розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Славута" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славута" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси, Головного управління державного казначейства України в Одеській області за участю прокурора Суворовського району м. Одеси про скасування податкового повідомлення рішення, стягнення коштів, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Славута" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси та уточнивши свої позовні вимоги просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002222301/0 від 17 вересня 2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 4 335 472 грн. та стягнути з Державного Бюджету України в особі Головного управління державного казначейства України в Одеській області (м. Одеса, вул. Садова, 1а) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Славута" (код ЄДРПОУ 30658930, 65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, 253, р/р 26001241461 відкритий в ВАТ "МТБ" м. Одеси, МФО 328168) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за квітень 2008 року - червень 2010 року на загальну суму 4 335 472,00 грн., шляхом перерахування на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Славута" в установі банку.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що фактично повторна невиїзна документальна перевірка податкових декларацій позивача за період квітень-жовтень 2008 року, березень 2009 року, липень 2009 року, березень 2010 року, квітень-червень 2010 року проведена відповідачем в порушення вимог п.п.7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та без достатніх на то підстав визначених Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) , Указом Президента України № 817/98 від 23 липня 1998 року (817/98) "Про деякі заходи з врегулювання підприємницької діяльності".

Також позивач зазначає, що між ним та ПП ВКФ "Велес-Агро" було укладено договори купівлі-продажу сільськогосподарської техніки на виконання умов якого відбулася передача товару, що підтверджується договорами, актами прийому-передачі, специфікаціями. В свою чергу позивачем здійснена оплата поставленого товару в повному обсязі та ПП ВКФ "Велес-Агро" виписано та надано позивачу належним чином оформлені податкові накладні з ПДВ яку сплачено в ціні товару. Таке, на думку позивача, обумовлює правомірність заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ за відповідні періоди, що не залежить від фактичної сплати податку ПП ВКФ "Велес-Агро" до бюджету.

11 лютого 2011 року Одеським окружним адміністративним судом по даній справі винесена постанова якою в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду позивачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначається, що рішення суду в частині незадоволених позовних вимог прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі з’ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує посиланням на положення ст. 11 Законом України "Про державну податкову службу в Україні", п.п.7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.1.1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року N327 (z0925-05) , п. 3.1 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 18 серпня 2005 року N350 (v0350225-05) зазначаючи про проведення перевірки, за результатами якої прийняте оскаржуване рішення, в порушення граничного 30-ти денного строку з моменту надходження податкової декларації до податкового органу.

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції який ґрунтуються на тому, що основний постачальник позивача ПП ВКФ "Велес-Агро" відноситься до платників податку "великого ризику" відповідно до сформованих на рівні ДПА України списків та має взаємовідносини з суб'єктами господарювання, які зняті з обліку як банкрути, оскільки позивач здійснював закупівлю продукції у ПП ВКФ "Велес-Агро" і повністю та своєчасно сплачував відповідну суму ПДВ в ціні товару при посилання на положення п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Також апелянт зазначає, що податковим органом були дослідженні лише документи укладені з ПП ВКФ "Велес-Агро" при тому, що списані податківцями суми ПДВ виникли у позивача по господарським операціям з ТОВ "Дерев'яний стиль", Одеська залізниця, ДП "Автотермінал", ТОВ "Тіл-транс" та інш.

Крім того апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції, що директор та власник товариства з обмеженою відповідальністю "Славута" є власником ПП ВКФ "Велес-Агро", що є припущенням яке спростовується даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб.

У зв’язку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси 17.09.2010 р. було проведено невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Славута" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по деклараціям за квітень 2008 р., травень 2008 р., червень 2008 р., липень 2008 р., серпень 2008 р., вересень 2008 р., жовтень 2008 р., березень 2009 р., липень 2009 р., березень 2010 р., квітень 2010 р., травень 2010 р., червень 2010 р.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси було складено акт перевірки №5435/23/2/30658930 від 17.09.2010 р.

За даними акту було встановлено, що в порушення п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "Славута" завищено суму бюджетного відшкодування по деклараціям за квітень-жовтень 2008 р., березень 2009 р., липень 2009 р., березень 2010 р., квітень-червень 2010 р. у сумі 4335,5 тис. грн.

Такий висновок був зроблений при проведенні аналізу заявлених ТОВ "Славута" до відшкодування сум ПДВ де встановлено, що основний постачальник ТОВ "Славута" - ПП ВКФ "Велес-Агро" відноситься до платників "великого ризику" відповідно до сформованих, на рівні ДПА України при проведенні операції "Бюджет", списків, та має взаємовідносини з суб’єктами господарювання, які зняті з обліку як банкрути, відповідно підтвердити повноту нарахування та сплати до бюджету сум ПДВ, за рахунок яких була сформована та заявлено ТОВ "Славута" сума бюджетного відшкодування ПДВ – неможливо.

17.09.2010 р., на підставі вищевказаного акту перевірки, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002222301/0 яким ТОВ "Славута" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: квітень 2008 р. – 544 487,00 грн., травень 2008 р. – 487 608,00 грн., червень 2008 р. – 184 500,00 грн., липень 2008 р. – 97 800,00 грн., серпень 2008 р. – 288 315,00 грн., вересень 2008 р. – 416 815,00 грн., жовтень 2008 р. – 626 593,00 грн., березень 2009 р. – 273 320,00 грн., липень 2009 р. – 218 821,00 грн., березень 2010 р. – 4608,00 грн., квітень 2010 р. – 349 653,00 грн., травень 2010 р. – 499 377,00 грн., червень 2010 р. – 343 575,00 грн., загалом 4 335 472,00 грн.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції вказав на відповідність дій ДПІ у Суворовському районі приписам статті 11 Закону України від 04.12.1990 р. №509-XII "Про державну податкову службу в Україні" та той факт, що фактично до державного бюджету України не надійшли суми ПДВ із сумнівних операцій за участю суб’єктів підприємницької діяльності, діяльність яких припинена, ліквідована, закрита, а також відносно керівників яких порушені кримінальні справи за ухилення від сплати податків.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішені справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права та висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ "Славута" та ПП ВКФ "Велес-Агро" були укладені договори купівлі-продажу сільськогосподарської техніки. На виконання умов договорів ПП ВКФ "Велес-Агро" продало ТОВ "Славута" товари, що підтверджується відповідними договорами, актами прийому-передачі, специфікаціями. Позивачу були виставлені рахунки по оплаті поставленого товару, які останнім були повністю оплачені. Окрім того, ПП ВКФ "Велес-Агро" виписало на користь ТОВ "Славута" належним чином оформлені податкові накладні.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (168/97-ВР) .

Відповідно до підп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до положень пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість"бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті ПДВ до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме до цієї особи. Зазначена обставинна не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі якщо останній не виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, або має взаємовідносини з суб’єктами господарювання, які зняті з обліку як банкрути.

В зв’язку з чим суд погоджується з думкою апелянта, що на покупця при здійсненні операцій з ПДВ не покладено такого обов’язку як контроль за перерахуванням його контрагентом коштів ПДВ до державного бюджету, а тому ТОВ "Славута" не може нести відповідальність за діяльність свого контрагента ПП ВКФ "Велес-Агро".

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що прийняте ДПІ у Суворовському районі м. Одеси податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та безпідставним.

Водночас, відповідно до підп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Однак, яку саме норму податкового законодавства було порушено саме ТОВ "Славута", як особи яка має право на податковий кредит, ДПІ у Суворовському районі зазначено не було. Норм, які встановлюють обов’язок відшкодування ПДВ лише у випадку сплати цього податку контрагентами не зазначено та в судовому засідання на виконання вимог ст. 71 КАС України не надано.

Разом з цим, суд не приймає доводів апелянта стосовно незаконності та неправомірності проведення перевірки, оскільки вимог про визнання дій ДПІ у Суворовському районі позивачем не заявлено та таке не було предметом розгулу в суді першої інстанції.

Окрім того, не знайшли свого підтвердження факти, встановлені оскаржуваним рішенням суду, що директор ТОВ "Славута" водночас є власником цього підприємства та ПП ВКФ "Велес-Агро", про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 28.09.2010 року, відповідно до якого засновником та керівником ПП ВКФ "Велес-Агро" являється ОСОБА_3.

Таким чином, суд першої інстанцій при вирішені справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та таке є підставою для скасування оскаржуваної постанови та винесення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, –

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Славута" – задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славута" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси, Головного управління державного казначейства України в Одеській області за участю прокурора Суворовського району м. Одеси про скасування податкового повідомлення рішення, стягнення коштів – скасувати.

Постановити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси № 0002222301/0 від 17 вересня 2010 року

Стягнути з Державного Бюджету України в особі Головного управління державного казначейства України в Одеській області (м. Одеса, вул. Садова, 1а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славута" (код ЄДРПОУ 30658930, 65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, 253, р/р 26001241461 відкритий в ВАТ "МТБ" м. Одеси, МФО 328168) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за квітень 2008 року – 544 487,00 грн., травень 2008 року – 487 608,00 грн., червень 2008 року – 184 500,00 грн., липень 2008 року - 97 800,00 грн., серпень 2008 року – 288 315,00 грн., вересень 2008 року – 416 815,00 грн., жовтень 2008 року – 626 593,00 грн., березень 2009 року – 273 320,00 грн., липень 2009 року – 218 821,00 грн., березень 2010 року – 4 608,00 грн., квітень 2010 року – 349 653,00 грн., травень 2010 року - 499 377,00 грн., червень 2010 року - 343 575,00 грн., загалом 4 335 472,00 грн., шляхом перерахування на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Славута" в установі банку.

постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.