Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ляшенка Д.В.

суддів Чумака С.Ю., Ястребової Л.В.

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: ОСОБА_1

суддів: Ястребової Л.В., Чумак С.Ю.

при секретарі судового засідання: Агейченковій К.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 – за дов. від 24.09.2010 року;

від відповідача: ОСОБА_3 – за дов. № 7/5-03-3712 від 06.09.2010 року;

від третьої особи: ОСОБА_4 – особисто

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_5 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року по справі № 2а-23480/10/0570 за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_4 "про визнання дій з приводу проведення заходу на приватній території неправомірними, визнання незаконним та скасування акту б/н від 11 січня 2010 року, визнання незаконним та скасування припису б/н від 11 січня 2010 року", –

У жовтні 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_4 "про визнання дій з приводу проведення заходу на приватній території неправомірними, визнання незаконним та скасування акту б/н від 11 січня 2010 року, визнання незаконним та скасування припису б/н від 11 січня 2010 року".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11 січня 2010 року відповідачем винесено припис, яким запропоновано зупинити будівельні роботи з будівництва індивідуального житлового будинку по проспекту Металургів, 10 у Приморському районі міста Маріуполя та отримати дозвіл на виконання будівельних робіт.

Із зазначеним приписом не згоден, оскільки позивачеві не було повідомлено підставу проведення заходу на належній йому на праві власності земельній ділянці, не пред’явлено направлення на перевірку, зі змісту складеного акту не вбачається назви заходу – перевірка, ревізія, обстеження, огляд. Порушенням законодавства вважав відсутність в акті перевірки та приписі посилань на положення чинного законодавства, якими регламентовано проведення таких контрольних заходів на приватній території фізичної особи, і, як наслідок, відсутність у відповідача повноважень на здійснення таких заходів. Зазначив, що з оскаржуваними документами позивач ознайомлений не був, вони не містять відтисків печаток відповідача, вихідних номерів, тощо.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Позивач вважаючи, що це судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні. Представник відповідача та третя особа у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівля – продажу земельної ділянки від 05 вересня 2009 року позивач отримав у власність земельну ділянку площею 0,0537 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в Приморському районі міста Маріуполя Донецької області по проспекту Металургів під номером 10 (а.с. 9).

Згідно із Положенням, Інспекція державного архітектурно-будівельного нагляду в Донецькій області є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції, створена відповідно до Наказу Держбудінспекції № 47 від 26 жовтня 2007 року. Повноваження відповідача визначені перш за все Законами України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року № 687-XIV (687-14) , "Про планування і забудову території" від 20 квітня 2000 року № 1699-ІІІ (1699-14) , "Про основи містобудування" від 16 листопада 1992 року № 2780-ХІІ (2780-12) , Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування" від 06 квітня 1995 року № 244 (244-95-п) .

Відповідно до приписів статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року № 687-XIV (далі за текстом – Закон № 687) та статті 2 Закону України "Про планування і забудову території" від 20 квітня 2000 року № 1699-ІІІ (далі за текстом – Закон 1699) інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області здійснює державний архітектурно-будівельний контроль для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також захист прав споживачів будівельної продукції.

Постановою Кабінету Міністрів України № 225 від 25 березня 1995 року (225-93-п) затверджено Положення про державний архітектурно-будівельний контроль.

Згідно з пунктом 2 Положення, державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) та її територіальні органи.

На підставі звернення ОСОБА_4 11 січня 2010 року головним державним інспектором Західного відділу Маріупольського управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області ОСОБА_6 була здійснена перевірка законності проведення позивачем будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку на пр. Металургів, 10 у Приморському районі м. Маріуполя, за наслідками якої був складений акт від 11 січня 2010 року (а.с. 7).

Під час перевірки встановлено виконання цокольних робіт – 100 відсотків, улаштування монолітних залізо-бетонних конструкцій 1-го та 2-го поверхів – 90 відсотків, улаштування монолітного залізо-бетонного перекриття 1-го поверху – 60 відсотків, розкладка балок перекриття 2-го поверху – 100 відсотків, що є порушенням статті 29 Закону України "Про планування і забудову територій" - будівництво без дозволу Інспекції Держархбудконтролю. Даний акт позивач підписав без зауважень.

На підставі акта перевірки відповідачу видано припис від 11 січня 2010 року, згідно з яким відповідачу запропоновано зупинити будівельні роботи, отримати дозвіл на виконання будівельних робіт в Інспекції Держархбудконтролю у Донецькій області (а.с. 8).

Крім того, в цей же день у присутності позивача було складено протокол про правопорушення та повідомлено відповідача, що розгляд справи відбудеться 19 січня 2010 року о 9 год. 00 хв.

19 січня 2010 року заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області винесена постанова № 1/8 за справою про адміністративне правопорушення, якою на відповідача за невиконання припису накладено штраф у сумі 850 грн. 00 коп., копія постанови в цей же день отримана відповідачем. Сума штрафу була сплачена позивачем 19 січня 2010 року відповідно до квитанції № 2688920.

У відповідності із пунктом 1 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року № 225 (225-93-п) , державний архітектурно-будівельний контроль – це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів (далі за текстом – затверджені проектні рішення), місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб'єктами містобудівної діяльності незалежно від форм власності під час забудови територій і населених пунктів, розміщення, будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єктів житлово-цивільного, виробничого та іншого призначення, реставрації архітектурних пам'яток, створення інженерної та транспортної інфраструктури, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.

Державне регулювання у сфері містобудування відповідно до статті 7 Закону України "Про основи містобудування" від 16 листопада 1992 року № 2780-ХІІ (далі за текстом – Закон № 2780), із змінами і доповненнями, здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з вимогами пункту 3 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 листопада 2007 року № 317 (z1361-07) , основними завданнями інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері будівництва, містобудування та архітектури; виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до пункту 4 вказаного Положення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до покладених на них завдань, зокрема, видають замовникам та реєструють у встановленому порядку дозвіл на виконання підготовчих робіт та дозвіл на виконання будівельних робіт (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, розширення та технічне переоснащення підприємств); проводять у встановленому порядку перевірки.

Приймаючи до уваги проведення відповідачем перевірки позивача на підставі заяви ОСОБА_4 з дотриманням вимог законодавства, яке регламентує порядок проведення перевірок, суд приходить до висновку про правомірність дій Відповідача щодо проведення перевірки.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 29 Закону № 1699 дозвіл на виконання будівельних робіт – документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1104 (1104-2009-п) , дозвіл на виконання будівельних робіт – документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Акт перевірки від 11 січня 2010 року складений уповноваженою особою відповідача за участю позивача та підписаний останнім без зауважень щодо проведення перевірки та зазначених в акті порушень (а.с. 7).

Представник позивача не заперечував проти фактичного здійснення будівництва відображеного в акті перевірки об’єкту на земельній ділянці без дозволу на виконання будівельних робіт.

Частиною 16 ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій" передбачено, що здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Підпунктами 5, 9 та 12 пункту 5 Положення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 листопада 2007 року №317 (z1361-07) , Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області надано право давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення фактів порушень вимог законодавства, державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів, вносити замовникам пропозиції щодо припинення фінансування об'єктів будівництва на період до усунення виявлених у результаті здійснення державного архітектурно-будівельного контролю недоліків; зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або здійснюються без дозволу на їх виконання, а також виробництво і застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням державних стандартів; одержувати від замовників, проектних та будівельних організацій і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, письмові пояснення щодо причин допущення порушень; складати протоколи та розглядати справи про правопорушення, пов'язані, зокрема, з самовільним будівництвом будинків або споруд відповідно до статті 244-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення і Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (208/94-ВР) . Від імені інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право начальники інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю та їх заступники.

Підпункти 5, 9 та 12 пункту 5 Положення № 28 кореспондуються з пунктом 4 Положення № 225 (225-93-п) в частині наявності повноважень відповідача давати приписи та зупиняти роботи.

Таким чином, підставою винесення припису була відсутність у позивача дозвільних документів на ведення будівництва та враховуючи наявність у відповідача на підставі спеціальних нормативних актів, права на винесення припису, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності винесення відповідачем припису від 11 січня 2010 року на адресу позивача.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 29 Закону України "Про планування і забудову територій", замовник та підрядник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подають до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої додаються визначені цим законом окремо документи від замовника та від підрядника.

Таким чином, законодавець передбачив обов’язок замовника надавати певні документи до Інспекції.

В даному випадку замовником робіт є позивач і враховуючи, що діючим законодавством не визначено яка сама особа має бути замовником, чи фізична чи юридична, суд зазначає, що відповідач діяв в межах наданих повноважень.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195- 196, ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_5 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року по справі № 2а-23480/10/0570 – залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 18 січня 2011 року.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 20 січня 2011 року.