Юрченко В.П., Чебанова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в м. Жданівка Донецької області на постанову Жданівського міського суду Донецької області від 03 березня 2011 року у справі № 2а-27/11/0518 за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного Фонду України в м. Жданівка Донецької області про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, -

Постановою суду першої інстанції від 03 березня 2011 року позов задоволено. Визнано рішення відповідача неправомірним та зобов’язано здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії 01 квітня 2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати робітників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2009 рік (в розмірі 1650,43 грн.), з урахуванням фактично здійснених виплат.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу просить скасувати постанову суду першої інстанції, як необґрунтовану, прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що редакція закону, на яку посилається суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, станом на час звернення позивача за перерахунком не була чинною і суд не мав право її застосовувати. Саме це і призвело до неправильного вирішення справи. Також протягом всього рішення суд невірно вказує назву показників середньої заробітної плати, тобто не розуміє різницю між показниками, тому і невірно визначає, який саме показник є чинним на день звернення за перерахунком. Апелянт також посилається на пропуск позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились. За приписами п.2 ч.1 ст. 197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню в частині позовних вимог з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно пункту 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року (v010p710-08) положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, що узгоджується зі статтею 152 Конституції України, якою встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , визнаних неконституційними.

Відповідно до підпункту 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 (530-2008-п) "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян"у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону (1058-15) продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерву у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.

Тобто, фактично цією нормою відтворена редакція частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI (107-17) , яка визнана неконституційною.

Отже, умови перерахунку пенсії, визначені в підпункті 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 (530-2008-п) не відповідають умовам, викладеним в статті 40, частині 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції Закону від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (1058-15) .

Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, колегія суддів вважає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати правила ст. ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 2 ст. 40 даного закону передбачено, що для визначення заробітної плати для обчислення (перерахунку) пенсії застосовується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік попереднього року, який передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

В той же час, вирішуючи спір, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача за межами передбаченого ст. 99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.

Згідно ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом (2747-15) або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не зверталась до суду з заявою про поновлення строку, проте суд першої інстанції в постанові зауважив, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав вона дізналась з відповіді відповідача.

Колегія суддів вважає, що наведені судом причини не є поважними, нормативно-правові акти та судова практика є загальнодоступною інформацією, а тому підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні. Посилання на те, що строк повинен відраховуватись від дати отримання відповіді відповідача на заяву позивача, також є безпідставними, оскільки виплати носили періодичний (щомісячний) характер, тому про порушення своїх прав позивач повинна була дізнаватися при кожному отриманні сум пенсії.

Позивач звернулась до суду з позовом 24 листопада 2010 року, а тому з урахуванням шестимісячного строку, задоволенню підлягають позовні вимоги з 24 травня 2010 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та задовольнив позов з дотриманням норм матеріального та процесуального права в частині позовних вимог за період з 24 травня 2010 року, але припустив порушення норм процесуального права в частині позовних вимог за період з 01.04.2010 року до 23.05.2010 року, які є підставою для скасування постанови суду першої інстанції в цій частині з залишенням адміністративного позову без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 99, 100, 195, 197, 198, 199, 200, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в м. Жданівка Донецької області на постанову Жданівського міського суду Донецької області від 03 березня 2011 року у справі № 2а-27/11/0518 – задовольнити частково.

Постанову Жданівського міського суду Донецької області від 03 березня 2011 року у справі № 2а-27/11/0518 – скасувати в частині задоволення позовних вимог за період з 01.04.2010 року до 23.05.2010 року, залишивши адміністративний позов в цій частині без розгляду.

Постанову Жданівського міського суду Донецької області від 03 березня 2011 року у справі № 2а-27/11/0518 в частині задоволених позовних вимог з 24.05.2010 року – залишити без змін.

ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.