розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області на постанову Свердловського міського суду Луганської області від 29 листопада 2010 року у справі № 2а-2940/2010 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області про перерахунок пенсії згідно ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Постановою постанову Свердловського міського суду Луганської області прийнятої в порядку скороченого провадження від 29 листопада 2010 року у справі № 2а-2940/2010, позовні вимоги задоволені, а саме:

визнані неправомірними дії посадових осіб Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області щодо застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до Закону, враховується для обчислення пенсії за 2007 рік та порядку перерахунку пенсії ОСОБА_2;

зобов’язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області здійснити з 01.10.2010 р. перерахунок пенсії за віком ОСОБА_2 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний 2009 рік у розмірі 1650.43 грн..

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу мотивує порушенням судом першої інстанції приписів ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до пенсійного посвідчення, позивач знаходиться на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком. Продовжує працювати, що не є спірним у справі.

Позивачеві був проведений перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу за 2010 рік з застосуванням заробітної плати на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" (1058-15) враховується для обчислення пенсії за 2007 рік – 1197,91 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в 2010 році при перерахунку розміру пенсії пенсіонерам, які продовжують працювати, застосуванню підлягають норми ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких, для перерахунку підвищення пенсії, необхідно брати показники середнього заробітку по Україні за 2009 рік, а відповідач безпідставно взяв для розрахунку величину середнього заробітку за 2007 рік, тому дії відповідача є неправомірними.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ст. 46 Конституцій України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (v010p710-08) зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 9 пункту 35 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. (107-17) N107-VI до ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунків пенсії були визнані неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У випадку визнання неконституційними правових актів, якими внесено зміни до діючих правових актів, прийняття окремого рішення щодо відновлення дії відповідних норм у попередній редакції чинним законодавством не вимагається.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність рішення про відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції як на підставу відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачеві з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Частиною 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії, але не раніше ніж через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок здійснюється із заробітної плати, з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Як вбачається з вимог частини 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії використовується показник середньої заробітної в цілому по України, за календарний рік, що передує року за призначенням пенсії.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.

За змістом ч. 4 ст. 45 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, із першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Колегія суддів зазначає, що вказівка щодо застосування показника заробітної плати за 2007 рік при перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам міститься лише у спільному листі Міністерства праці та соціальної політики України від 11.03.2009 року № 20/0/18-09/039 (v_039203-09) , №4096/02-01 (v_039203-09) , який не є нормативно-правовим актом і не ґрунтується на законі, тому не може буди підставою для здійснення перерахунку в іншому ніж зазначено в діючому законодавстві порядку.

Таким чином, колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач повинен здійснити позивачеві перерахунок пенсії починаючи з 01.10.2010 р. із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм правильну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

Керуючись статтями ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області – залишити без задоволення.

Постанову Свердловського міського суду Луганської області від 29 листопада 2010 року у справі № 2а-2940/2010 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.