при секретареві Касьяновій В.М., за участю представника позивача - ОСОБА_2, розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі № 2а-115/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання дій протиправними та скасування припису від 22.11.2010 року №375 та рішення від 22.11.2010 року № 349, -

04 січня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання дій протиправними та скасування припису від 22.11.2010 року №375 та рішення від 22.11.2010 року №349. В обґрунтування заявленого позову представник позивача зазначив, що 19.11.2010 року відповідачем проведена планова перевірка Перевальського департаменту відокремленого підрозділу "Алчевське управління" Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" з питання дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні і застосуванні тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення і складено акт за №НОМЕР_1, на підставі якої надано припис №375 від 22.11.2010 року про виконання вимог щодо усунення порушень державної дисципліні цін, а також прийнято рішення №349 від 22.11.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким зобов’язало сплатити в дохід державного бюджету суму необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 5714,53 грн. та штраф у сумі 11429,06 грн., всього економічних санкцій у загальній сумі 17143, 59 грн. Позивач вважає, що перевірка була проведена з порушенням чинного законодавства, а тому дії відповідача є протиправними, що є підставою для скасування виданих за наслідками протиправної перевірки припису від 22.11.2010 року №375 і рішення від 22.11.2010 року №349.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання дій протиправними та скасування припису від 22.11.2010 року №375 та рішення від 22.11.2010 року №349 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача у письмовому заперечені просив апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін та розгляд апеляційної скарги здійснити без участі представника відповідача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Кодексу, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач – суб’єкт господарювання юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" (надалі – ТОВ "Луганськвода"), зареєстроване 26.11.2007 року виконавчим комітетом Луганської міської ради за адресою: 91047, місто Луганськ, квартал імені Пролетаріату Донбасу, буд.166, ідентифікаційний номер юридичної особи 35554719, діє на підставі нової редакції Статуту затвердженого на загальних зборах учасників від 19.02.2009 року. Основним предметом діяльності є збирання, очищення та розподілення води.

ТОВ "Луганськвода" у своїй структурі має Відокремлений підрозділ Алчевське управління без права юридичної особи та у його складі Перевальський департамент, що розміщується за адресою: 94217, вул. Тельмана, буд.17, місто Алчевськ Луганської області, та є його складовою частиною.

Позивач надає послуги у врегульованій державою сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, зокрема з централізованого водопостачання та водовідведення, а тому відповідно до норм чинного законодавства України та Статуту зобов’язаний дотримуватись встановленого порядку при застосуванні цін (тарифів) на платні послуги.

У період з 17 по 19 листопада 2010 року головним державним інспектором з контролю за цінами у м. Алчевську Сокирою В.А. на підставі посвідчення від 16.11.2010 року №НОМЕР_1, виданого Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області, була проведена планова перевірка Відокремленого підрозділу "Алчевське управління товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" з питання дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення", за наслідками якої складений акт №655 від 19.11.2010 року (а.с. 14-17).

У акті №655 від 19.11.2010 року зазначено, що Перевальський департамент ВП "Алчевське управління" ТОВ "Луганськвода" у квітні 2010 року надавав послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для мешканців міста Зоринськ та селище Байрачки згідно з "Графіком подачі води на м.Зоринськ та с.Байрачки", який порушенням вимог ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не погоджено в органах місцевого самоврядування.

Нарахування плати за послуги з централізованого постачання та водовідведення, надані мешканцям м.Зоринськ у травні 2010 року виконувалось виходячи: - з тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірах: Водопостачання – 3,90грн./м3; Водовідведення – 2,76грн./м3 та згідно з показниками приладів обліку користувачів послуг; - з тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розміріх: Водопостачання – 3,90грн./м3; Водовідведення – 2,76 грн./м3 та норм витрат питної води населенням та підприємствами Перевальського району, визначених згідно БНІП 2.04.01-85 та затверджених Рішенням 13 сесії Зоринської міської ради від 25.07.2008 року №30/8 "Про затвердження експлуатаційних норм споживання для населення м. Зоринськ".

Тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення було введено в дію наказом ОКП "Компанія "Луганськвода" від 31.05.2008 року №135 "Про введення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення".

Перевіркою правильності нарахування вартості послуг з водопостачання та водовідведення, наданих у 2010 році мешканцям м. Зоринськ, селища Байрачки встановлено, що графік постачання води на місто Зоринськ та селище Байрачки на 2010 рік не узгоджений (затверджений) органами місцевого самоврядування, що є порушенням п.3 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та п.3 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 (630-2005-п) .

Згідно вищезазначених нормативно-правових актів водопостачання повинно здійснюватись безперебійно (цілодобово) або за графіком, затвердженим місцевими органами державної виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно довідки ВП "Алчевське управління ТОВ "Луганськвода" водопостачання на місто Зоринськ та селище Байрачки здійснюється щоденно з 5.00 години до 10.00 години та з 17.00 години до 22.00 години (а.с.35).

В ході перевірки встановлено, що відповідно до вимог п.п.2 п.6 Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, відхилення кількісних показників (перерви у постачанні холодної води) від допустимого строку відхилення (не більш як на 6 годин на добу при цілодобовому водопостачанні, не більш двох разів на місяць), зменшення плати складає 3,3% місячної плати за кожний день перевищення допустимого строку відхилення.

Згідно з графіком постачання води, який не був узгоджений, послуги з водопостачання і водовідведення у квітні 2010 року надавались мешканцям міста Зоринськ та селища Байрачки щоденно протягом 10 годин на добу (з 5.00 години до 10.00 години та з 17.00 години до 22.00 години).

Враховуючи, що Департамент повинен був надавати послуги з водопостачання та водовідведення цілодобово (у зв’язку з відсутністю затвердженого графіку надання послуг), кожну добу з надання послуг з водопостачання та водовідведення використовувалось з порушенням допустимої перерви в наданні послуг (не більше як 6 годин на добу при цілодобовому водопостачанні, не більше двох разів на місяць). Перерва у наданні послуг з водопостачання та водовідведення у квітні 2010 року склала 14 годин на добу кожен день.

Внаслідок порушення Порядку надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, перерахунки вартості наданих послуг департаментом самостійно не виконувались, що є порушенням вимог п.5 ч.1 ст. 20, п.6 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

За результатами перевірки зроблений висновок, що за результатами перевірки Перевальському департаменту ВП "Алчевське управління ТОВ "Луганськвода" належить провести перерахунки плати за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення та водопостачання для поливу на загальну суму 8218,87 грн., а також з урахуванням відсотків сплати за послуги з водопостачання та водовідведення мешканцями м. Зоринськ, селища Байрачки сума необґрунтовано отриманої виручки склала 5714,53 грн. (а.с.33).

22 листопада 2010 року головним державним інспектором з контролю за цінами Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області ОСОБА_3 внесено Припис №375 керівнику ТОВ "Луганськвода" про виконання вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, яким на підставі п.8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року 3877-V, п.4 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1.12.2000 року №1819 (1819-2000-п) та п.3.5 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних)санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питання європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року №298/519 (z1047-01) , вимагається у місячний термін усунути порушення порядку застосування тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення шляхом приведення тарифів у відповідність до вимог п.5 ч.1 ст. 20, п.5 ч.1 ст. 30 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п.23, абз.1 п.п.1 п.29, п.43 Правил надання послуг з централізованого опалення, водопостачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 (630-2005-п) , п.2 п.п.1 п.7 Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від17.02.2010 року №151 (151-2010-п) та шляхом повернення необґрунтовано нарахованої суми населенню перерахунками вартості послуг з водопостачання та водовідведення, та повідомити Державну інспекцію з контролю за цінами в Луганській області про вжиті заходи (а.с.18).

Разом з цим, 22 листопада 2010 року начальником Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області за матеріалами перевірки ВП "Алчевське управління ТОВ "Луганськвода", якими встановлено, що в період з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року при застосуванні тарифів для населення на послуги з водопостачання у розмірі 3.90 грн./куб.м. і водовідведення у розмірі 2,76 грн./куб.м., затверджену рішенням Луганської обласної ради (а.с.31-32) від 29.05.2008 року №22/11 "Про затвердження тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення" ТОВ "Луганськвода" були допущені відхилення кількісних показників послуг з водопостачання та водовідведення для мешканців міста Зоринськ та селища Байрачки, які не мають приладів обліку води, винесене рішення №349 про застосування до ТОВ "Луганськвода" економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким вирішено вилучити у ТОВ "Луганськвода" у доход Державного бюджету необґрунтовано отриману виручку у сумі 5714,53 грн. та стягнути штраф у сумі 11429,06 грн.

З огляду на встановлені судом обставини та докази колегія суддів не погоджується з позицією позивача щодо протиправності дій відповідача.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов’язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Колегія суддів зазначає, основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території України визначені Законом України "Про ціни та ціноутворення" від 03.12.1990 року №507-ХІІ (507-12) , який поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.

Статтею 3 цього Закону визначено, що політика ціноутворення є складовою частиною загальної економічної і соціальної політики України і спрямована на забезпечення: рівних економічних умов і стимулів для розвитку всіх форм власності, економічної самостійності підприємств, організацій і адміністративно-територіальних регіонів республіки; збалансованого ринку засобів виробництва, товарів і послуг; протидії монопольним тенденціям виготовлювачів продукції, товарів і послуг; об'єктивних співвідношень у цінах на промислову і сільськогосподарську продукцію, що забезпечує еквівалентність обміну; розширення сфери застосування вільних цін; підвищення якості продукції; соціальних гарантій в першу чергу для низькооплачуваних і малозабезпечених громадян, включаючи систему компенсаційних виплат у зв'язку із зростанням цін і тарифів; створення необхідних економічних гарантій для виробників; орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України "Про ціни та ціноутворення" державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Згідно ст. 13 Закону України "Про ціни та ціноутворення" державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється рівномірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.

Державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) .

Господарські суб'єкти повинні в установленому порядку подавати необхідну інформацію для здійснення контролю за правильністю встановлення і застосування цін.

Державна інспекція з контролю за цінами (далі - Держцінінспекція) діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року №1819 (1819-2000-п) (далі – Положення) та є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки. У своїй діяльності Держцінінспекція керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінекономіки та цим Положенням.

Відповідно до п.5 Положення (1819-2000-п) "Про Державну інспекцію з контролю за цінами" з метою виконання покладених на неї завдань Держцінінспекція має право, зокрема: - проводити відповідно до законодавства перевірку бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників, що відображаються у розрахункових документах незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням цін (тарифів); знайомитися з установчими документами та свідоцтвом про державну реєстрацію; перевіряти у посадових осіб, відповідальних за формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи, що посвідчують особу; проводити перевірку достовірності даних, наведених у документах з питань порядку формування, встановлення та застосування державних фіксованих та регульованих цін; - одержувати відповідно до законодавства письмові пояснення, довідки, документи, матеріали з питань, що виникають під час перевірки порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), документи (їх копії) про рівень і економічну обґрунтованість цін (тарифів) на товари, роботи та послуги, їх техніко-економічні характеристики, ефективність, споживчі властивості тощо; - обстежувати в установленому порядку виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання, що використовуються для виготовлення, зберігання й реалізації товарів і сировини, організації та надання послуг; - вимагати відповідно до законодавства усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів), а також здійснення перерахунку вартості товарів, робіт і послуг, ціни (тарифи) на які сформовані, встановлені та/або застосовані з порушенням законодавства (якщо фактичну оплату товарів, робіт та послуг не проведено) для розрахунків із споживачами; - приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів); - відповідно до вимог законодавства розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також невиконанням вимог органів державного контролю за цінами; - проводити перевірку правильності розрахунків щодо застосування цін (тарифів), на які запроваджене державне регулювання; - здійснювати моніторинг цін (тарифів) та проводити цінові дослідження на споживчому та товарних ринках.

Відповідно до пп. 3.8 п. 3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238 (z1047-01) , Державна інспекція з контролю за цінами, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок суб'єктів господарювання приймають рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення вимог законодавства, яким передбачено такі санкції та їх розміри.

Суд першої інстанції та при апеляційному розгляді справи встановилено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області з дотриманням вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) та відповідно до компетенції, визначеної згідно з Законом України "Про ціни та ціноутворення" (507-12) , постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. № 1819 "Питання Державної інспекції з контролю за цінами" (1819-2000-п) та п. 4.1.2 плану роботи Держінспекції з контролю за цінами в Луганській області на 4 квартал 2010 року була здійснена планова перевірка Відокремленого підрозділу "Алчевське управління товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" з питання дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Суд першої інстанції вірно не прийняті доводи позивача що начебто відповідачем при перевірці дублювались повноваження Державної житлово-комунальної інспекції, оскільки відповідач не вийшов за межі повноважень, визначених пунктом 5 Положення "Про Державну інспекцію з контролю за цінами" (1819-2000-п) та правильно дійшов висновку, що в період з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року при застосуванні тарифів для населення на послуги з водопостачання у розмірі 3,90 грн./м3 і водовідведення у розмірі 2,76 грн./м3, затверджених рішенням Луганської обласної ради від 29.05.2008 року №22/11 "Про затвердження тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення", були допущені відхилення кількісних показників послуг з водопостачання та водовідведення для мешканців м. Зоринськ і селища Байрачки, які не мають приладів обліку води. Перевіркою обґрунтовано встановлено, що перерахунки вартості послуг з водопостачання та водовідведення були проведені не в повному обсязі, внаслідок цього позивачем необґрунтовано була одержана виручка, що є порушенням вимог п.5 ч.1 ст. 30 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п.23 абзацу 1 п.29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості. При цьому, для визначення обґрунтованості застосування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення відповідач обґрунтовано перевіряв і норми використання води відповідно до яких органом місцевого самоврядування - Луганською обласною радою, затверджено тарифи на ці послуги.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що рішення про застосування економічних санкцій від 22.11.2010 року №349 та припис щодо усунення порушень вимог законодавства від 22.11.2010 року №375 прийняті відповідачем в межах повноважень, визначених Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року №1819 (1819-2000-п) , та на підставі діючого законодавства.

З огляду на викладене судом першої інстанції зроблено правильний висновок про

Відмову у задоволені позовних вимог щодо визнання дій відповідача протиправними та скасування припису від 22.11.2010 року №375 та рішення від 22.11.2010 року №349, не відповідають чинному законодавству України, документально не обґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті.

Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з’ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування постанови не має.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" – залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі № 2а-115/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про визнання дій протиправними та скасування припису від 22.11.2010 року №375 та рішення від 22.11.2010 року №349 – залишити без змін. ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.