за участю сторін: представників Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Базишена Р.О., Яковенка О.В., представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС" Мальцевої Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2а-10297/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС" до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,-

ТОВ "СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Донецький окружний адміністративний суд своєю постановою від 20 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2а-10297/10/0570 позовні вимоги задовольнив, а саме: стягнуто з рахунків Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за грудень 2009 року в сумі 3190616 грн та стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС" судовий збір в розмірі 1 700 грн.

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м.Донецька звернулася до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що сума заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість не підтверджена по ланцюгу постачальників до кінцевого виробника, а тому факт наявності надмірної сплати ПДВ за звітний період залишається не підтвердженим. Зазначає, що згідно положень Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) право на відшкодування виникає лише при фактичному надходженню податку на додану вартість від платника податку – продавця, а не з факту здійснення господарської операції та сплати покупцем податку в ціні товару.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС" є юридичною особою, зареєстроване 05.12.2000 р. виконавчим комітетом Донецької міської ради, з 28.12.2000 р. знаходиться на податковому обліку Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, згідно з свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100232637 є платником податку на додану вартість.

Позивачем до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька 20.01.2010 року подано декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року.

Відповідно до рядка 25.1 цієї декларації сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника становить 3190616 грн. Разом із зазначеною декларацією позивачем до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька подані: розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість, додаток № 2 "Довідка щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаться непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду", додаток № 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування", додаток № 4 "Заява про повернення суми бюджетного відшкодування", додаток № 5 "Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" та Реєстр вантажно-митних декларацій (ВМД) відображених в декларації з ПДВ за грудень 2009 року.

Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м.Донецька у період з 03.03.2010 р. до 16.03.2010 р. проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника на розрахунковий рахунок за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за вересень та листопад 2009 року.

За результатами перевірки складена Довідка від 19.03.2010 року за № 1383/23-313/31226834. У висновку Довідки зазначено, що правомірність заявленого до відшкодування ПДВ по декларації за грудень 2009 року в сумі 3190616 грн. буде підтверджено після отримання матеріалів зустрічних перевірок.

Для підтвердження правомірності включення до податкового кредиту позивачем, ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька направлені запити до державних податкових інспекцій за місцем реєстрації підприємств – постачальників для проведення зустрічних перевірок.

До матеріалів справи надані Довідки по результатам проведених податковими інспекціями зустрічних перевірок контрагентів: ТОВ "АМК-Трейдінг", ТОВ "Чайка-Трейд", ТОВ "Ресурс Енерго Трейд", ТОВ "Донвуглестіл" свідчать про правильність формування податкового кредиту позичальником у перевіряємих ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька періодах (вересень, листопад 2009 року).

По ланцюгу підприємства-постачальників: ТОВ "Компанія Дахон", ТОВ "Капітал Енерго Систем", ТОВ "Укрвуглепромбуд ТК" зустрічна перевірка органами податкової служби проведена не була.

Наявність та розмір невідшкодованої суми ПДВ за вищезазначені періоди на момент перевірки зазначено у Акті перевірки. Крім того, її наявність та розмір підтверджено висновком судово-економічної експертизи № 3881/24-5247/25 від 18.10.2010 року.

Питання щодо відповідності від’ємного значення ПДВ сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) було досліджено експертом в ході проведення судової експертизи.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що сума бюджетного відшкодування підтверджується матеріалами справи, а нормами Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) право платника податку на відшкодування податку на додану вартість не поставлене в залежність від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від’ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від дотримання податкової дисципліни третіх осіб.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що наявність у платника податку виданих йому продавцями товарів податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства і сплата продавцям вартості цих товарів з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість з наступних підстав.

Відповідно до п.1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит – це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (168/97-ВР) .

Згідно з п.7.5.1 п.7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Пунктом 7.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 7.7.1. цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. (п. п. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Згідно до вимог п. п. 7.7.5. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий орган зобов’язаний був протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно п.п. 7.7.6. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97 № 209/72 і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України за N 263/2067 від 18 липня 1997 (z0263-97) , відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Отже, з наведених норм вбачається, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Податковим органом не надано доказів на підтвердження фактів узгодженості дій платника податку з постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності щодо таких дій чи сприянні в ухиленні постачальників від виконання податкових зобов’язань.

Посилання апелянта на те, що Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) встановлено зв’язок між сплатою, надходженням до бюджету сум податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку, що ці етапи нерозривно пов’язані між собою, і тому право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару, на увагу не заслуговують, оскільки у даному випадку має місце помилкове тлумачення відповідачем норм вказаного Закону.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм правильну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 січня 2011 року.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2а-10297/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЮЗПРОМІНВЕСТДОНБАС" до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.