розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 січня 2011 року по справі №2а-61/11/0552 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-

Позивач звернувся до суду з адміністративними позовом до УПФУ в Центрально-Міському районі м. Макіївки про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком за період з січня 2010 року відповідно до вимог ч.4 ст. 42, ч.4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"виходячи з показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує перерахунку пенсії тобто за 2009 рік у розмірі 1650,43 грн.

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 січня 2011 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2- відмовлено.

Позиція суду першої інстанції полягає у тому, що фактично в постанові Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 (530-2008-п) "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" відтворена редакція ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", яка визнана неконституційною і таким чином, умови перерахунку пенсії, визначені в підпункті 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 (530-2008-п) "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", не відповідають умовам, викладеним в ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", яка відновила свою дію з 22 травня 2008 року.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова № 530 (530-2008-п) , у спірних правовідносинах застосуванню підлягає Закон № 1 в редакції 07.12.2006 року.

Таким чином, на час звернення позивача до Фонду про перерахунок пенсії у зв’язку із закінченням 24 календарних місяців додаткового страхового стажу, діяла редакція Закону № 1 від 7 грудня 2006 р., яка не містить в собі вимог про застосування для перерахунку пенсії позивача показника зарплатні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку та просив апеляційний суд скасувати це рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування заявлених в апеляційній скарзі вимог апелянт зазначив, що при перерахунку позивачу пенсії з січня 2010 року, відповідачем застосовано не показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік (відповідно до Закону №1058-ІV (1058-15) ), а показник середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні, відповідно до спільного листа Міністерства праці та соціальної політики і Пенсійного фонду України від 11.03.2009 р. N20/0/18-09/039, N4096/02-01 (v_039203-09) , який визначив порядок застосування статей ст.40 і ст.42 (частина 4) Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , визначаючи для працюючих пенсіонерів базу для перерахунку пенсії виходячи з показника за 2007 рік, а не рік що передував року перерахунку. Вважає такі дії УПФУ неправомірними, оскільки листом не можуть регулюватися пенсійні правовідносини і його зміст суперечить Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) та п.п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (530-2008-п) .

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав. Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

За змістом ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року, у редакції, яка була чинною до внесення змін Законом України від 28.12.2007 року № 107-VI (107-17) , у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону № 1058.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.40 Закону № 1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.

Згідно за ч.2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для визначення заробітної плати для обчислення пенсії, береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Зміни до ч.4 ст.42 Закону № 1058, внесені Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-VI (107-17) , визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) згідно рішенню Конституційного Суду України від 22.05.2008 року (v010p710-08) № 10рп/2008.

Таким чином, з 22.05.2008 року відновлена дія ст.42 Закону № 1058 у попередній редакції, відповідно до якої при перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам застосовується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік попереднього року, який передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії. Вказана редакція до теперішнього часу не скасована та не зупинена.

Стосовно розбіжностей у найменуванні показника середньої заробітної плати ("працівників, зайнятих у галузях економіки України", що міститься в тексті частини другої статті 40 Закону № 1058-IV, і "на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії", що затверджується Пенсійним фондом України), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Фактично Законом № 107-VІ (107-17) (внесенням відповідних змін в Закон № 1058-IV (1058-15) ) слова "середня заробітна плата працівників" та "зайнятих у галузях економіки України" в усіх відмінках замінено відповідно словами "заробітну плату (дохід)" та "в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону (107-17) враховується для обчислення пенсії" у відповідному відмінку.

Слід зазначити, що до внесення змін в Закон № 1058-IV (1058-15) Законом № 107-VІ (107-17) , визначення показника середньої заробітної плати здійснювалося на підставі постанови правління Пенсійного фонду України від 31.12.2003 N 22-1 "Про затвердження Тимчасової методики визначення показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, для призначення пенсій відповідно до Закону України " (za085-04) Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженої наказом Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31.12.2003 N 472/352/398, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.01.2004 за N 85/8684.

В зв’язку з прийняттям Закону № 107-VІ (107-17) та внесенням відповідних змін в Закон № 1058-IV (1058-15) , зазначені постанова від 31.12.2003 N 22-1 (za085-04) та наказ від 31.12.2003 N 472/352/398 (z0085-04) були визнані такими, що втратили чинність, згідно постанови правління Пенсійного фонду України від 1 лютого 2008 року N 4-3 (za147-08) , та відповідно, наказу Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки України від 1 лютого 2008 року N 27/23/34 (z0147-08) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2008 р. за N 147/14838.

В той же час, постановою правління Пенсійного фонду України від 1 лютого 2008 року N 4-4 (z0146-08) , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2008 р. за N 146/14837 (z0146-08) , було затверджено Порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 11 постанови № 530 (530-2008-п) як при призначенні, так і при перерахунку для обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV використовується заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Пунктом 1 статі 92 Конституції України (254к/96-ВР) встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.

Виходячи із загальних засад пріоритетності Конституції і законів України над урядовими нормативно-правовими актами, при вирішенні питання про перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком, відповідач мав керуватися безпосередньо приписами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , зокрема, статтями 40 та 42 Закону, а не постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 (530-2008-п) "Деякі питання соціального захисту окремих категорій населення".

Таким чином, на теперішній час існує лише один показник середньої заробітної плати, який підлягає застосуванню як при первісному призначенні, так і при перерахунку пенсій, тобто це середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу призначена пенсія за віком та він перебуває на обліку в УПФУ в Центрально-Міському районі м. Макіївка Донецької області, отримує пенсію за віком, але продовжує працювати. 15.01.2010 р. позивач звернувся із заявою до відповідача про перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні для перерахунку пенсії, який передує року перерахунку, тобто за 2009 рік, на підставі ч.4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу у цілому по Україні.

За його заявою перерахунок пенсії за 2008-2009 роки за показниками заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2009рік відповідачем було проведено перерахунок виходячи із показника заробітної плати в середньому на одну особу по Україні за 2007 рік, у розмірі 1197,91 грн., в той час як за Законом (1058-15) зобов'язані були взяти до уваги показник за рік, який передує року проведення перерахунку, тобто за 2009 рік.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції прийнято судове рішення з помилковим застосуванням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 195, 195-1, 197, 198, 202, 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія cуддів -

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 січня 2011 року по справі № 2а-61/11/0552 -задовольнити.

Постанову Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 січня 2011 року по справі № 2а-61/11/0552 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально- Міському районі м. Макіївки про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії– скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально- Міському районі м. Макіївки про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії -задовольнити.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально- Міському районі м. Макіївки зробити перерахунок та виплатити пенсію за віком ОСОБА_2 з 01.01.2010 року відповідно до ст. 40 частини 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в редакції від 09.07.2003 року із застосуванням середньої заробітної плати працівників,зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік.

постанова апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.