розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Акціонерного комерційного банку "Київ"на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2009 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного комерційного банку "Київ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києва по роботі з великими платниками податків про визнання недійсною та скасування першої податкової вимоги, -

У липні 2008 року Акціонерний комерційний банк "Київ"звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києва по роботі з великими платниками податків, в якому просили визнати дії посадових осіб відповідача неправомірними, визнати недійсною та скасувати першу податкову вимогу №1/19 від 03.07.2008 року та звільнити активи позивача з-під податкової застави і виключити відповідні записи про неї з державних реєстрів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2009 року в задоволенні адміністративного позову Акціонерного комерційного банку "Київ"до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києва по роботі з великими платниками податків про визнання недійсною та скасування першої податкової вимоги –відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також судом першої інстанції були неправильно чи неповно досліджені докази та встановлені обставини у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову Акціонерного комерційного банку "Київ", суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій відповідача при винесенні першої податкової вимоги та повну її відповідність вимогам Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (2181-14) .

З такими висновками Окружного адміністративного суду м. Києва погоджується і колегія суддів з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції (254к/96-ВР) та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Визначальним питанням для вирішення справи є правомірність винесення відповідачем оскаржуваної податкової вимоги від №1/19 від 03.07.2008 року.

Як вбачається із матеріалів справи, податковим повідомленням-рішенням Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 00000684320/0 від 07.02.2008 року відповідно до п. "б"підпункту 4.2.2. ст. 4 Закону № 2181 за порушення п. 6.3. розділу VI положення про збір на право використання символіки міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 09.03.2006 року № 149/3240 Акціонерному комерційному банку "Київ"визначено суму податкового зобов'язання за платежем збір за право на використання символіки міста Києва у розмірі 496274,58 грн., з яких 330849,72 грн. - основний платіж, 165424,86 грн. - штрафні санкції. Зазначене податкове повідомлення-рішення вручено адресатові 11.02.2008 року. Податковим повідомленням-рішенням Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000694320/0 від 07.02.2008 року відповідно до п. "а" підпункту 4.2.2. ст. 4 Закону № 2181 за порушення граничного строку надання податкових зі збору на право використання символіки міста Києва за III, IV квартали 2006 року та І, II квартали 2007 року та за порушення п. 6.2. розділу VI Положення про збір на право використання символіки міста Києва (ra0149023-06) , затвердженого рішенням Київської міської ради від 09.03.2006 року № 49/3240, Акціонерному комерційному банку "Київ"визначено суму штрафних санкцій за платежем збір за право на використання символіки міста Києва у розмірі 680,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення вручено адресатові 11.02.2008 року.

За результатом адміністративного оскарження зазначені вище рішення відповідача від 09.04.2008 року залишені без змін, апеляційні скарги без задоволення.

Податковим повідомленням-рішенням Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 00000684320/1 від 10.04.2008 року відповідно до п. "б" підпункту 4.2.2. ст. 4 Закону № 2181 за порушення п. 6.3. розділу VI Положення про збір на право використання символіки міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 09.03.2006 року № 149/3240 (ra0149023-06) Акціонерному комерційному банку "Київ"визначено суму податкового зобов'язання за платежем збір за право на використання символіки міста Києва у розмірі 496274,58 грн., з яких 330849,72 грн. - основний платіж, 165424,86 грн. - штрафні санкції. Зазначене податкове повідомлення-рішення вручено адресатові 14.04.2008 року.

Податковим повідомленням-рішенням Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000694320/1 від 10.04.2008 року відповідно до п. "а"підпункту 4.2.2. ст. 4 Закону № 2181 за порушення граничного строку надання податкових зі збору на право використання символіки міста Києва за III, IV квартали 2006 року та І, II квартали 2007 року та за порушення п. 6.2. розділу VI Положення про збір на право використання символіки міста Києва (ra0149023-06) , затвердженого рішенням Київської міської ради від 09.03.2006 року № 49/3240, Акціонерному комерційному банку "Київ"визначено суму штрафних санкцій за платежем збір на право на використання символіки міста Києва у розмірі 680,00 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення вручено адресатові 14.04.2008 року.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації в місті Києві, повторна апеляційна скарга на зазначені рішення надійшла до Державної податкової адміністрації у місті Києві 25.04.2008 року, про до свідчить реєстраційна відмітка.

Рішенням Державної податкової адміністрації у місті Києві про залишення повторної скарги без розгляду № 2579/10/25-214 від 19.06.2008 року залишено без розгляду відповідну скаргу АКБ "Київ", в зв'язку з пропущенням останнім десятиденного строку для адміністративного оскарження рішень. Зазначене рішення про залишення повторної скарги без розгляду вручено адресатові 26.06.2008 року

Позивач, не погоджуючись із результатом адміністративного оскарження, звернувся із адміністративним позовом № 5-06/2298/1 від 03.07.2008 року до Окружного адміністративного суду м. Києва з вимогами визнати недійсними податкові повідомлення-рішення податків № 10000684320/0 від 07.02.2008 року, № 0000694320/0 від 07.02.2008 року, № 00000684320/1 від 0.04.2008 року, № 0000694320/1 від 10.04.2008 року. Позовна заява вручена адресатові 07.07.2008 р., про що свідчить підпис на поштовому повідомленні. Разом з цим, позивач листом № 05-06/2298/2 від 03.07.2008 року повідомлено відповідача про оскарження вказаних вище рішень в судовому порядку. Лист № 05-06/2298/2 від 03.07.2008 року направлено адресатові 04.07.2008 року, про що свідчить реєстр вихідної кореспонденції та поштовий касовий чек.

Враховуючи результати адміністративного оскарження, Спеціалізованою державною податковою інспекцію у місті Києві по роботі з великими платниками податків виставлено першу податкову вимогу № 1/19 від 03.07.2008 року про сплату збору на право використання місцевої символіки у розмірі 496954,58 грн., яка вручена адресатові 09.07.2008 року.

Відповідно до 5.2.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

5.2.2. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Разом, з тим відповідно до 5.3.1. Закону № 2181 (2181-14) У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

П. 5.3.2. Закону № 2181 (2181-14) встановлено, що у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 6.1. Закону № 2181 (2181-14) визначено, що у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до п. 6.2.1. Закону № 2181 (2181-14) У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.

Щодо оскарження дій про формування та направлення податковою службою першої податкової вимоги суд вважає необхідним зазначити, що рішення Державної податкової адміністрації в місті Києві від 19.06.2008 року про залишення без розгляду повторної скарги вручено позивачу 26.06.2008 року, про що свідчить відповідна реєстраційна відмітка. Тобто, закінчилась процедура адміністративного оскарження. Разом з тим, перша податкова вимога сформована 03.07.2008 року.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач 04.07.2008 року направив адміністративний позов до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання податкових повідомлень-рішень №0000684320/0, №0000694320/0 від 07.02.2008 року, №0000684320/1, №0000694320/1 від 10.04.2008 року недійсними.

Рішенням суду від 12.03.2010 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Вказане рішення не набрало законної сили, оскільки було оскаржене позивачем в апеляційному порядку.

Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києва по роботі з великими платниками податків, згідно п.п. 6.2.1 ст. 6 Закону, позивачу надіслано перша податкова вимога від №1/19 від 03.07.2008 року на неузгоджену суму податкового зобов’язання, які оскаржуються позивачем у судовому порядку.

Отже, оскаржувана перша податкова вимога прийнята в межах повноважень та в порядку і спосіб, встановлені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) , Законом № 2181 (2181-14) , так як податкове зобов'язання позивача пройшло процедуру апеляційного узгодження в адміністративному порядку, та не було погашено самостійно платником податків у встановлений законом строк,крім того вимоги про визнання правомірними дії по направленню визначених рішень в межах процедури визначення податкового зобов'язання та апеляційного узгодження такого зобов'язання не підлягають задоволенню, так як вчинені в установленому Законом № 2181 (2181-14) та Порядком № 266 (z0595-01) спосіб та порядку.

Щодо вимог про оскарження дій по направленню податкових повідомлень-рішень та першої податкової вимоги, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що податкові повідомлення-рішення від 10.04.2008 року позивачем отримані 14.04.2008 року, про що свідчить підпис повноважної особи позивача на поштовому повідомленні про вручення. Отримання вказаних рішень позивачем не оспорюється. Разом з тим, із повторною каргою до Державної податкової адміністрації у місті Києві позивач звернувся лише 25.04.2008 року, про що свідчить відповідний реєстраційний напис на першій сторінці скарги. Враховуючи вказані обставини рішенням Державної податкової адміністрації у місті Києві від 19.06.2008 року повторну скаргу залишено без розгляду.

Отже, позивачем пропущено встановлений Законом № 2181 (2181-14) десятиденний строк для оскарження в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень від 10.04.2008 року Адже позивачем отримано відповідні рішення 14.04.2008 року, тобто останнім днем для подання відповідної повторної скарги до органу державної податкової служби вищого рівня був 24.04.2008 року.

Щодо оскарження дій про формування та направлення податковою службою першої податкової вимоги звертає увагу на таке.

Державної податкової адміністрації в місті Києві від 19.06.2008 року про залишення без розгляду повторної скарги вручено позивачу 26.06.2008 року, про що свідчить відповідна реєстраційна відмітка. Тобто, закінчилась процедура адміністративного оскарження. Разом з тим, перша податкова вимога сформована 13.07.2008 року. Разом з тим, представниками сторін не надано доказів щодо наявності у відповідача відомостей про початок оскарження в судовому порядку рішень про визначення податкового зобов'язання з відповідного збору від період з 26.06.2008 року по 03.07.2008 року, які були підставою вважати податкове зобов'язання неузгодженим.

Підсумовуючи наведені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку, що Окружний адміністративний суд м. Києва обґрунтовано, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження