ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2011 р.
Справа № 2-а-3971/09/1470
Категорія: 9.2.1
Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А.П.
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs27219983) )
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача –
Димерлія О.О.
суддів –
Домусчі С.Д., Єщенка О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року за позовом суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4 до державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2009 року СПД фізична особа ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом та просила визнати недійсним рішення ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва від 01.06.2009 року №0001422350/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
03 лютого 2010 року Миколаївський окружний адміністративний суд прийняв постанову, якою позов задовольнив повністю. Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва від 01.06.2009 року №0001422350/0 про застосування до СПД фізичної особи ОСОБА_4 фінансових санкцій на суму 10 674,45 грн.
12 березня 2010 року на вказане рішення суду ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що з 19 по 20 травня 2009 року головним держподатревізор-інспектором, інспектором податкової служби 1 рангу ДПА у Миколаївській області Федорович О.О. та головним держподатревізор - інспектором, інспектором податкової служби 1 рангу ДПА у Миколаївські області Шелест А.О. на підставі плану проведення перевірок ДПА у Миколаївській області, направлень на перевірку було здійснено перевірку за дотриманням суб’єктом господарювання ОСОБА_4 порядку проведення розрахунків за товари, вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами складено акт, в якому зафіксовані наступні порушення: не проведення розрахункової операції через РРО з невидачею особі, яка отримує товар відповідного розрахункового документа; незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО; незабезпечення зберігання фіскального звітного чеку у книзі обліку розрахункових операцій; реалізація товару, який не обліковано у встановленому порядку.
На підставі акту 01.06.2009 року ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва винесено рішення про застосування до позивачки фінансових санкцій в сумі 10 674,45 грн.
Щодо правомірності проведення планової перевірки позивачки колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.
Згідно зі ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону (265/95-ВР) здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Статтею 16 вказаного вище Закону визначено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону (265/95-ВР) , а відповідно до частини 4 вказаної статті планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Згідно з п.4 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів при виявленні порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Згідно ч.1 ст.112 зазначеного Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.
Як встановлено судом першої інстанції, перевірка позивачки здійснена на підставі направлень №1290/23-517, №1289/23-517 від 19 травня 2009 року (а.с.10-11).
Колегія суддів зазначає, що перевірка дотримання підприємцем вимог законодавства при проведенні розрахунків виявляється неможливою за умови повідомлення про це продавця заздалегідь. У зв’язку з цим перевірка носить плановий характер, оскільки передбачена у графіку роботи податкового органу, та є позаплановою в частині сповіщення підприємця про її проведення.
По суті виявлених ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва порушень позивачкою вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) колегія суддів зазначає наступне.
В ході перевірки встановлено факт реалізації товару, а саме пляшка горілки "Прайм", пляшка пива "Янтар"та 2 пачки цигарок "Монте Карло"на загальну суму 33,75 грн. Розрахункову операцію на суму 33,75 грн. не було проведено через РРО, не роздрукувано та не видано розрахунковий документ встановленої форми, чим порушено п.1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Згідно пункту 1 статті 3 указаного Закону суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Факт не проведення розрахункової операції через РРО та не видачі розрахункового документу позивачка не заперечила (а.с.58).
За порушення пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" пунктом 1 статті 17 цього Закону передбачені фінансові санкції у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг).
Отже відповідачем правомірно до СПД фізичної особи ОСОБА_4 застосовано штрафну санкцію за порушення пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в сумі 33,75 грн.*5=168,75 грн.
Перевіркою також встановлено не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яку зазначено в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, що є порушенням пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операції, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Посилання позивачки з цього приводу на те, що опис наявних готівкових коштів було здійснено у сторонньої ФОП ОСОБА_7 спростовуються наявним в матеріалах справи описом готівкових коштів на місці проведення розрахунків на господарській одиниці суб’єкта господарської діяльності ОСОБА_4, які було підраховано її продавцем ОСОБА_8 (а. с. 58).
Невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО склала 1593, 70 грн.
За порушення вимог пункту 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" статтею 22 цього Закону передбачені фінансові санкції у п’ятикратному розміру суми, на яку виявлено невідповідність.
Таким чином згідно зі спірним рішенням за порушення п.13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідачем до СПД фізичної особи ОСОБА_4 правомірно застосована штрафна (фінансова) санкція на загальну суму 7968,5 грн. (1593,70 грн.*5).
Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажі товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Під час перевірки виявлено незабезпечення роздрукування та зберігання фіскального звітного чеку №850 за 30.04.2009 року.
Колегія суддів не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки відповідно до матеріалів справи, копія фіскального звітного чеку №850 за 30.04.2009 року була роздрукована 01.05.2009 року (а.с.13). Зазначений фіскальний звітний чек не було роздруковано 30.04.2009 року у зв’язку з неправильним встановленням контрольної стрічки, коли ж стрічка була заправлена, то повторно роздрукувати фіскальний звіт стало неможливо з причини обнулювання оперативної пам’яті касового апарату (а.с.15).
Отже відповідальність за незабезпечення зберігання фіскального звітного чека №850 у книзі обліку розрахункових операцій на позивачку накладена неправомірно, оскільки порушення сталося не з її вини.
Також перевіркою було встановлено порушення п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку на суму 1098,6 грн.
У відповідності до п.12 ст. 3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно зі ст.21 вказаного Закону, до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. СПД фізична особа ОСОБА_4 надала суду накладні на придбання товарів, які знаходились в реалізації при проведенні перевірки.
З матеріалів справи вбачається, що питання наявності та порядку ведення Книги обліку доходів і витрат в ході проведення перевірки представниками податкової служби не перевірялись. Відповідач не спростував доводів позивачки про те, що інспекторами було зроблено неправомірний висновок про не облікований у встановленому порядку товар.
Враховуючи викладені обставини, висновок податкового органу про порушення відповідачем п. 12 ст. 3 Закону є помилковим, тому оскаржуване рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2197,2 грн. є протиправним і підлягає скасуванню .
Згідно п.3 ч.1 ст. 198 КАС України "За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду".
Відповідно до п. 1, 4 ч.1. ст. 202 КАС України "Підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання".
Зважаючи на все вище викладене, колегія судів вважає за необхідне скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року та прийняти нове рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись: ст. ст. 185, 195, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва – задовольнити частково.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2010 року за позовом суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4 до державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій –скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Рішення державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва від 01.06.2009 року №0001422350/0 скасувати в частині застосування до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340 грн. за порушення п.9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та в сумі 2197,20 грн. за порушення п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
В задоволенні решти позовних вимог суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4 - відмовити.
постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді: