопов’язаних подій: або оприбуткування товарів та компенсація їх вартості, або компенсація, та, навпаки, оприбуткування. Витрати, пов’язані з підйомом піску є складовою частиною днопоглиблювальних робіт, і враховані у складі валових за першою подією.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі ДП "Дніпропетровський річковий порт" АСК "Укррічфлот", Позивач, вказує на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

У відповідності з пп. 5.3.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (334/94-ВР) , в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (283/97-ВР) (334/94-ВР) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В ході перевірки фахівцям держподаткінспекції були надані первинні документи по визначенню обсягів піску (Акти форми ГУ-30), розрахункова відомість по визначенню облікової вартості піску, складські приходні ордери та картки складського обліку.

Ці документи відповідають вимогам Правил (стандартів) бухгалтерського обліку та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів.

Відповідно до вимог п. 5.11 ст. 5 Закону (334/94-ВР), установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі (334/94-ВР) , не дозволяється. При цьому, вичерпний перелік витрат, що не відносяться до складу валових, наведено у п. 5.3 – 5.7 тієї ж ст. 5 Закону.

Просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2009р. у справі № 2-а-14583/08/0470 скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.

Адресованою апеляційному адміністративному суду письмовою заявою представник ДП "Дніпропетровський річковий порт" АСК "Укррічфлот", Позивач, клопотав про призначення судово-економічної експертизи щодо вирішення питань заниження (завищення) об’єкта оподаткування, та визначення приписів нормативно-правових актів, які регламентують ведення бухгалтерського та податкового обліку.

В силу статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України суд може призначити експертизу для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань. Питання, які запропоновані Позивачем на дослідження експертизи, мають суто правовий характер. Клопотання відхилено судом.

Спеціалізованої Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, Відповідач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проведення ДП "Дніпропетровський річковий порт" АСК "Укррічфлот" днопоглиблювальних робіт для підтримання заданих навігаційних габаритів на підхідних каналах (портових акваторіях) є невід’ємною частиною виробничого процесу підприємства. Піщано-гравійна суміш, яка підіймається з дна річки Дніпро в результаті днопоглиблювальних робіт фактично є "супутньою продукцією". Або, інакше, вартість піднятого піску є складовою вартості проведених днопоглиблювальних робіт.

Витрати на придбання (отримання у власність від іншого суб’єкта господарювання) матеріального активу (запасу) – не понесені. Оприбуткування піску на склад здійснюється на підставі внутрішнього документу підприємства – Акту форми ГУ 30 (Акт розвантаження судна). Документів, які б підтверджували понесені платником податку прямі, а не умовно визначені витрати, пов’язані саме з операцією придбання (виготовлення, видобування), до перевірки не надавались.

Просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2009р. залишити без змін. Апеляційну скаргу – без задоволення.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Камертон".

Сутність спору: Уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", код за ЄДРПОУ 32616280, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.03.2008р.

За результатами перевірки складений Акт № 259/08-03/1-32616280.

Перевіркою встановлено завищення загальної суми валових витрат.

Так, ДП "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" здійснює днопоглиблювальні роботи шляхом підйому з дна річки піску.

Оприбуткування піску здійснюється бухгалтерськими проводками:

Д-т 20.1 "Сировина та матеріали"; К-т 231 "Виробництво".

В бухгалтерському обліку з витрат, які формують собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), та відображені по дебету рахунків 9011, 9012, віднімаються витрати, з яких формується вартість піску шляхом сторно з дебету рахунків 9011, 9012.

Всього в перевіреному періоді оприбутковано піску на суму 6.647.309,27 грн.

Водночас, в момент оприбуткування піску не відбувається "перша подія" в розумінні пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (283/97-ВР) (334/94-ВР).

Крім того, витрати на проведення днопоглиблювальних робіт підтверджені відповідними документами та правомірно віднесені підприємством до складу валових по першій події. Документів, які б підтверджували витрати, пов’язані саме з оприбуткуванням піску, до перевірки не надано.

На підставі Акта перевірки № 259/08-03/1-32616280 від 18.08.2008р., керівником Спеціалізованої державної податкової інспекції 01.09.2008р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000618821/0/30645.

Згідно з пп. 4.2.2 б) п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-III, відповідно до п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (283/97-ВР) , на підставі пп. 1.7.3, пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-III, Дочірньому підприємству "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" визначено суму податкового зобов’язання за платежем 3011021000, податок на прибуток, у розмірі 2.311.057,72 грн. В їх числі 1.201.154,48 грн. за основним платежем та 1.109.903,24 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.09.2008р. № 0000618821/0/30645 було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

За позицією фахівців держподаткінспекції, з чим погодився суд першої інстанції, в момент оприбуткування піску не відбувається "перша подія" в розумінні Закону (334/94-ВР) (334/94-ВР).

Така позиція видається колегії суддів помилковою в силу наступного.

За змістом п. 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) (334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Слід також зазначити, що пунктом 1.32 статті 1 Закону (334/94-ВР) визначена під терміном господарської діяльності будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Крім того, у відповідності з пп. 5.2.1 Закону (334/94-ВР) (334/94-ВР) до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції.

Більше того, термін "у зв’язку з", що вживається у пп. 5.2.1 Закону (334/94-ВР) , дозволяє застосовувати цю норму до необмеженого переліку витрат, оскільки пов’язаність із підготовкою, організацією, веденням виробництва є не так фактом, що підлягає встановленню, як елементом аргументації, або оціночною категорією.

За формулюванням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.12.99 N 318 (z0027-00) , витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Відповідно до вимог п. 5.11 ст. 5 Закону (334/94-ВР), установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

При цьому, вичерпний перелік витрат, що не відносяться до складу валових, наведено у п. 5.3 – 5.7 тієї ж ст. 5 Закону.

Так, у відповідності з пп. 5.3.9 Закону (334/94-ВР) (334/94-ВР) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В силу ж статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Водночас, і це не заперечується представниками СДПІ, Позивачем надавались Акти форми ГУ-30, розрахункові відомості по визначенню облікової вартості піску, складські приходні ордери та картки складського обліку.

Іншим аргументом фахівців контролюючого органу стало невизнання оприбуткованого річкового піску як запасу та активу у зв’язку з тим, що витрати, пов’язані з підйомом піску є складовою частиною витрат на проведення днопоглиблювальних робіт, які вже відображені в складі валових витрат.

Водночас, підйом ґрунту при проведенні днопоглиблювальних робіт на суднових шляхах не можна вважати тотожним видобуванню піску.

І далі, згідно з п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.10.99 N 246 (z0751-99) , запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Первісною вартістю запасів, абзац 7 пункту 9 П(С)БО 9, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: '…' інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

У відповідності з Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку запасів, затвердженими Наказом Міністерства фінансів України, запаси визнаються активом, якщо:

підприємству перейшли ризики й вигоди, пов'язані з правом власності або з правом повного господарського відання (оперативного управління) на придбані (отримані) запаси;

підприємство здійснює управління та контроль за запасами;

існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням.

Отже, з огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає помилковими висновки контролюючого органу, що вартість піднятого піску є складовою вартості проведених днопоглиблювальних робіт. Та відсутня така обов’язкова ознака як операція з придбання. З огляду на викладене вище, вартість запасів включає витрати, які безпосередньо пов’язані з їх створенням та доведенням до стану, в якому вони придатні для використання.

Підприємство цілком обґрунтовано в бухгалтерському обліку розділяє витрати на проведення безпосередньо днопоглиблювальних робіт та вартість піднятого за результатами цих робіт піску.

Щодо подвійного включення до складу валових витрат з оприбуткування вартості піску.

Слід зазначити, що Відповідачем в Акті перевірки не наводиться фактичних значень видатків по елементам витрат. Базовими для аналітичних дій, застосовано до спірного випадку, слід було б відбирати інші суттєві показники. Тобто, висновки щодо подвійного включення витрат до складу валових є припущеннями.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Слід вказати, за змістом постанови суду першої інстанції, про що відмолено в позові, є повідомлення-рішення № 0000578821/0/30645.

Водночас, предметом даного позову є повідомлення-рішення № 0000618821/0/30645.

Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст.. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2009р. у справі № 2-а-14583/08/0470 скасувати.

Позов Дочірнього підприємства "Дніпропетровський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.09.2008р. № 0000618821/0/30645.

постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається протягом одного місяця з дня складання судового рішення у повному обсязі.

Постанову складено у повному обсязі 18.12.2009р.